Проблеми з комунікаціями: що не так у письмовому спілкуванні ДЕСС з УПЦ МП

Майже місяць тому, 31 травня, відбулась зустріч між керівництвом Державної служби з етнополітики і свободи совісті та членами єпископату УПЦ МП, про яку публічно заговорили щойно 26 червня, коли вийшло повідомлення на сайті ДЕСС.

Як повідомили у Службі, до них надходять численні запити духовенства та представників монаших громад з приводу цієї зустрічі. Тому вони оприлюднили інформацію і про саму зустріч, її суть, і про лист, який вони надіслали представникам УПЦ.

Отже, як зрозуміло з повідомлення ДЕСС, зустріч ініціювали саме представники УПЦ МП.

"Під час зустрічі члени єпископату УПЦ, які за їхніми словами діяли за благословенням предстоятеля УПЦ митрополита Онуфрія, висловили бажання отримати письмові рекомендації про те, які дії з боку УПЦ могли б засвідчити про її вихід зі складу Російської Православної Церкви (далі – РПЦ). Такі рекомендації були сформульовані і надіслані вже наступного дня після зустрічі", — зазначили в ДЕСС. — "Члени єпископату УПЦ обіцяли розглянути ці роз’яснення у двотижневий термін. Оскільки відповіді на лист ДЕСС не надійшла ані в двотижневий, ані в трьохтижневий термін, а також враховуючи значний інтерес до цього питання в релігійному середовищі, ДЕСС вважає за можливе оприлюднити лист, який був надісланий представникам УПЦ".

Ось повний текст листа ДЕСС:

Митрополиту Ніжинському і Прилуцькому Клименту
та Архієпископу Білогородському Сильвестру

Ваші Високопреосвященства!

Надсилаю цей лист слідом за нашою з вами зустріччю 31 травня 2023 р. у Києво-Печерській Лаврі, де ви висловили бажання отримати письмові роз’яснення щодо того, які дії з боку Української Православної Церкви недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу Російської Православної Церкви, котра є активним учасником російської військової агресії проти України.

До таких дій можна було б віднести:

• оприлюднити офіційний документ органу церковної влади або особи (осіб), уповноважених говорити від імені УПЦ, про вихід УПЦ з усіма її єпархіями, синодальними установами, благочиннями, монастирями, духовними навчальними закладами, братствами, сестринствами, парафіями та місіями зі складу РПЦ;
• архієреям та клірикам УПЦ, які входять до складу єпископату РПЦ, її Синоду, синодальних установ, комісій Міжсоборної присутності, надіслати заяви про вихід з них і оприлюднити ці заяви;
• офіційно повідомити Помісні Православні Церкви про вихід УПЦ зі складу РПЦ;
• накласти церковні покарання та/або виключити зі складу єпископату і кліру осіб, які брали безпосередню участь в анексії загарбаних українських земель, добровільно співробітничають з російськими окупантами, освячують зброю, якою вбивають українців;
• органу церковної влади, на який внутрішніми настановами УПЦ покладено обов’язок вираження її позиції з актуальних проблем сучасного суспільства та оцінка найважливіших подій у сфері міжцерковних, міжконфесійних та міжрелігійних відносин, оприлюднити офіційну позицію з приводу вчення патріарха Кирила, про змиття гріхів загарбникам, які загинуть в Україні, благословення ним війни проти України, а також дії органів церковної влади з анексії єпархій УПЦ.

Видається, що такі дії могли б засвідчити про розрив безпосередніх зв’язків підпорядкування у відносинах між УПЦ та РПЦ, яка стала одним з інструментів війни, розв’язаної Росією проти України.

І для підтвердження на сайті ДЕСС також розміщено оригінал листа на бланку Служби у форматі pdf.

У відповідь Центр інформації УПЦ (яка є в єдності з МП) того ж 26 червня оприлюднив свою версію цієї події та надісланий лист. З цієї відповіді виглядає, що представники УПЦ МП мали намір обговорити питання свого перебування на території Києво-Печерського заповідника.

"Державна служба України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) так і не пояснила, яким чином її претензії до Української Православної Церкви пов’язані з розриванням угоди про використання споруд Києво-Печерської Лаври. Про це заявив Голова інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви митрополит Климент (Вечеря) у відповідь на прохання Центру інформації УПЦ прокоментувати останні заяви голови ДЕСС Віктора Єленського щодо його листування з єпископами", — йдеться у повідомленні Центру інформації УПЦ.

Вони оприлюднили повний текст коментаря митрополита Климента, який подаємо нижче в оригінальній редакції:

Представники Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» неодноразово зверталися до керівництва Києво-Печерської Лаври з пропозиціями про зустрічі, на яких мали обговорюватися певні робочі питання, пов’язані з подальшим функціонуванням печерних комплексів і самої обителі, як духовного осередку.

Такі зустрічі періодично відбуваються. Адже до остаточного судового вирішення всіх питань, пов’язаних із претензіями Мінкульту до договору, на підставі якого Лавра і Київська духовна академія користуються своїми приміщеннями, монахи та студенти мають всі законні підстави перебувати в цьому монастирі.

Коли в черговий в раз з’явилась подібна пропозиція про робочу зустріч, мова йшла про те, що окрім керівництва заповідника в ній візьме участь і Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Тому, з благословіння Блаженнійшого Митрополита Онуфрія в цій зустрічі взяв участь я, а також ректор Київської духовної академії і семінарії архієпископ Білогородський Сильвестр, член Духовного собору Лаври архімандрит Нестор, юристи і адвокати монастиря.

Натомість, замість міністра Мінкульт представляв на зустрічі очільник ДЕСС Віктор Єленський, очільниця департаменту збереження культурної спадщини при Мінкульті та виконуючий обов’язки директора національного заповідника.

Тому дещо дивно, що пан Єленський афішує цю подію як зустріч між керівництвом ДЕСС та членами єпископату Української Православної Церкви. Адже на ній були присутні і інші уповноважені люди, які мали на меті обговорити низку конкретних практичних речей, що відносяться до їх компетенції.

Насправді керівник заповідника озвучив свої пропозиції щодо співпраці з монахами Лаври. Представник монастиря, в свою чергу, розповів про те, які думки має чернеча братія щодо цих пропозицій; юристів Лаври цікавило, яку форму таких відносин міністрерство вважає за можливе зафіксувати документально. Мова йшла і про дотримання вимог пам’ятко-охоронного законодавства.

Проте значна частка часу пішла на дискусію Віктора Єленського з представниками УПЦ, яка не торкалася ані збереження архітектурних і історичних пам’яток, ані догляду за значною територією монастиря, щодо якого у заповідника не вистачає ресурсів.

Пан Єленський висловлював певні претензії до УПЦ, однак так і не пояснив, яким чином вони пов’язані з розриванням угоди про використання лаврських споруд. Коли ж його попросили конкретизувати, які саме у очолюваного ним державного органу є претензії до статутної документації УПЦ, або ж конкретних дій і заяв її керівництва, очільник ДЕСС став посилатися на некоректні публікації в пресі та відеоконтент у соціальних мережах, чого, безперечно, було не достатньо.

Звісно, це не додавало конструктиву до робочої зустрічі.

Саме тому і виникла пропозиція запропонувати ДЕСС, якщо її представники вбачають розбіжності між українським законодавством і устроєм УПЦ, сформулювати конкретні пропозиції, котрі б дали можливість прибрати такі суперечності і розширити спектр співпраці музейної установи з монастирем.

Вочевидь, Віктор Єленський або ж був не правильно поінформований колегами щодо завдань робочої зустрічі, або ж невірно визначив її формат.

Бо як стало зрозуміло присутнім, будь-який розвиток дискусії, що виникла, не мав би практичних наслідків. Адже на пряме питання юристів Лаври, чи означатиме досягнення консенсусу з усіх піднятих паном Єленським питань зміну політики Мінкульту по відношенню до Лаврського монастиря, припинення судових процесів і укладання відповідних угод для користування лаврськими приміщеннями як самим монастирем, так і Духовною академією, жодної відповіді не було озвучено ані самим Віктором Єленським, ані іншими присутніми на зустрічі його колегами.

З часом, як, власне, і сам Єленський повідомив громадськість, він надіслав мені та владиці Сильвестру листа (хоча, знову наголошу, не лише ми вдвох представляли Лаврський монастир та Духовну академію), у якому в дещо дивній, як для офіційного листа, формі запропонував перелік дій «з боку Української Православної Церкви, які б недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу Російської Православної Церкви».

По-перше, зміст листа містив побаження конкретних дій з боку УПЦ, а не продовження письмової дискусії, прикладів якої архів ДЕСС містить вже значну кількість.

По-друге, автор значно переоцінив статус скромних адресатів даного листа, які зовсім не вповноважені діяти від всієї повноти УПЦ.

По-третє, з тексту листа, написаного стилем умовного способу, знову ж випливає, що перераховані у ньому пропозиції є лише плодом особистих роздумів очільника ДЕСС над питанням взаємодії в Україні Церкви і держави.

Однак, ці роздуми не містять жодних гарантій розширення траекторії цієї взаємодії. ДЕСС містить письмові примірники аргументовано викладених позицій з усіх питань, щодо яких потребувалися уточнення з боку УПЦ.

Ситуація полягає в тому, що за будь-яких відповідей від Української Православної Церкви на запит ДЕСС, сама ця міністерська служба жодного разу не засвідчила про готовність гарантувати зняття тих обмежень, яких наразі зазнають віряни УПЦ у питаннях реалізації свого конституційного права на свободу релігійних переконань, зокрема і щодо загрози перетворення Києво-Печерського монастиря на тотальний музей.

Отже, з повідомлення УПЦ МП можна припустити, що це була не зустріч щодо самої УПЦ і її статусу в Україні, а робоча зустріч щодо користування приміщенням лаври. Тому вони вважають дивним форму і зміст листа, який отримали від ДЕСС, та висловили три зауваження, які і спробуємо проаналізувати.

На думку митрополита Климента, лист від ДЕСС містив побажання конкретних дій, а не продовження письмової дискусії між ДЕСС і УПЦ, яка велася до того. Як відомо, влітку-восени 2022 р. між ними була переписка, у результаті якої ДЕСС отримала документ оновленого Статуту УПЦ, від якої його отримали науковці і передали РІСУ для оприлюднення. Пізніше була наступна переписка саме з уточненням норм статусу УПЦ щодо РПЦ МП, яка також потрапила у публічний простір і викликала жваву дискусію та коментарі. Можливо, була ще й інша письмова комунікація між сторонами.

На початку 2023 року ДЕСС оприлюднила результати роботи експертної комісії, скликаної за завданням РНБО: "Висновок релігієзнавчої експертизи Статуту про управління Української Православної Церкви на наявність церковно-канонічного зв’язку з Московським патріархатом".

Як бачимо, ці публічні переписки між ДЕСС і УПЦ завжди стосувалися саме статуту і статусу УПЦ, тобто зміст свіжого листа ДЕСС також відповідає цій темі. Але, можливо, змінилися акценти комунікації. Бо якщо попередня очільниця ДЕСС намагалася публічно переконувати, що УПЦ вже не МП (як і те, що Києво-Печерська лавра має належати саме УПЦ МП), то нинішній очільник ДЕСС Віктор Єленський, відомий релігієзнавець, керується швидше не політичними завданнями (як от міністр культури, який рік тому цілком підтримував позицію УПЦ МП, а нині є об'єктом їх нападок), а документами, експертними оцінками наукового, у т.ч. богословського середовища. І набагато важче дискутувати з науковцем, який десятиліттями вивчав УПЦ МП, ще коли вона була у статусі екзархату РПЦ.

Щодо другого зауваження, то за нормами комунікації лист адресувався тим, хто робив запит — у листі ДЕСС чітко вказано: "ви висловили бажання отримати письмові роз’яснення" і таким чином отримали. Тобто, якщо б редакція якогось медіа зробила подібний запит, то отримала б подібну офіційну відповідь. Отже, у листі ДЕСС не дається оцінка статусу адресатів і їх "скромності", як пише владика Климент — "статус скромних адресатів даного листа, які зовсім не вповноважені діяти від всієї повноти УПЦ", а дають відповідь на запит.

А третій пункт у коментарі владики Климента особливо типовий для його (і не лише його) способу комунікації — перекрутити слова опонента та іронізувати над ними і їх автором. Перелік "дій з боку УПЦ, які недвозначно засвідчили б про її вихід зі складу РПЦ", речник УПЦ називає "плодом особистих роздумів очільника ДЕСС над питанням взаємодії в Україні Церкви і держави".

І ось цим пунктом владика здається привідкриває, майже за Фройдом, суть цих комунікацій — взаємодія УПЦ МП з державними органами. Свіжий лист ДЕСС він називає текстом, написаним умовним способом. Відповідно до правил української мови, цей спосіб використовується в підрядних реченнях для вираження умови або мети (якби зробив, щоб робив). Тобто, якби УПЦ зробила певні (перераховані у листі) дії, то це би означало, що вона виконала умови виходу з РПЦ (чого наразі немає). І з цієї точки зору, можна вважати, що текст листа ДЕСС містить умовний спосіб — але це перелік не умов, а необхідних доказів того, що УПЦ вже не частина РПЦ. Бо ці докази не є "лише плодом особистих роздумів очільника ДЕСС", як пише митрополит Климент, а вимогами канонічного права про відокремлення помісної Церкви і проголошення нею автокефалії, і які чітко звучали від експертів-богословів рік тому, коли було оприлюднено нову версію статуту УПЦ, так і у висновках згаданої експертної комісії. Тобто, якщо речники УПЦ переконують, що вони не МП, то мають засвідчити вище згадані докази.

Більше того, 4 і 5 пункти у листі ДЕСС стосуються оцінки дій колабораціоністів у самій УПЦ і чіткого засудження позиції РПЦ щодо російської агресії в Україну, чого за ці скоро півтора роки повномасштабної війни з боку УПЦ і не прозвучало. Зокрема, в УПЦ ніяк офіційно не відреагували на анексію РПЦ її єпархій, ні на численні факти колабораціонізму її клиру з російськими окупантами тощо.

Зрештою, і в самій УПЦ люблять подвійні стандарти: владі кажуть, що вони вже автокефальніші за автокефальні, а для своїх мають версію, що все як і було. Сам владика Климент і його товариші рік тому, після прийняття нібито оновленого статуту УПЦ, запевняли, що ніяких особливих змін в її статусі не відбулося — вона самостійна в управлінні ще з 1990 р. Зрештою, дійсно можна бути самостійним в управлінні згідно з грамотами Патріарха Московського за 1990 і 1991 роки, але при цьому бути частиною МП і фактично РПЦ в Україні.

Власне, коли рік міністр Ткаченко запевняв, що в Україні не існує ніякої РПЦ, а лише УПЦ, і відбулося зібрання (яке не відповідало канонічним умовам скликання помісного собору УПЦ), на якому було прийнято оновлену версію статуту УПЦ, яка мала би це довести. Тоді була поширена думка, що це зібрання поспішно скликалося саме для того, щоби виконати умови від мінкульту і ДЕСС, щоби вони могли впевнено і надалі захищати УПЦ, не виконувати норму закону про її перейменування в РПЦвУ. Але якраз УПЦ не виконала цієї умови (!) у стосунках з владою. І це зрозуміло чому: попри якусь частину проавтокефально і антиросійсько налаштованого клиру та мирян, серед єпископату і її керівництва переважають бажання зберегти все як є, перебути війну і дочекатися її результату та діяти за ситуацією. Коли восени представники державних органів почали у рамках слідчих дій навідуватися до різних єпархій, монастирів і храмів УПЦ МП, то стало зрозуміло, що вона і за статутом, і за паспортами клиру, і за духом, пропагандою, літературою, піснепівами була, є і буде РПЦвУ. Та й надалі почувається недоторканою і невинною, попри всі очевидні факти порушень законодавства та співпраці з окупантами.

І зараз владика Климент, який впевнений у своїй правоті, говорить, що щоби вони не відповіли на запит ДЕСС, "сама ця міністерська служба жодного разу не засвідчила про готовність гарантувати зняття тих обмежень, яких наразі зазнають віряни УПЦ у питаннях реалізації свого конституційного права на свободу релігійних переконань". Тобто він знову не дає чіткої відповіді на ці п'ять пунктів у листі від ДЕСС, робить вигляд, що не розуміє звинувачень в сторону УПЦ за її діяльність та проросійські погляди, а намагається викрутитися і оправдати себе перед своєю аудиторією. А ще більше звинувачує у порушенні прав їх вірян на свободу релігійних переконань, хоча не наводить доказів переслідувань саме за релігійні погляди. Бо "загроза перетворення Києво-Печерського монастиря на тотальний музей" звично і бездоказово звучить у кремлівських темниках, якими лякають російські офіційні речники. А в УПЦ ніби не розуміють, що живуть в умовах інформаційного суспільства, коли раз за разом повторюють зміст цих темників, не особливо намагаючись це приховати.

Отже, в ДЕСС оприлюднили свого листа, в якому чітко пояснили, які дії мала би зробити УПЦ, щоби довести, що вона не хоче бути частиною РПЦ і засуджує політику окупанта та його прислужників в Росії та в Україні. Тобто завдання держоргану продиктоване саме державними інтересами — щоби допомогти УПЦ МП розірвати з "русскім міром" і очиститися від нього, оскільки він становить небезпеку для держави.

З УПЦ МП прозвучав коментар, згідно з яким вони і не збиралися відповідати на цього листа ДЕСС, бо фактично не бачать у цьому потреби. Натомість їх цікавлять умови, на основі яких влада готова знову з ними співпрацювати, і, звісно, вони мають бути вигідними чи допустимими для них самих, тобто ніяких судових процесів довкола лаври і її залишити УПЦ МП.

Проте доля лаври — це лише одне питання. І воно виникло внаслідок десятків фактів порушення умов оренди монастирем та іншими установами УПЦ лаврських приміщень та господарською діяльністю на її території, про що працівники заповідника та медіа говорили ще з 90-х років. А те, що це питання загострилося саме зараз — це може бути і наслідком саме такої, вище згаданої політики УПЦ, як і бажанням влади використовувати антиросійські погляди у суспільстві з політичною метою. А це для самої УПЦ МП не є вже так і погано, бо якщо би її інституції несли відповідальність за свої дії, то були б відкритті напевно сотні різного роду справ. А ось з політиками, які мислять виборами та владними дивідендами, вони вміють врешті-решт домовлятися.