Українська скалка, або що не так з деякими європейськими миротворчими ініціативами

Італійське католицьке видання Settimananews опублікувало днями статтю “Zuppi a Mosca: la spina ucraina” (“Дзуппі в Москві: українська скалка”), присвячену візиту кардинала Маттео Дзуппі до Москви, а також миротворчим ініціативам Ватикану та українському питанню на нещодавньому форумі Спільноти святого Еґідія у Парижі. В ньому згадується також інформаційна дискусія, яка виникла з цього приводу між цією спільнотою та польськими журналістами.

Вважаємо, що ці два тексти важливі для української аудиторії, зокрема, для розуміння про цілі цього візиту кардинала Дзуппі, а також про ставлення різних католицьких кіл до війни в Україні і пошуків шляхів до миру.

Дзуппі в Москві: українська скалка

14 жовтня кардинал Маттео Дзуппі, архиєпископ Болоньї і президент Італійської єпископської конференції, знову перебував у Москві, щоби сповнити свою роль спеціального посланця Папи Римського з українського питання.

Спочатку він зустрівся з міністром закордонних справ Сергієм Лавровим (щодо «співпраці в гуманітарній сфері в контексті конфлікту в Україні»), а потім з митрополитом Волоколамським Антонієм, головою Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату (вони обговорили «гуманітарні проблеми, пов'язані з конфліктом в Україні, а також інші питання, що становлять взаємний інтерес»); і, нарешті, з Марією Львовою-Бєловою, уповноваженою при президенті Росії з прав дітей («Ми обговорили результати і подальшу взаємодію в інтересах сім'ї та дітей, в тому числі возз'єднання сімей з Росії та України»).

Гуманітарний, а не дипломатичний

Як повторив директор пресслужби Ватикану Маттео Бруні, поїздка до російської столиці мала на меті «зустрітися з владою та оцінити подальші зусилля, спрямовані на сприяння возз'єднанню сімей українських дітей та обміну ув'язненими, в перспективі досягнення довгоочікуваного миру».

Таким чином, це була гуманітарна операція, а не стисло дипломатична, хоча кардинала супроводжував співробітник Державного секретаріату Ватикану. Вона є цінною у своєму намірі створити простір [для комунікації – ред.] у той час, коли протиборчі сторони не мають каналів для діалогу.

Для українців - це 19 000 неповнолітніх дітей, викрадених росіянами, які повинні повернутися додому, на додаток до сотень полонених, якими обидві сторони могли б обмінятися, об'єктів насильства і тортур (понад усе - з російського боку).

Цей візит кардинала слідує за попередніми, які в 2023 році відбулися в Київ (5-6 червня), Москву (28-29 червня), Вашингтон (17-19 липня) і Пекін (13-15 вересня). Минулорічні зустрічі в Москві включали прямі переговори з Патріархом Кирилом і помічником президента з питань зовнішньої політики.

У Києві він зустрівся з президентом Зеленським, у Вашингтоні - з президентом Байденом, а в Пекіні - зі спеціальним представником президента у справах Європи та Азії Лі Хуеєм. Згодом він зв’язувався з ним по телефону. Олена Кондратюк, віце-спікер українського парламенту, на зустрічі в Римі виразила визнання його гуманітарної діяльності.

Близький і далекий Папа

Ватиканська дипломатія підтримала роботу Дзуппі, але продовжила далі свій шлях, продовжуючи діалог з китайським урядом (комісія перебувала в Китаї наприкінці вересня) щодо поновлення китайсько-ватиканської угоди про призначення єпископів.

Державний секретар, кард. П'єтро Паролін перебував в Україні (19-23 липня), за яким з великим інтересом стежив політичний і церковний світ: «Папа хоче допомогти відкрити шляхи миру, які приведуть до вирішення цієї війни. Я сподіваюся, що моя присутність зможе зробити невеликий внесок також і через політичні переговори».

А Уповноваженому з прав людини в Росії Тетяні Москальковій він нагадав про необхідність захисту фундаментальних прав людини в контексті конфлікту, закріплених міжнародними конвенціями.

11 жовтня відбулася четверта пряма зустріч між Папою Римським і президентом України Зеленським. Ці двоє, які, безумовно, дуже поважають один одного, не демонструють великої гармонії. Для українського президента, який під час попередньої зустрічі інтегрував і частково виправив остаточне комюніке (13 травня), відмовившись від можливої посередницької ролі Ватикану, коротка зустріч (35 хвилин) послужила для того, щоб прояснити можливі шляхи до справедливого і тривалого миру і пояснити недавній закон про заборону присутності в країні Церков або релігій, які мають свій центр в Росії.

Як для президента, так і для греко-католицьких вірних та їхнього Верховного Архиєпископа Святослава Шевчука, позиція Папи (з яким владика зустрівся 10 жовтня) не є цілком переконливою. Її вважають надто близькою до Росії, надто «врівноваженою», ніби немає агресора і жертви.

Згадують візит Папи до російського посольства на початку війни і його неучасть у спільній молитві українців у Римі, обережну позицію щодо постачання зброї, засудження експансіонізму НАТО, заклик не демонізувати «білий прапор», небажання говорити про агресивну війну Росії, надмірно «паралельні» молитовні жести тощо.

Можливо, саме тому заклик Папи під час молитви Ангел Господній від 11 жовтня звучить так: «Усі народи мають право на існування в мирі та безпеці. Їхні території не повинні зазнавати нападів, а їхній суверенітет повинен поважатися і гарантуватися через мир і діалог. Війна і ненависть несуть лише смерть і руйнування для всіх».

Недоброзичливе ставлення українців до благодійної організації Святого Еґідія

До деякої міри, на кардинала Дзуппі дивляться з тієї ж перспективи. У підсумкових комюніке зустрічей Блаженнішого Святослава Шевчука і Зеленського немає жодної згадки про його працю. Невеликий епізод це підтверджує.

На великій міжнародній зустрічі, організованій Спільнотою святого Еґідія в Парижі («Imaginer la Paix», 22-24 вересня), в якій взяли участь 3 000 делегатів, кілька кардиналів, десяток єпископів, посли та урядовці з різних країн, а також президент Франції Емануель Макрон, серед 21-го тематичного форуму було відзначено відсутність окремого, присвяченого російсько-українській війні, та запізніле запрошення Верховному Архиєпископу УГКЦ Святославу Шевчуку та Православній Церкві України.

Делегат від УГКЦ Юрій Підлісний поскаржився, що його виступ не був оцінений модератором форуму і перерахував проблемні, на його думку, елементи позиції «Святого Еґідія» щодо війни. Він вважає наївним «припинення вогню», яке дозволило б російським військам реорганізуватися і відновити військові дії.

Він не погоджується з пропозицією проголосити Київ «відкритим містом», оскільки російська присутність означала б неминуче призначення маріонеткового президента. З цієї причини відсутність спеціального форуму свідчить, на його думку, про неадекватне розуміння рішучості українського опору задля збереження західних демократій.

Кардинала Дзуппі ототожнюють зі Святим Еґідієм, і його запрошення, яке він зробив у Парижі («Мир завжди укладається втрьох; за участю двох воюючих сторін, які об'єднуються за допомогою одного або декількох посередників»), було прочитане в тому ж ключі.

Про це повідомило польське Католицьке інформаційне агентство (KAI), яке не ухилилося від жвавої дискусії з прес-службою спільноти.

* * *

Про суть і зміст цієї дискусії — текст зі сайту КАІ:

Заява пресслужби Спільноти “Святого Еґідія” і відповідь КАІ

Пресслужба «Святого Еґідія» повідомляє, що інформації KAI від 23 вересня про те, що під час паризької зустрічі «Imaginer la Paix» «серед 21 тематичних секцій жодна не була присвячена Україні, незважаючи на те, що ця війна відбувається в самому серці Європи» і також те, «жоден єпископ Української Греко-Католицької і Православної Церкви України не був запрошений», є неправдивою. Водночас у своїй відповіді KAI стверджує, що відсутність такої секції була фактом, та підтримує позицію, що війна в Україні та необхідність встановлення там справедливого миру заслуговувала на окрему тематичну секцію. Фактом є також те, що, незважаючи на запрошення архиєпископа Шевчука, про яке спільнота «Святого Еґідія» не поінформувала заздалегідь (громадськість - прим. пер.), жоден з греко-католицьких чи православних єпископів з України не був присутній на паризькій зустрічі. І в цьому полягала серйозна слабкість цієї зустрічі.

Заява прес-служби “Спільноти Святого Еґідія”

У статті від 23 вересня під назвою «Еммануель Макрон відкрив зустріч “Спільноти Святого Еґідія» написано такі факти: на зустрічі «Imaginer la Paix - Уявити собі мир», організованій спільнотою “Святого Еґідія” та Паризькою архиєпархією 22-24 вересня цього року, «серед 21 тематичної секції не було жодної теми, присвяченої темі України, незважаючи на те, що ця війна відбувається в самому серці Європи», і що “серед численних єрархів різних конфесій з усього світу не було запрошено жодного єпископа Української Греко-Католицької чи Православної Церкви України ”.

Ці твердження є неточними і такими, що вводять в оману.

21-та тематична секція, на які була поділена програма конференції, була присвячена різним темам і було зосереджено увагу на конкретних питаннях та географічних регіонах, аби доповідачі з усього світу, які належать до різних християнських течій і деномінацій, а також інтелектуали, політики та представники інституцій могли обмінятися думками. Отож, був форум, присвячений Африці, а не конкретно Ківу, Малі чи Судану, і був форум, присвячений Близькому Сходу, а не конкретно Газі, Лівану чи Сирії. Тему України широко обговорювали під час різних виступів, на відкритті самого форуму і в багатьох секціях, починаючи з секції на тему Європи (можна побачити на сайті www.santegidio.org).

Щодо нібито відсутності представників з України, слід зазначити, що Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Святослав Шевчук був запрошений і відправив своїм представником д-ра Юрія Підлісного, голову Комісії у справах родини та мирян УГКЦ, який виступив на 13-ій секції. 24 вересня, під час молитви за мир та на церемонії закриття, брав участь єпископ-емерит УГКЦ з Лондона Гліб Лончина, теперішній адміністратор церкви св. Володимира Великого (української — прим. пер.) в Парижі. Також протягом всієї конференції був присутній єпископ Віталій Кривицький, римо-католицький ординарій Києво-Житомирський, який виступив на 14-ій секції, присвяченій стражданням дітей.

Ці факти подаються з метою забезпечення достовірності та повноти інформації.

Прес-служба Спільноти Святого Еґідія

Відповідь КАІ:

Ми підтверджуємо свою позицію, висловлену в інформації від 23 вересня про зустріч «Imaginer la Paix», організовану в Парижі “Спільнотою Святого Еґідія”. В ній ми висловили наступну думку. Викликає подив: чому серед 21-ої тематичної секції, які об'єднали десятки доповідачів і сотні слухачів з різних країн, не знайшлося місця для окремої секції, присвяченої Україні. Виникає питання, чому організатори зустрічі вирішили, що не варто присвячувати окрему секцію жорстокій і смертноносній війні, яку там розв'язала Росія, порушивши при цьому всі міжнародні конвенції, а також необхідність встановлення справедливого миру, який підтверджує незалежність і право України на самовизначення. Тим більше важко зрозуміти відсутність окремої аналітичної групи, яка би була зосереджена на українській темі, оскільки ця війна відбувається в Центрально-Східній Європі. І від її результату залежить безпека і мир на континенті. Інформація про те, що українська тема порушувалася під час обговорення інших обраних тем, не дає відповіді на поставлене питання, а скоріше свідчить про релятивізацію українського питання з боку організаторів паризької зустрічі.

На нашу думку, це серйозна помилка з моральної, еклезіологічної та політичної точок зору. З моральної точки зору слід було б віддати особливу шану нашим братам-українцям, які добровільно кладуть свої життя не тільки на захист незалежності своєї Батьківщини, але й інших європейських країн, а також на захист універсальних християнських цінностей, на фундаменті яких була побудована наша цивілізація.

З еклезіологічної точки зору дивує відсутність у Парижі делегації на належному рівні як від Української Греко-Католицької Церкви, так і від Православної Церкви України. Адже Українська Греко-Католицька Церква є найбільшою Східною Католицькою Церквою, а також одним з головних носіїв ідентичності українського народу. Відсутність делегації від самостійної Української Православної Церкви, яка є найбільшою і найбільш значущою Православною Церквою в цій частині Європи, також дивує. Православна Церква України також дуже відкрита до екуменічного діалогу, і контакти з нею можуть принести великий плід в справі екуменічного відновлення єдності Церков. Шкода, що організатори не подбали про це в достатній спосіб.

Ми з радістю прочитали в прес-релізі “Спільноти Святого Еґідія”: на паризьку зустріч був запрошений Святослав Шевчук, Верховний Архиєпископ Києво-Галицький Української Греко-Католицької Церкви. Шкода, що ця новина не була оприлюднена раніше. Ми не знаємо причин його відсутності в Парижі, але можемо припустити, що він не брав участі, ймовірно, саме через відсутність окремої тематичної секції про війну та необхідність справедливого миру в Україні.

Редакція KAI

Переклади Тараса Курильця та Ігоря Скленара