Перед тим, як поділитися з читачем своїм невеликим дослідженням, хочу висловити пару аксіоматичних тверджень, що спираються на Святе Письмо. 1.Світ живе в часи очікування скорого приходу Ісуса Христа. 2. Напередодні Його явлення на землі має з’явитися великий правитель, котрий на певний період наведе лад у розбурханому суспільстві. Це буде сам сатана в образі людини.

Перед тим, як поділитися з читачем своїм невеликим дослідженням, хочу висловити пару аксіоматичних тверджень, що спираються на Святе Письмо. 1.Світ живе в часи очікування скорого приходу Ісуса Христа. 2. Напередодні Його явлення на землі має з’явитися великий правитель, котрий на певний період наведе лад у розбурханому суспільстві. Це буде сам сатана в образі людини.

Криве дзеркало сатани

Перед тим, як поділитися з читачем своїм невеликим дослідженням, хочу висловити пару аксіоматичних тверджень, що спираються на Святе Письмо. 1.Світ живе в часи очікування скорого приходу Ісуса Христа. 2. Напередодні Його явлення на землі має з’явитися великий правитель, котрий на певний період наведе лад у розбурханому суспільстві. Це буде сам сатана в образі людини.

Гадаю, ніхто сперечатися не буде з тим, що будь-яку серйозну справу не можна починати без ґрунтовної попередньої підготовки. Перед тим, як мав прийти на землю Ісус, Бог послав Йоана Предтечу, пророка в дусі Іллі, щоб той приготував шлях для Спасителя. Великий правитель, очевидно, теж не з’явиться там, де не буде для нього належних умов. Як би він мав діяти? Як права рука лукавого, який, не маючи творчого таланту, завжди намагається копіювати Творця, – у своєму дусі, звичайно, – він, швидше за все, скористався б так званим принципом дзеркального відображення. І цей метод вже добре відомий. Вперше генеральну апробацію у нас він пройшов на Майдані у Києві, його взяли на озброєння «антимайданівці», потім – російсько-сепаратистські формування на Донбасі та в інших місцях. Лукавий безсоромно намагається відображати Боже у своєму кривому й брудному дзеркалі й досягає певних успіхів там, де Бога не знають, або ґрунтовно забули про Нього.

Отже, перед появою антихриста, на землі має здійснити велику працю «предтеча», сповнений духом самого князя світу цього. Ні, він не творитиме ніяких чудес, як не творив їх і Йоан Хреститель, не вражатиме світ своєю геніальністю та надлюдською силою, бо його завдання інше – виконавши чорну роботу, приготувати шлях для приходу свого володаря. 

У відчинені ворота 

Давайте-но уявимо собі, як би мав діяти антипредтеча в сучасних умовах. Сьогодні майже ніхто з дослідників Біблії не заперечує, що антихрист, швидше за все, може з’явитися в об’єднаній Європі. Отже перша ціль – Європа. Найкращі умови для антихриста – це безлад, хаос, ворожнеча, непримиренне протистояння різних етнічних груп тощо. Умови для цього вже сьогодні дуже вдалі. Свого часу Німеччина висунула нібито слушну ідею створити на континенті таку собі подобу Сполучених Штатів Америки, де представники різних народів світу могли б насолодитися всіма благами демократії, справедливості, свободи та високої культури. Відкрили кордони, й почалася тихе гвалтування бабусі Європи досить ще молодим і сильним ісламом. Чудова можливість для антипредтечі здійснити свої глобальні плани! Для цього треба не так вже й багато зусиль: у відчинені ворота Євросоюзу нагнати якомога більше тих, хто, власне, його завжди ненавидів. І все. Далі процес піде сам собою згідно з планом, накресленим у генеральному штабі піднебесних сфер.

Ідеальним станом для антипредтечі була б світова війна, та людство поки ще не готове. Але інтенсивна підготовка до неї розгортається на всіх континентах.

Друге завдання ворога – довести мешканцям Старого Світу, що їхня форма демократії абсолютно застаріла й не здатна вирішити навіть простих питань складного сьогодення. І запропонувати свою нібито абсолютно нову модель перебудови світу. 

Міна уповільненої дії

Йоан Хреститель мав від Бога конкретне завдання, що складалося з двох пунктів: перший із них це «привернути серця батьків до дітей» (Лук.1:17). Йдеться про глибинні зміни стосунків у сім’ї на принципах любові. Очевидно, що й лукавий не міг пройти мимо однієї з фундаментальних засад суспільного життя. Заглянемо в його криве дзеркало. І що ми там побачимо? Побачимо – гендер!

Гендер – це слово сьогодні на слуху у громадськості, але далеко не всі знають його справжнє значення. Дуже спрощено його можна окреслити так. Від моменту створення світу й донині є два роди людей: чоловічий рід – він, і жіночий – вона. Гендер же означає «жоден із двох», «ні той ні інший». Якщо ж не він і не вона, то буде воно.

Сучасні слуги диявола – політики, ідеологи, філософи та ін. вбачають у поділі людства на дві нібито постійно конфронтуючі половини величезну нерівність і пропонують жінкам та чоловікам рішуче порвати з застарілими поняттями й перейти у розряд воно. Це подається як найвище досягнення гуманізму та сучасної демократії. Звідси, будь-яка сексуальна орієнтація є нормою. Далі: пропаганда гетеросексуальності (підтримка нормальної сім’ї) прямо потрапляє в розряд дискримінації по відношенню до тих, хто називає себе воно. Звідси потужний розвиток ЛГБТ-руху, що активно підтримується в багатьох країнах, в тому числі й на законодавчому рівні. До цього можна було б додати ще багато чого, адже написано десятки книг, проведено безліч засідань та круглих столів, прийнято чимало різного роду постанов і законів, аби переконати непоступливе суспільство в тому, що саме «нова людина», позбавлена будь-яких моральних комплексів, виведе мешканців планети на світлі простори. Содомське болото виходить зі своїх історичних берегів і розливає отруйні води по всіх континентах землі.

Антипредтечі лишається тільки вдоволено потирати руки, спостерігаючи, як людство наполегливо довбає фундаментальні принципи свого існування, аби підкласти під них потужну вибухівку. 

Напередодні жнив 

Другим пунктом завдання, поставленого Богом перед Йоаном Хрестителем, було «привернути непокірних до образу думок праведників» (Лук.1:17). Непокірних Слову Божому у світі більше ніж достатньо, і чим же їх можна привернути до правди? Лише правдою. Пропагуванням у суспільстві справедливості, законослухняності, поданням у ЗМІ не спотвореної на догоду комусь інформації, популяризацією здорового, чесного способу життя, твердим і справедливим громадським порядком.

Антипредтеча, звичайно ж, кинув би свої потужні сили на те, аби в жодному разі не допустити цього, й не пошкодував би ніяких коштів на відповідну антидію. Він розв’язав би шалену пропагандистську кампанію, перш за все, у своїй країні, потім, звичайно ж, у Європі, а потім і по цілому світові. І він би мав певний успіх.

Дивна справа! Невже нормальні, освічені цілком психічно здорові люди не здатні побачити у пропаганді лукавого відверту, нахабну, абсолютно безсоромну брехню!? Відповідь є, друзі. Ісус одного разу розповів притчу, здійснення якої наблизилося до нас упритул (Мт.13:25-30), притчу про те, як трудівник-землероб посіяв на полі своєму добре зерно. Коли люди пішли спочивати, ворог там же посіяв кукіль. Так і проросли вони разом. «Поле – це світ, – сказав Ісус, – ¬ добре насіння – це сини Царства, а кукіль – сини лукавого» (Мт.13:38). Коли з’явилися колоски, відразу стало видно, як мовиться, хто є хто. Саме в такий час ми з вами й живемо. Кукіль приніс свій плід. І він не шкодує ні коштів, ні сили, аби впровадити у світ свою ідеологію, що ґрунтується на простій сатанинській тезі: зло то є добро, а добро є зло.

Ісус свого часу не дозволив ангелам вирвати отруйні сходи, і «кукіль» залишиться серед нас до кінця віку. На превеликий жаль. Сини лукавого не будуть сидіти склавши руки. Вони будуть невтомно працювати. Будуть шукати серед нас розчарованих, деморалізованих, стомлених, інтелектуально обмежених, тих, що збираються кинути цю країну, тих, кому все остогидло, й вони хочуть спокою за будь-яку ціну… І нестійких, звичайно, зваблять.

Абсолютно не маю бажання навішувати комусь якісь ярлики, саме життя точно показує, хто є хто. Але незаперечним є те, що сини лукавого приймуть за чисту правду будь-яку брехню, будь-яку ідеологію, бо серця їхні пристосовані саме до цього. Саме тому вони відкидатимуть всі аргументи здорового глузду, не піддадуться ні на обґрунтовані докази, ні на очевидні факти власного існування.

Є, звичайно, величезна армія людей зі слабким характером, несформованими поглядами, не надто далекоглядних і нетвердих у своїх переконаннях. Милостивий Господь обов’язково дасть їм можливість стати на бік істини, але сини лукавого, на жаль, очевидно залишаться непохитні до кінці. Хоча і їх не варто викидати віруючим зі своїх молитовних списків. Господь наш є Богом чудес. 

Накреслення звіра 

Все впевненіше наближається людство до того моменту, коли, як сказано у Йоана (13:16): «всім… буде накладено тавро на правій руці їхній або на чолі…». Дуже поступово наближається, дуже обережно, з таким розрахунком, аби люди звикли до численних технічних новинок, що справді полегшують наше життя в сучасному напруженому світі, навчилися ними користуватися, забажали ще досконаліших пристроїв, а коли вони з’являться, прийняли їх без особливих роздумів та сумнівів. Це дуже схоже на наркотик. Спочатку травичку або якусь безневинну пігулку – о, як класно! Потім більше, а потім несподівано виявляється, що ти вже у надійних лещатах, і з них визволити тебе ніхто, окрім Господа Бога, не може.

Як полегшили нам побут оті штрих-коди на товарах! Куди поділися класичні совкові черги? Де пропали хитрі продавці, котрі так вправно нас обважували та обраховували? Немає, і слава Богу, кажемо. Потім з’явилися дисконтні картки, – ще краще. Потім ми стали власниками внутрішніх ID-паспортів. Все нормально, ніякі ріжки звідти ніби не стирчали. Далі ще одна радісна подія: значно ширше відчиняються двері у великий світ і, щоб полегшити будь-якій людині перетнути будь-який кордон, їй треба обзавестися біометричним паспортом.

І ось тут нам варто зупинитися й дуже уважно розібратися в тому, що ж воно таке оце новітнє технічне диво, хто ним, крім нас власників, може скористатися, які таємниці ховаються у чипі за вашим фото. І якщо при оформленні такого паспорта ще не наносять штрих-код на лоба власника (в чому немає жодної впевненості), то з появою біометричних паспортів ми впритул підходимо до цього акту.

Стосовно можливості подорожей по цілому світові. Лукавий настільки відвертий, що прямо заявляє: наявність такого паспорту аніскільки не гарантує нам безвізових поїздок, навіть у недалеку Європу, а лише наближає до них. (Детальніше можна ознайомитись на сайті http://religions.unian.net/rus/detail/13471). 

Хто перший підставить лоба? 

Звичайно, сини лукавого. Ті, хто свого часу погодилися з тим, що біле то є чорне, а чорне – біле. Вони беззастережно вірять своїм вождям, вони абсолютно впевнені, що така чудова й мудра людина як їхній «імператор», нічого поганого не підсуне своєму народові, який його так любить. Звичайно, буде чимало викривальних матеріалів від тверезих громадян, хтось буде волати до людей, закликаючи подивитися правді у вічі, але «кукіль» рішуче відмахнеться, радіючи швидкому покращенню свого життя.

В принципі, ці люди ґрунтовно підготовлені потужною пропагандою, що діє вже сьогодні, вони вже налаштовані на потрібний лад, і якщо почнеться відкрите маркування, пропаганда сатани, твердо опираючись на своїх, впевнено візьметься за діло й доведе розпочате до кінця. Активно будуть розписуватись переваги таких дій, рекламуватиметься добровільність отримання цього посвідчення. Навіть отримавши його, скажуть вам, ви можете від нього відмовитись, у чіп вноситимуть лише ті дані, що їх ви самі бажаєте внести і нічого більше, а якщо не захочете, то й зовсім вам не ставитимуть електронного носія. Надавати відбитки пальців – це право а не обов’язок. Діючі закордонні паспорти ніхто відбирати не буде. Доступ до бази Єдиного демографічного реєстру вкрай обмежений і жодний хакер туди влізти не зможе. Проте всі злочинці будуть як на долоні у правоохоронних органів. І так далі, й так далі… Така чудова пісня, хотілося б слухати її й слухати без кінця. Лише одне запитання лишається без відповіді: чи не полопають усі ці яскраві мильні бульбашки, коли різко зміняться життєві обставини і раптом дійсно нікому нічого не можна буде ні купити, ні продати, крім того, хто має відповідне накреслення (Об’явл.13:17)? Чи буде тоді у нас хоч якийсь вибір? Чи зможемо ми ставити хоча б якісь свої умови, коли нам дуже, дуже захочеться їсти?

Отож будьмо пильні!