Не так давно мені довелося висловити своє небезпідставне припущення щодо імітації хакерської атаки сайту Овруцької єпархії самим її очільником - митрополитом Віссаріоном (Стретовичем) - і, як показали подальші події, так воно радше за все й сталося. Вже п’ять днів по тому інший ієрарх УПЦ (МП) митрополит Софроній у своєму інтерв’ю з журналістом "Главкому" поділився інформацією про підпис вл. Віссаріона у Зверненні до Вселенського Патріарха Варфоломія про надання автокефалії Православній Церкві в Україні.

І ось 17 травня у Коростені та Овручі (кафедральні міста єпархії) у поштових скриньках виявилися розкидані чергові випуски "Православного Слова" (єпархіальне друковане видання - щось середнє між газетою та листівкою). У статті "Чи буде горіти земля?" очільник єпархії знову закликав підтримати церковну автокефалію в Україні після надання відповідного Томосу, оскільки за словами владики, "альтернативи канонічній самостійності нашої Церкви просто не існує".

Текст статті цікавий тим, що в окремих місцях представляє собою розгорнуте пояснення видаленого з єпархіального сайту "Послання" митрополита Віссаріона. Тут надалі приводититься курсивом цитати з нього з відповідними паралелями – фактично, розгорткою їх – у замітці "Чи буде горіти земля?".

"Події, що відбуваються в Україні мають беззаперечно історичне значення не тільки для сучасних, а й для майбутніх поколінь українців. Його Всесвятість Вселенський Патріарх Варфоломій і Константинопольська Матір-Церква заявили про початок процедур для надання автокефалії Православній Церкві в Україні… Господь сказав: «Щоб усі були єдині» (Ін. 17,21)".

Розгортка: "Ще одним проявом патріотизму стане об’єднання всіх православних ієрархів після надання Томосу про автокефалію Православній Церкві в Україні Його Всесвятістю Вселенським Патріархом Варфоломієм. Ми будемо єдині і матимемо канонічний зв’язок з  Константинопольською Матір’ю-Церквою. Альтернативи канонічній самостійності нашої Церкви просто не існує. І буде «одне стадо і один пастир» (Ін. 10, 21)… Господь сказав: «Щоб усі буди єдині» (Ін. 17, 21)".

 «Це реальний шанс відновити Українську Православну Церкву, втрачену у другій половині XVII століття».

Розгортка: "Згадаймо, що Московська православна церква близько 140 років не мала офіційного визнання своєї автокефалії… А наприкінці XVII століття московські посли заплатили Константинопольському Патріарху «200 золотих і три сорока соболів», щоб отримати від нього Томос проголошення Московської Патріархії замість канонічної на той час Київської Митрополії. Цей антиканонічний акт був помічений та засуджений чесними священиками…".

«Саме сьогодні і саме зараз найсприятливіший час, коли ми можемо об’єднатися заради збереження Української держави шляхом подолання конфліктів та духовного примирення, єднання у такій бажаній для всіх християн святині… Будемо молитися за утвердження Єдиної Помісної Православної Церкви в Україні, творити мир у своїй душі, в сім’ї, у школі, на роботі, і Бог світу буде з нами і продовжить життя наше і життя на землі».

Розгортка: "То ж саме зараз можуть втілитись споконвічні прагнення українців усіх православних конфесій щодо Єдиної Церкви… Будемо з дітьми ходити до Храму Божого на молитву, умилостивим Бога покаянням і виправленням свого гріховного життя, щоб не було стихійних лих і щоб земля не згоріла. Покаємося, помолимося за себе, жителів нашого міста, за мир в Україні і за Єдину Українську Православну Церкву".

 * * *

Звичайно, вл. Віссаріон здатен цей спектакль продовжити у тому ж дусі: мовляв, знову у черговий раз вороги Церкви проявили свій цинізм, знову гоніння, і все було б зрозуміло, якби не одне "але". Адже за версією митрополита виходить, що цим ворогом виявляється не лише хакер-зломник і знавець тонкощів церковного життя, а й вельми успішний багатій (три рідкісні людські категорії вживаються дивним чином у одній особі). Бо ж, щоб надрукувати відповідне число кольорових газет у Овручі й у Коростені (певне, і в інших містах), однією тисячею гривень не розженешся.

А тим часом за два дні до цього з Коростеня до Київської митрополії було відправлено чергову партію роздрукованих звернень до патріарха Варфоломія проти створення в Україні єдиної Помісної Церкви.

Схоже, що спектакль, розіграний за сценарієм вл. Віссаріона, перетворюється на довготривалий "мильний" серіал. Кінцева дата цієї мегавистави співпаде з остаточним вирішенням "українського питання" у Фанарі. Поки що овруцький архієрей опиняється у стані "буриданового осла" між Константинополем та Москвою.