Блог о. Степана Угрина_image

Блог о. Степана Угрина

Паки й паки...

20.07.2010, 09:53

І знову літній візит до нас від Патріарха Кирила. Держава, здається, вже почала потрохи готуватися. У всякому випадку вулицю Мазепи в Києві вже перейменували.  Формально це зробила міська рада, та все ж з подачі Патріарха. Цікаво, що вулицю перейменували не всю – очевидно так щоб і Патріарх був вдоволений, і щоб для українців трохи залишилося. Отже намагалися  імітувати логіку Соломонової мудрості.

Взагалі цю історію з перейменуванням вулиці, думаю, можна трактувати як своєрідний вступ до візиту Московського Архієрея; якщо хочете, його першою промовою чи проповіддю. Уважний слухач виступів помітить, що Патріарха вже традиційно цікавлять історичні питання. Ні, я не проти щоб людина некваліфікована в історії робила виступи на історичні теми, проте це потрібно робити солідно, аргументуючи фактами, посилаючись на джерела, враховуючи історіографію, попередні напрацювання по темі зацікавлення і т.д. А з вуст Московського Першоієрарха  історичні тези звучать як чистої води ідеологія. Ось тут властиво і розбіжність між історією як наукою та історією як ідеологією яку Патріарх ігнорує. Підозрюю, що цього разу ми знову будемо слухати бачення нашої історії та й може цілу  історіософію від Святішого – про братні народи, Святу Русь…

Взагалі, в мене виринає питання чим московський Владика займається приїжджаючи в Україну: проповіддю чи ідеологією? У всякому випадку, Слово Боже з його уст в Україні перемішане з політикою.

Ну чому його, наприклад, так хвилює постать Мазепи? Невже Патріарх справді вірить що він був, пробачте, більшим чортом, ніж, той самий Петро I? А якщо й він в тому так свято переконаний, то чому б йому не переконати в цьому усіх українців? Але не ідеологічно, а по-євангельські: як робив це Христос. Як саме? Спокійно, впевнено мандруючи містами, а може й селами України (також по-сковородинськи), спілкуючись з простим людом (без зайвої охорони та заготовлених питань!); а також з інтелігенцією, з тими що Патріарха сприймають позитивно і, м’яко кажучи, не зовсім. Христос же слухав всіх, і проповідував усім! Йому ж могли напряму поставити питання і Його учні, і фарисеї, які були до нього в опозиції. Він не боявся жодних питань! Спокійно на все відповідав, навіть коли Його збиралися вбити!

Причому часами Христа в народі сприймали позитивно менше, ніж Московського Патріарха в Україні тепер (а це лише третина населення!). Спаситель, думаю, б не боявся стати поруч з «неканонічними», або принаймні відповідав би на їхні питання. Жодна людина, не була б ним проігнорована. Натомість Архієрей з Москви ігнорує більшу частину населення України! Бо звертаючись до всіх(!) українців, не чує, що хочуть сказати йому «неканонічні», «уніати» і т.д. Як же Святіший може претендувати бути духовним лідером усієї України? Та, зрештою, ще елементарніше: Христос же проповідував люду його ж мовою, а Патріарх нашої не знає… Отже, чого і до кого приїжджає Архієрей? Чи справді Його вітає Україна, чи тільки бігборди?..

А якщо Христос знав, що Його не хочуть десь когось чути, то Він  туди не йшов…