Популізм розвивається тоді:

-      коли людина не бажає правди, не шукає її, а вважає правду як перешкоду для особистої свободи.

-      Коли "свобода" розуміється: роблю, що бажаю, відкинувши будь-яку відповідальність.

-      Коли людина сприймає все як відносне, і втрачається місійний дух: немає сенсу проповідувати і шукати правду, коли “брехня і правда обнялись”….

-      Коли суспільство звикло до брехні та узаконює її як норму культури та закону, що мають виконувати усі.

-      Коли мистецтво слова, як і будь-яке мистецтво, знецінилося, а примітивізм визначається як шедевр.

-      Коли сміття навколо нас є результатом сміття в наших головах.

-      Коли не розвивається критичне мислення згідно норм етики та заповідей, а шукається лише тимчасове задоволення власних примх.

-      Коли поширюється не тільки політичний, але і релігійний популізм: замість глибокої науки богослов’я подається міфологія, яку неможливо спростувати чи доказати.

-      Коли найкращим товаром, що продається, є брехня.

-      Коли фейк сприймається як правда, а правда переслідувана і невигідна, бо потребує праці над собою.

-      Коли соціальну доктрину Церкви не бажають вивчати, або не мають можливості вивчати, християни і представники клиру.

-      Коли найбільшим ворогом популізму є наука, що вчить людей думати своєю головою.

 -      Коли знання без етики не спрощують життя, а його ускладнюють.

-      Коли відбулося відділення науки і богослов’я, і в результаті чого різні пройдисвіти займають привілейовані місця в суспільстві, а реальні науковці та інноватори викинуті на маргінес. 

 -      Коли люди освічені вибирають керувати ними особами, що голосніше кричать, а не є професіоналами. 

-          Коли брехня має дурманний ефект легкого наркотику чи кальяну, який усі палять на вулиці, привертаючи увагу всіх пішоходів, а правда - до болісного уколу в спину за закритими дверима лікаря, тому що стидаються даної процедури.

-      Коли основна стратегія - це не будівництво демократії, народу, що керує, а охлократії, тобто натовпу, що є керований емоціями.

-      Коли руйнуються інституції, що мають розвивати духовність та етику, культуру та цінності, але ніхто не може заперечити чи побудувати альтернативу, тому що це втрата місця праці. 

-       Коли немає бажання усвідомити, що перший крок до особистих та суспільних реформ - це каяття, визнання правди та навернення як людини, так і суспільства.

Про все це: в радіопрограмі “про соціальну доктрину”

https://www.facebook.com/radio.voskresinna/videos/375577763139060/

або на профілі фейсбука Zinoviy Svereda

Зіновій Свереда