Відома всеканадійська українська газета «Новий шлях» за 3 листопада 1962 року подала привітання прем’єр-міністра Канади Джана Діффенбейкера «дорогому пану Плав’юку», голові Президії Українського національного об’єднання. Українці канадійського високопосадовця запросили «бути патроном святкування в Гамільтоні 30-літньої річниці Українського Національного об’єднання Канади». Саме святкування – 6-8 жовтня 1962 року. У «сердешному привіті» канадійцям українського походження прем’єр-міністр Канади відзначив вклад українці у життя його держави як «цінний і визначний».

10 березня відійшов у Вічність президент Української Народної Республіки в екзилі,

голова Проводу Українських Націоналістів Микола Плав’юк

 

Відома всеканадійська українська газета «Новий шлях» за 3 листопада 1962 року подала привітання прем’єр-міністра Канади Джана Діффенбейкера «дорогому пану Плав’юку», голові Президії Українського національного об’єднання. Українці канадійського високопосадовця запросили «бути патроном святкування в Гамільтоні 30-літньої річниці Українського Національного об’єднання Канади». Саме святкування – 6-8 жовтня 1962 року. У «сердешному привіті» канадійцям українського походження прем’єр-міністр Канади відзначив вклад українці у життя його держави як «цінний і визначний».

Із поважною датою вітали Об’єднання й інші канадійські високопосаловці. Зокрема, Аллан Гросман, Міністр Кабінету Уряду Онтаріо, виступив на газетних канадійських шпальтах зі статею «Роля УНО в житті Канади». Пан міністр визнав, що УНО служило не тільки громадянам українського походження і новоприбулим, але теж допомогло формувати цілі Канади як нації, та «скріпило вузли єдності цілої країни».

Більше того, Аллан Гросман нагадав, що одним із найважливіших провідних завдань УНО була тверда «віра в Канаду», бо ще в 1932 році засновники організації знали, що «люди українського походження та нові іммігранти бажають видвигнути Канаду на перше місце і під таким кутом проводилася велика частина діяльності УНО по цілій Канаді». Насамкінець високопосадовець відзначив «службу громадян українського походження в усіх верствах суспільства», зокрема, перші з українців канадійського походження, яких призначено на високі пости з великою відповідальністю в уряди Канади: «дост. І.Яремко, мій колега в Кабінеті Уряду Онтаріо, дост. М.Стар, Федеральний Міністер Праці». Згадав пан міністр і доктор І.Кучерепу, колишнього посла до Федерального Парляменту, «з яким я мав честь служити як радний до Міської Ради Торонто». Насамкінець похвалився, що «до найбільше мною цінених пам’яток належить грамота, яку я одержав від Філії Українського Національного Об’єднання в Торонті на початку цього року. На ній стоїть напис, що відноситься до «зближення  людей всіх віровизнань в інтересі спільного добра».

Направду вже тоді Українське Національне Об’єднання Канади пройшло іспит часом. Його було засновано ще в 1932 році при активній співучасті української національної армії. Значний вплив на формування організації та її основних цілей мав націоналістичний табір, зокрема полковник Євген Коновалець. Вже на самих початках перед організацією було «поставлено завдання стати понадгруповою, невіроісповідною організацією», організацією, яка би об’єднувала як не всіх канадійців українського походження, то хоча би переважну більшість Канади.

То й не дивно, що канадійські високопосадовці високої думки були про потужну українську громаду. Статутні засади Українського Об’єднання Канади багато чого наглядно показують. Після розділу «Вступ» відразу слідує «Канада і ми», в якому канадійці українського походження закцентовують, що «у плянуванні нашої праці треба брати до уваги, що в сучасну пору, в відміну від стану, що був 30 років тому, Канада є рідною країною і батьківщиною основної більшости українського суспільства в Канаді. Цей стан буде радикально розвиватися у тому напрямку в наступних десятиріччях». Більше того, «нашим громадським канадійським завданням є постійно стояти на сторожі принципів демократичного стилю життя Канади». І аж потім – розділи «Україна і ми», «Українська спільнота в світі», «Українська спільнота в Канаді».

 

Постанови Надзвичайного з’їзду УНО Канади з нагоди 30-річчя УНО Канади, що відбувся в днях 6 до 8 жовтня 1962 року в Гемилтоні

А. Вступ.

2. Успіхи УНО Канади в пройденому етапі були оперті на ідеологічно-програмових позиціях українського націоналізму, примінених до потреб нашого життя в Канаді, що з роками нашої праці знайшли здорову сполуку прав і обов’язків канадійського громадянина та українського патріота.

3.Розвиток УНО Канади характеризується тим, що на зміну покоління учасників українських визвольних змагань 1917-1920 рр. з притаманними їм прикметами прийшло нове покоління, що вже є виховане в умовах канадійського життя, чи на землях України; це забезпечило тяглість і безперервність нашої діяльності.

Б.Канада і ми.

6. У плянуванні нашої праці треба брати до уваги, що в сучасну пору, в відміну від стану, що був 30 років тому, Канада є рідною країною і батьківщиною основної більшости українського суспільства в Канаді. Цей стан буде радикально розвиватися у тому напрямку в наступних десятиріччях.

7. Процес здорової інтеграції українознавства в канадійське життя має поважні осягнення. Вітаємо зусилля канадійського уряду і громадянства в справі витворення атмосфери єдности і повної рівности для всіх канадійських громадян, особливо виявлені «Хартією Прав», але цей процес ще не є закінчений і треба всім нам робити дальші зусилля в тому напрямку.

8. Концепція культурного плюралізму Канади повинна бути послідовно впроваджувана в життя на всіх щаблях нашого суспільного буття,  не лише на рівні зберігання виявів народної творчости. Це зокрема треба застосовувати у всіх ланках і ступенях шкільництва, в пресі, на радіо й телевізії, в церковних і наукових інституціях.

10. Посилення нашого впливу в житті Канади повинно бути заманіфеситоване з нагоди 100-річчя Канади вірним та гідним відзначенням вкладу українства в розбудову Канади.

11. Нашим громадським канадійським завданням є постійно стояти на сторожі принципів демократичного стилю життя Канади. Це є особливо важливе під цю пору, коли він є загрожений агресивними намірами і затіями традиційного московського імреіялізму в формі міжнародної акції совєтського комунізму.

В. Україна і ми. 

15. Ми або наші предки вийшли з України, до якої в наших серцях зберігаємо глибокий пієтизм і любов. Бажання допомогти  нашим рідним братам і сестрам в Україні стати сувереном на власній землі є головним промотором діяльності УНО Канади і його Братніх організацій.

16. Прийняття України до Обєднаних Націй є чітким виявом признання за українським народом права на державну форму буття. Ми віримо і мусимо працювати в тому напрямку, щоб слідом за цим наступила зміна політичного режиму в Україні, так, щоб Україна була репрезентована в ОН вільними речниками українського народу, а не агентами Москви.

17. До часу тих змін символом волелюбного українства і символом його політичних зусиль є Державний Центр УНР і тому збереження цього Державного Ценрту і його авторитету є важливим завданням української політичної еміграції.

Г. Українська спільнота в світі.

21. Для підсилення праці розпорошеного по цілому світі українства треба довести до здійснення задуму про відбуття Світового Конгресу Вільних українців і оформлення Координаційного Секретаріату Вільних Українців.

23. Під сучасну пору є потрібна координація українських націоналістичних сил при найменше у двох площинах. Перша з них – це політична площина. Розкол в Організації Українських націоналістів 1940 року захитав єдність українського націоналістичного світу.

24. Координація українських націоналістичних сил є потрібна також у суспільно-громадській площині.

Ґ. Українська спільнота в Канаді.

25. Прояви байдужости великої частини українського суспільства в Канаді до всякого Організованого життя, а до українського зокрема, вимагають посиленої акції перевиховання, що повинна починатися від щонайменших дітей.

Д. Наша організація.

30. УНО Канади є організацією громадян і мешканців українського походження в Канаді і ця організація діє в рамках компетенцій, уділених їй ухвалою Канадійського Парляменту з 1950 року, так званий Бил Джі. В організаційному відношенні УНО Канади є самостійною організацією, її проводи є вибрані в згоді зі статутом організації і лише перед своїм членством і законами цієї країни провід УНО Канади відповідає.