«Усі поховання звершуються за пожертвуванням: якщо людина може - жертвує…»
У телешоу «Вечірній квартал» якось пожартували, що Україна померти не може, оскільки в неї не вистачить грошей на похорон. Звичайно, це жарт. Але останнім часом до нас на сайт усе більше людей звертаються з проханням допомогти їм поховати близьку людину, пояснюючи, що в них не вистачає грошей на похорон та відспівування. Отже, чи існує плата за відспівування на кладовищах міста Києва, хто насправді встановлює тарифи, і чи поховають і відспівають людину, в якої немає грошей? З цими та іншими питаннями «Православіє в Україні» звернулося до благочинного кладовищенських храмів міста Києва, ієрея Ростислава Войцеховського.
- У нас був такий випадок: жінка попросила допомогти грошима на кремацію сина, який був наркоманом із багаторічним стажем і виніс усе з дому. З’явилися такі гнівні відгуки: як це - кремація? Але немає грошей ні на труну, ні на поховання, ні на місце, ні на відспівування. Чи є така можливість відспівати безкоштовно і поховати на якійсь соціальній ділянці?
- Щодо поховання таких осіб, про котрих Ви говорите, то на всіх кладовищах міста Києва поховання звершуються за пожертвуванням. Якщо людина може - вона жертвує, не може – не жертвує. Ніхто тарифи на поховання не має права встановлювати.
- Не написано: стільки-то коштує відспівування?
- У жодному з кладовищенських храмів немає плати за відспівування. Якось у нас був випадок. Священик став свідком ситуації, коли в людей вистачало коштів лише на урну з прахом, і вони переймалися, що в них не лишається грошей на відспівування. Той батюшка не втрутився. Тепер він не відспівує і навіть не служить у місті Києві.
Більше того, якщо подібна інформація дійде до відома благочинного міста Києва протоієрея Віталія Косовського, то той священик не тільки не служитиме в місті, а, мабуть, не служитиме ніде.
- А якщо з’являються ситуації, коли звертаються не парафіяни храму?
- У нас бувають такі ситуації, і доволі часто. Є накопичувальний фонд, з якого ми й оплачуємо такі поховання.
- Але ж ця людина не є парафіянином…
- Було й таке, що невіруючі люди звернулися до вікарія Київської Митрополії єпископа Васильківського Пантелеімона з проханням: «Ми – афганці, у нас немає коштів на поховання та відспівування нашого товариша, який помер». І цю людину поховали на церковні кошти. Що стосується соціально незахищених, то похованням таких людей опікується держава.
Якщо ви почуєте «казки» про те, що їх ховають у загальну могилу, то це неправда. На канонічному кладовищі кожна людина ховається в труні за державні кошти в могилу з окремим місцем поховання. Бувають випадки, коли через деякий час родичі знаходять свою людину і переховують її.
На сторінках мас-медіа навіть можна побачити конкретні цифри на ритуальні послуги. На якій підставі і хто їх може назвати? Я вам скажу, хто – приймальниця у відділі ритуальних послуг. Приходить людина і замовляє: соціальна труна за 300 грн. «О, їй можна підсунути шарлатана, який теж коштує конкретну суму». Ця інформація передається певним особам, і врешті померлого відспівує перевдягнена особа, яка просто отримує гроші.
Справжній канонічний батюшка не є підручним. Він не виконує функції, які бажає замовник. Є вчення, є канони, яких він дотримується. І питання пожертвувань – це питання можливості і совісті людини.
- Тобто, якщо прийти до приймальниці і сказати, що в нас самогубець і його потрібно відспівати, то вона скаже, що це коштуватиме дорожче, але його все одно відспівають?
- Є певна схема, але як вона працює - я не знаю і не хочу знати. У ритуальних службах дуже часто змінюється начальство, і часто карають не тих. Начальники змінюються раз на рік, а проблемна ланка насправді ті, хто на цій службі 20-30 років. Із родинними зв’язками, кумівством тощо. Тому це, перш за все, проблема корупції в нашій державі, про що ми дуже часто говоримо сьогодні. І вона в нас не зверху, а знизу.
Юлія КОМІНКО
