Відкритий лист до його преосвященства Митрополита Львівского, голові конференції єпископів РКЦ України, архиєпископу Мечиславу Мокшицькому

Пролог:  Я не хотів одразу ж включити емоції та відповісти нашому владиці на те , що «архиєпископ Мечислав Мокшицький підтримав ухвалу польського Сейму «Про встановлення 11 липня Днем пам’яті поляків, жертв геноциду, вчиненого ОУН-УПА»» http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/64118/, що він дещо помиляється. Пишу дещо пізніше.

Йому внятно ніхто не відповів, за винятком, мабуть Зиновія Середи http://risu.org.ua/ua/index/blog/~zensver/64173/

Тому хочу від себе, як представника української спільноти РКЦ звернутися до Вашого Преосвященства.

ВЕЛЬМИШАНОВННИЙ ПАНОТЧЕ  МЕЧИСЛАВЕ,

Я завжди поважав Вас, як великого Пастиря, який був до останнього з нашим св. Папою Іваном Павлом  ІІ.  Мені дуже близькі до душі були Ваші проповіді  в Соборі св. Олександра та пастирські листи до нашої дієцезії. Ваше Преосвященство  завжди підтримувало нас у протиборстві з окупантом – Росією… Ваші вдячні слова про покійного владику київського-житомирського Петра Мальчука… Вашу проповідь в Летичеві…

 Ви мою сім’ю, мабудь бачили в липні біля Бердичівської Матері Божої…

Але!..  декілька питань, деякі застаріли:

1. Навіщо Ви створюєте нездорову атмосферу навколо передання споруд  Костелів України в 1990х роках у володіння  УГКЦ? http://risu.org.ua/ua/index/monitoring/society_digest/63369/

Невже неможна було уникнути цього скандалу? Ви ж розумієте, що римсько-католицька меншість не зможе фізично утримувати всі колишні Костели Галичини за прямим призначенням?! А УГКЦ хоча б зберігає за ціми спорудами їх пряме призначення!

2. Навіщо Ви роздмухуєте українсько-польське протистояння з самої Вашої інтронізації на Львівську митрополичу Катедру з 2008р.? Ви некоректно називали  українців-патріотів націоналістами, забувши , що такої самою націоналістичною (з елементами нацизму) з українскої  точки зору була влада Другої Речі Посполитої!

3. Навіщо Ви приєдналися до цієї популістської резолюції Польського Сейму по «Волинському геноциду», яка не має нічого спільрного ані з історичною правдою (яку мають винайти дісно науковці), ані з Христовою Наукою:  «Благословляйте тих, хто вас проклинає, і моліться за тих, хто кривду вам чинить.» (Лк. 6.28).

4. Невже Ваше завдання, як Голови конференції єпископів  РКЦ в Україні зробити нашу Церкву (РКЦ України) - Церквою польської меньшини-діаспори в Україні (Церкви  «страждальниці»),  всупереч Павловим словам, що  «нема ані геллена, ані юдея, обрізання та необрізання, варвара, скита, раба, вільного, але все та в усьому Христос! …» (Павло, Кол.3.11)?

Для нас римсько-католиків, етнічних українців (яких в центральній Україні  більшість в  РКЦ) така постава не прийнятна!

Ліричний  відступ: я вперше  зіткнувся з нашою Церквою (РКЦ) в чорнобильський 1986й, у Литві (ще совєтській), але мене зворушило не тільки якесь відчуття Духа Божого в церкві, а якесь  відчуття свободи людей в Костелі (це було в СРСР).

5. А може дійсно, Ваші нецерковні дії - це справа «ворожої» Польщі, (ворожість якої я не відчував), яку Ви Виконуете? …    яка далі діє за тим самим алгоритмом, наприклад  http://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_society/64175/

Я в це не вірю!

P.S. Наскільки я розумію, я не порушив церковних канонів щодо неповажання ієрархів РКЦ, (тому, Ваше Преосвященство, сподіваюсь, не відлучите мене від ЦЕРКВИ).

P.P.S. Сподіваюсь, що ВИ мене почуєте. Ми, римсько-католики  України багато  чого пройшли,  боронимо Україну, разом з нашими ксьондзами – капеланами в зоні т.з. АТО, а насправді у війні з Росією.

АЛЕ, якщо буде згіршення (якщо РКЦ України стане промосковьске, або пропілсудське), ми знаємо  куди тікати, наприклад у ту саму Литву. 

Ми дійно патріоти України. АЛЕ ПОПЕРШЕ – МИ ХРИСТОВІ!!!