Палац Терещенків у Червоному: між церквою, владою й нащадками

04 лютого, 12:02
Палац Терещенків у Червоному: між церквою, владою й нащадками - фото 1
Цей палац на Житомирщині ще можна врятувати від руйнування, але заважає те, що маєток – у приватній власності

Палац Терещенків ХІХ століття у Червоному на Житомирщині опинився у центрі уваги багатьох ЗМІ через інформацію про те, що його нібито збирається продати Житомирська єпархія УПЦ (МП).

У частині палацу, що є пам’яткою архітектури місцевого значення, розташований Червоненський Свято-Різдва Христового жіночий монастир, підпорядкований Житомирській єпархії. Натомість до самого маєтку часто приїздять на екскурсії туристи, а його неоготична архітектура притягує людей, які шукають атмосферні кадри для світлин.

Ситуація з маєтком, який належав родині відомих промисловців і меценатів, нині непроста. Свого часу місцевий цукровий завод передав його у власність єпархії. Через це Червоненська територіальна громада не може шукати спонсорів або грантові кошти на його відновлення.

Укрінформ намагався з’ясувати, що зараз відбувається довкола палацу Терещенків у Червоному і чи є привід стверджувати про продаж пам’ятки архітектури.

У ЧЕРВОНЕ ЇДУТЬ ТУРИСТИ ЗІ ВСІЄЇ УКРАЇНИ

Про палац Терещенків у Червоному кілька років тому виходила публікація у проєкті Укрінформу «Точка на карті».

Палац у 1861 році побудував Адольф Грохольський, після смерті якого дружина продала маєток Артемію Яковичу та Федору Артемійовичу Терещенкам, а потім він належав Федору Терещенку-молодшому (сину Федора Артемійовича – авт.). Сам палац – це триповерхова будівля у неоготичному стилі з просторим балконом, високою вежею і великими вікнами.

У Червоному розвивалася цукрова промисловість, а молодший Федір Терещенко створив там завод для будівництва літаків. Утім на фоні подій Жовтневого перевороту Терещенки емігрували до Франції. Після приходу більшовиків із палацу забрали цінні речі й облаштували там сирітський будинок, а згодом – фабрично-заводське училище, де готували фахівців для цукрової промисловості. Навчальний заклад припинив існування у 1991 році, а в будівлі вирізали труби та зірвали підлогу. У 2001 році у частині палацу створили жіночий монастир.

У 2018 році екскурсії маєтком Терещенків почав проводити студент Житомирського державного університету ім. І.Франка Тарас Коновалов. Цією справою він займається на волонтерських засадах і досі.

«Регулярні екскурсії почалися у 2019 році, а ще більше туристів у Червоному з’явилося у 2020 році. Люди з Києва якось казали, що раніше подорожували за кордон, а тепер через карантин і частково закриті кордони почали їздити Україною, адже в нас є багато цікавого. Я створив книгу відгуків і за 2020 рік там назбиралося їх майже 500. У Червоне їдуть люди з Миколаєва, Запоріжжя, Дніпра, Закарпаття, Львівської, Рівненської, Вінницької, Чернігівської, Сумської областей і торік тут побував турист зі США», – розповів гід.

Тарас зареєструвався на платформі Patreon, де публікує фото і збирає кошти на те, щоб біля палацу встановити лавки, облаштувати фотозони та організовувати цікаві заходи.

Якщо порівняти збереженість Червоненського палацу з іншими будівлями Терещенків на Житомирщині, то його ще можна врятувати – на відміну, скажімо, від залишків маєтку в Денишах. Натомість найкраще збережений неоренесансний палац у Турчинівці, в якому розміщується професійний ліцей.

Палац Терещенків у Червоному: між церквою, владою й нащадками - фото 66230

ЄПАРХІЯ ВІД КОМЕНТАРІВ ВІДМОВЛЯЄТЬСЯ

Нещодавно у ЗМІ з’явилася інформація про те, що керуючий Житомирською єпархією УПЦ (МП) митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим (Віктор Горенко) проводить перемовини про продаж палацу Терещенків у Червоному. Зазначається, що він звертався до народного депутата Юрія Павленка та одеського бізнесмена Бориса Кауфмана з проханням допомогти знайти покупця не просто будівлі, а пам’ятки архітектури.

Митрополит Никодим відомий тим, що торік оселився у будинку площею 320 кв.м з дорогими меблями, ліпниною, системою «Розумний дім», місток від якого веде прямісінько до Успенської церкви. Нову оселю, вартість якої журналісти оцінювали у 100-200 тис. доларів США, владика побудував на комунальній землі, що виділена храмові.

Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим - фото 66227
Митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим

 

На сайті єпархії вказано, що 20 вересня 2000 року Житомирське єпархіальне управління та ВАТ «Червоненський цукровик» уклали угоду про безкоштовну передачу у власність єпархії садиби колишнього власника Червоненського цукрового заводу. Вже за рік там розмістили жіночий монастир.

Отримати коментар у єпархії з приводу ситуації було непросто. Митрополит Никодим на дзвінки не відповідає, а в єпархіальному управлінні сказали, що його кілька днів там не буде. Сконтактувати вдалося з прессекретарем Житомирської єпархії УПЦ (МП) Віктором Голубовським.

На прохання пояснити, чи дійсно маєток у Червоному єпархія планує продати, він відповів: «Я до цього відношення ніякого не маю. Від владики подібного не чув. Можу поспілкуватися з владикою, але я не знаю, чи це правда».

Голубовський пообіцяв уточнити в митрополита Никодима і перетелефонувати. Він передзвонив через 20 хвилин і повідомив: «Відповідь така, що Житомирська єпархія Української православної церкви ніяких коментарів стосовно замку Терещенка не надає».

У державному реєстрі прав власності на нерухоме майно є інформація про те, що Свято-Різдва Христового Червоненський жіночий монастир Житомирської єпархії Української православної церкви перебуває у приватній власності, до якої належать нежитлова будівля монастиря загальною площею 2802,4 кв.м та дві господарські будівлі по 1264,7 і 394,5 кв.м.

ПАЛАЦ У ПОЛІ ЗОРУ ПРОКУРАТУРИ

Для з’ясування, як нині охороняється пам’ятка архітектури, що опинилася у приватній власності, довелося звернутися у департамент культури, молоді та спорту Житомирської ОДА. Там повідомили, що менш як місяць тому звернулися до керуючого єпархією з листом, щоб він уклав охоронний договір на пам’ятку.

Постанова Кабінету міністрів №1768 «Про затвердження Порядку укладення охоронних договорів на пам’ятки культурної спадщини» пояснює, що охоронний договір встановлює режим використання пам’ятки культурної спадщини чи її частини, зокрема й території, на якій вона розташована.

В одному з пунктів документа вказано: «Власник пам’ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов’язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам’ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини».

Виходить, що палац, який перебуває у власності єпархії вже 20 років, не має охоронного договору, а необхідність його укладення виникла лише місяць тому.

Цікавлюся у голови Червоненської територіальної громади Юрія Ящука, чи відомо щось йому про продаж палацу.

«Є така інформація і вона поки на рівні чуток. Я думаю, що диму без вогню не буває. Вся справа в тому, що це пам’ятка культури і вона має слугувати українському народу. Коли Мішель Терещенко був у нас, то вони з дружиною казали, що допоможуть нам. Є нащадок Терещенків Ваніна (Ваніна Ширінська-Шихматова – авт.). Вона була тут і говорила, що у неї є проєкт реставрації даного об’єкта. Я його особисто не бачив. Щодо передачі маєтку на баланс громади, то це також буде непросто. Туди треба вкласти не десятки мільйонів, а таких грошей у громаді немає. Але попрацювати в цьому напрямку, щоб залучити кошти, у тому числі й Європейського Союзу, то чому б і ні», – зауважив Ящук.

Мішель Терещенко - фото 66231
Мішель Терещенко

 

Він каже, що громада зверталася з приводу маєтку в прокуратуру та єпархію.

«Заяву в прокуратуру я ще писав, мабуть, півтора року тому. Звертався з приводу законності передачі палацу єпархії. У п’ятницю (22 січня – авт.) знову їздив у прокуратуру, вони мене вже самі викликали. Я довозив решту документів, яких їм не вистачало. Мені сказали, що будемо дивитися, вивчати – і ніби збираються діяти, а що це означає… Громада зверталася й до єпархії. До владики їздили моя заступниця й начальник відділу освіти і культури та говорили, щоб єпархія розглянула можливість передачі маєтку у комунальну власність громади. Перший раз це було ще до отримання Томосу. Після того, як Томос надали, була ще одна розмова, коли митрополит приїжджав у Червоне. Якщо у першій розмові, зі слів моїх колег, у єпархії не сказали ні так, ані ні, то другого разу вони були більш категоричні, хоча нам тоді теж нічого не пообіцяли», – додав голова громади.

Палац Терещенків у Червоному: між церквою, владою й нащадками - фото 66229

НАЩАДКИ ТЕРЕЩЕНКІВ – ПРОТИ ПРОДАЖУ ЧЕРВОНЕНСЬКОГО ПАЛАЦУ

Мені вдалося поспілкуватися з ексмером Глухова Мішелем Терещенком, про якого згадує Юрій Ящук. Запитую у нащадка родини промисловців і меценатів, як він відреагував на новину про те, що палац у Червоному можуть продати.

«Нашій родині неймовірно боляче спостерігати за тим, як вся унікальна спадщина, яку створювали кілька поколінь наших пращурів, спочатку за безцінь протиправно відчужується у держави, а потім свідомо доводиться до руйнування недобросовісними власниками без жодної відповідальності з боку останніх. Викликає величезний подив, чому такий прекрасний палац – перлину не лише Житомирщини, а й всієї країни, цінний не тільки своєю неперевершеною архітектурою, а й важливою історією, який належав спочатку моєму прапрадідусеві Ніколі Артемійовичу Терещенку (володів маєтком в Андрушівці й міг приїздити до брата у Червоне – авт.), а потім переданий ним Федору Терещенку, держава навіть і не думає охороняти. Куди подівся охоронний статус палацу? На якій підставі він переданий на баланс приватного підприємства, яке не проводило жодних робіт з його реставрації, а потім – Московському патріархату? Вважаю, що держава має негайно втрутитися, повернути цей унікальний об’єкт культурної спадщини, надати йому статус пам’ятки архітектури та історії, здійснивши повний комплекс робіт з його реставрації. Інакше його не врятувати. Впевнений, що ймовірним покупцем палац буде спотворений та перетворений на черговий комерційний об’єкт – готель чи розважальний комплекс. Московський патріархат не купував палац Терещенків, а тому не має жодного права його продавати», – каже Терещенко.

Він зазначає, що Червоненська громада зверталася до нього, і він пропонував всіляке сприяння з подальшої реставрації палацу та залучення коштів. Цьому можуть сприяти Фундація спадщини Терещенків, а також із задоволенням долучаться нащадки родини, які проживають за кордоном. Терещенко наголошує: оскільки палац перебуває у приватній власності, то поки що нічого не можливо зробити в цьому напрямку.

«Фундація спадщини Терещенків підготувала листи до президента України як гаранта виконання Конституції України у частині збереження культурних цінностей, до міністра культури України та інших високопосадовців, а також низку запитів для з’ясування юридичних підстав протиправного відчуження палацу та відсутності охоронного статусу», – резюмував співрозмовник.

Палац Терещенків у Червоному: між церквою, владою й нащадками - фото 66228

НЕПРОСТА МІСІЯ СЛУЖІННЯ

Тож чи таки хочуть продати палац Терещенків у Червоному, наразі залишається відкритим питанням. Увага до нього з боку прокуратури і департаменту культури, які останнім часом активізувалися, очевидно, не даремна.

Приклад Червоного змушує задуматися, наскільки захищені в нашій державі пам’ятки архітектури, та хто відповідає за те, що вони руйнуються людьми і часом. Де гарантія, що балансоутримувачі контролюють їхній стан і дбають про збереження? Червоне може стати прецедентом, але чи будуть чиновники і правоохоронці перевіряти всі аналогічні об’єкти на Житомирщині…

Пригадалося, що під час екскурсії маєтком Тарас Коновалов попросив звернути увагу на родинний герб Терещенків, що на балконі палацу. Там напис із девізом родини «Служение общественным пользам». Ключове слово тут – служіння, тож і палац мав би служити всьому суспільству, а не окремій релігійній громаді.

Ірина Чириця

Джерело: Укрінформ