Завдяки розумінню символіки єпископського герба, ми можемо дізнатись трохи більше про духовність його власника.

Перед нами поки що це неофіційний герб нового Папи, в який він може внести певні зміни. Це тільки модель-адаптація його єпископського герба, вкинута кимось в інтернет.

Отже, кольори — блакитний, золотий і білий — становлять виразний натяк на національні кольори Аргентини. Це може свідчити про те, що Францискові не чужі патріотичні почуття. І хоча він, як Папа, стоїть понад національною приналежністю, все ж таки навіть Христос плакав над Єрусалимом, і це був святий плач над Батьківщиною, як казав св. Луїджі Оріоне. Цей факт свідчить, що Франциск не цурається простих і сильних людських почуттів, не пов'язаних напряму з релігійною складовою людського життя.

Сонце з монограмою Христа є гербом монашого чину Єзуїтів. Хорхе Бергольйо вивчав хімію, а після закінчення науки вступив до єзуїтів. Його зв'язок із духовністю свого Згромадження акцентовано присутністю єзуїтського герба. Це означає, що новий Папа дуже цінує духовність св. Ігнатія Лойоли і намагається на ній будувати свою власну духовність. Тому можна очікувати, що його дії будуть наповнені глибоким внутрішнім змістом, серйозним приготуванням, духовним розпізнанням. І напевно не будуть легковажними чи поверхневими в духовному сенсі.

Про два інші елементи джерела поки що не подають жодної пояснючої інформації. Срібна зірка, скоріш за все, символізує Марію, як і блакитний фоновий колір. Це вносить сильний богородичний акцент в особисту духовність понтифіка. Всі ми пам'ятаємо велику любов Івана Павла ІІ до Матері Божої, що знайшла своє відображення як на його гербі, так і в щоденному житті. Сильна марійна духовність може вносити струмінь лагідності в образ нового Папи. Зірка є провідником, отже цей символ може говорити, що Хорхе Бергольйо хоче наслідувати Марію, в її смиренні, мовчанні, прийнятті слів Господа, материнській опіці над християнським народом.

Виноградне гроно, між іншим, може символізувати те, наскільки Францискові залежить залишатись з'єднаним із Христом, істинною виноградною лозою, щоби не перервати цей спільний обіг Крові, що дає життя. Це може також становити євхаристійний акцент його духовності, адже монограму Христа можна розглядати і як променистий Хліб Життя — Агнець, Хостію.

Також ми бачимо гербовий девіз: Miserando atque eligendo — Змилосердившись і обравши. Це цитата із проповіді Отця Церкви, св. Беди: Vidit ergo Iesus publicanum, et quia miserando atque eligendo vidit, ait illi, Sequere me. Sequere autem dixit imitare. Sequere dixit non tam incessu pedum, quam executione morum. Цю проповідь подано в бревіарії (римо-католицький молитвослов) у годині читань на свято св. Матея Апостола (21 вересня).

Ось переклад початку проповіді: Ісус побачив чоловіка на ім'я Матей, що сидів на митниці, і сказав йому: “Іди за Мною!” (Мт 9, 9). Побачив його не стільки очима тіла, скільки поглядом сердечного милосердя. Побачив митаря, а оскільки подивився на нього змилосердившись і обравши, сказав йому: “Іди за Мною!” Сказав “іди за Мною”, тобто наслідуй Мене. Сказав “іди за Мною” не стільки в значенні пересування ніг, скільки практикування звичаїв. “А хто каже, що в Нім пробуває, той повинен поводитись так, як поводився Він” (1Ів 2, 6).

Отже, цей девіз говорить про усвідомлення свого покликання, а разом із ним і відповідальності, яку він несе.