Колонка Устима Хаварівського

Директор Інституту Держави і Церкви

Покращення чи ненавмисний ляп державної політики у сфері релігії?

29 вересня, 15:30
Покращення чи ненавмисний ляп державної політики у сфері релігії? - фото 1
Рішення про реєстрацію релігійних громад через ЦНАПи засвідчує брак комунікації з конфесіями щодо подібного роду питань та провал координації між центром і областями

Як уже повідомляв Інститут Держави і Церкви, нещодавно Кабінет Міністрів України затвердив перелік адміністративних послуг у сфері реєстрації релігійних громад, що надаються обласними державними адміністраціями та Київською міською держадміністрацією, та які є обов’язковими для надання через центри надання адміністративних послуг (надалі ЦНАП).

Тобто, починаючи з 20.09.2021 обласні державні адміністрації мають забезпечити послуги з реєстрації статутів/змін до статутів релігійних громад, а також послуги у сфері державної реєстрації релігійних громад на підставі відповідних документів, одержаних від адміністраторів ЦНАПу, внісши зміни до раніше затверджених інформаційних та технологічних карток таких адміністративних послуг.

За наявною у нас інформацією, профільний релігійний підрозділ Секретаріату КМУ не знав про таку ініціативу, довідався про нововведення після офіційного опублікування змін, а тому не міг впливати на хід їх розгляду. Документ готував Мінцифри (саме цей орган забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері надання адміністративних послуг). Головний розробник (Мінцифри) надсилав проєкт акта КМУ до заінтересованих органів – обласних державних адміністрацій – для погодження. Швидше за все розгляд в ОДА пропозицій Мінцифри доручався здебільшого відповідним структурам, що займаються координацією адміністративних послуг в областях, а тому був погоджений «без зауважень». Релігійні підрозділи ОДА та державні реєстратори релігійних громад отримали «до виконання» вже прийняте розпорядження, до якого не мали можливості внести свої пропозиції та висловити думку. Варто зазначити, що подання статутних документів релігійних громад на реєстрацію через ЦНАПи не було несподіванкою для низки обласних державних адміністрацій, які вже декілька років у рамках пілотних проектів це практикують (наприклад, Луганська, Вінницька, Одеська ОДА).

Найцікавіше питання – чи направлявся для погодження проєкт документа до центрального органу у справах релігій (ДЕСС), і якщо направлявся, то якою була позиція органу, що реалізує державну політику у сфері релігії, і чому він досі мовчить? До речі, відповідно до Регламенту Кабміну, позиція такого органу щодо проекту акта КМУ повинна бути погоджена Міністром культури та інформаційної політики.

Останніми днями відповідне розпорядження КМУ жваво обговорюється як представниками конфесій, так і працівниками релігійних відділів обласних державних адміністрацій. Відповідно до статистичних даних центрального органу у справах релігій станом на 01.01.2021 року в Україні налічується понад 35 тисяч релігійних громад – потенційних бенефіціарів свіжоприйнятого акту КМУ. Головним зауваженням представників релігійної спільноти є те, чому проєкт розпорядження не був винесений на громадське обговорення. Чому у такому важливому рішенні проігноровано думку самих релігійних громад? Чи підготовлені адміністратори ЦНАПів до особливостей роботи з релігійними організаціями, чи володіють належними знаннями у цій сфері? Відомо, що представники секретаріату Всеукраїнської Ради Церков і релігійних організацій ще раніше висловлювалися про законодавче подолання процедури «подвійної реєстрації» релігійних організацій та недоцільність подання документів через ЦНАПи.

Натомість обурення у працівників релігійних підрозділів ОДА здебільшого викликало не лише те, що з ними ніхто не радився на стадії розробки проєкта акта КМУ, а й те, що вони не отримували від ДЕСС ніяких методичних роз’яснень, з ними не було проведено жодної координаційної наради щодо забезпечення належного виконання документа (центр забув про області?). Це може свідчити про недостатню взаємодію ДЕСС з місцевими органами виконавчої влади у вирішенні зазначеного питання. Ми спеціально сьогодні переглянули веб-сайт ДЕСС, але не знайшли там реакції (коментаря, роз’яснення) та позиції щодо прийнятого розпорядження КМУ.

Також незрозуміло, чому до юрисдикції ЦНАПів потрапили лише релігійні громади, а адміністративні послуги у сфері реєстрації релігійних центрів/управлінь, монастирів, духовних навчальних закладів, місій, братств, що надаються ДЕСС, не увійшли до затвердженого Розпорядженням Кабміну переліку. Чи не через те, що за півтора роки функціонування ДЕСС досі не оприлюднила власних інформаційних та технологічних карток на кожну адміністративну послугу, яку вона надає? (що є прямим порушенням Статті 8 Закону України «Про адміністративні послуги», яка зобов’язує суб’єкта надання адміністративних послуг на кожну адміністративну послугу затвердити інформаційну і технологічну картки). Це було б логічним, щоб центральний орган почав співпрацю з ЦНАПами першим, так би мовити проторував шлях, показав приклад, а потім би поділився досвідом з областями. Так ні, не в цьому випадку (тут прослідковується позиція дистанціювання).

Оскільки відтепер пропонується через ЦНАПи подавати документи релігійних громад як на першому етапі (реєстрація статуту відповідно до ЗУ «Про свободу совісті та релігійні організації»), так і на другому (державна реєстрація відповідно до ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань»), то виникає низка проблем:

– відсутність законодавчої впорядкованості процедури першого етапу та детальної типової технологічної картки адміністративної послуги з реєстрації статуту (змін до статуту) релігійної організації. Зокрема, видача Опису отриманих документів на цьому етапі законом для заявника не передбачено. Хто (головний спеціаліст – виконавець? Керівник релігійного підрозділу /керівник структурного підрозділу — юридичної особи/ ? керівництво ОДА?) компетентний приймати процедурні рішення: про виявлення недоліків у документах та пропозицію їх усунути; про повернення документів (без розгляду); про додатковий висновок та тримісячний термін прийняття рішення про реєстрацію статуту релігійної організації?

– чи взаємодія ОДА з ЦНАПами стосується тих ЦНАПів, які розташовані в адміністративному центрі області, чи усіх ЦНАПів, які є в «містах обласного значення» (станом на 25 жовтня 2020 року в Україні налічувалося 187 міст обласного значення). Чи існує на сьогодні такий статус як «місто обласного значення»?

– як забезпечити передбачений законодавством пришвидшений розгляд документів за 2 год. під час державної реєстрації?

– зникає альтернативна можливість подати документи безпосередньо в ОДА або державному реєстраторові. Відповідно до ЗУ «Про адміністративні послуги» "Якщо адміністративні послуги надаються у центрах надання адміністративних послуг, суб’єктам надання адміністративних послуг забороняється приймати заяви, видавати суб’єктам звернення оформлені результати надання адміністративних послуг (у тому числі рішень про відмову в наданні адміністративних послуг) поза зазначеними центрами, їх територіальними підрозділами та віддаленими (у тому числі пересувними) робочими місцями адміністраторів, крім випадків подання заяв з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг";

– у деяких областях питаннями державної реєстрації займається одна особа. Як вона може забезпечити безперебійний прийом документів та одночасне навчання адміністраторів ЦНАПу, коли сама не має часу навіть на відпустку?

– збільшення ланок та ускладнення проходження документів спричинятиме перевищення встановленого законодавством терміну розгляду документів як на першому, так і на другому етапах;

– на першому етапі (реєстрації статуту) зросте кількість «латентних відмов» — відправки документів на доопрацювання, що викликатиме незадоволення у заявників;

– на другому етапі (державної реєстрації) також зросте кількість відмов, а якщо врахувати, що адміністративний збір у сфері державної реєстрації на сьогодні складає 680 грн. (+ комісія банку), ще декілька сотень гривень нотаріальне засвідчення протоколів загальних зборів, то це й додаткові фінансові втрати для релігійних громад (адміністративний збір у разі відмови не повертається).

Підсумовуючи, можемо зазначити, що надання адміністративних послуг у сфері реєстрації релігійних громад через ЦНАПи за даних умов не є покращенням, потребує ретельної підготовки та є дещо передчасним на сьогодні. Доцільно або продовжити термін, який надається ОДА для забезпечення виконання положень розпорядження КМУ, або взагалі вилучити з переліку адміністративні послуги у сфері реєстрації релігійних громад.

На нашу думку, найкраще було б невідкладно спрямувати інтелектуально-експертне зусилля на законодавчі зміни з метою подолання проблеми дискримінаційної «подвійної реєстрації» релігійних організацій.

Останні колонки