В УГКЦ створено координаційну групу для перекладу Святого Письма українською мовою
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Головним науковим координатором проекту і водночас науковим координатором зі Старого Завіту/Грецька Біблія (Септуагінта) Блаженніший Святослав іменував п. Василя Баботу, науковим координатором зі Старого Завіту/Єврейської Біблії — п. Олега Правця, Нового Завіту — о. Романа Островського.
Координаційній групі доручено за 10 років перекласти Святе Письмо з єврейської, арамейської та грецької мов на українську.
У Декреті Блаженніший Святослав процитував документ ІІ Ватиканського собору «Dei Verbum», який говорить: «Необхідно, щоб вірні мали широкий доступ до Святого Письма. З цієї причини з самого початку Церква зробила власним давньогрецький переклад Старого Завіту під назвою Септуагінта і завжди вшановує інші східні версії та латинські версії, зокрема ту, яка називається Вульгата. Однак, оскільки Слово Боже має бути доступним для кожного в будь-який час, Церква з материнською турботою дбає про те, щоб відповідні та правильні переклади були зроблені різними мовами, бажано починаючи з оригінальних текстів священних книг» (п. 22).
Тож Слово Боже, йдеться в Декреті, має бути висловлене сучасною літературною мовою, щоб читачі й слухачі його якнайкраще розуміли та могли відповісти на нього своєю вірою. Патріарх додав, що цей переклад Біблії «починаємо в час, коли на наших землях триває жорстока загарбницька війна, яку розпочав російський агресор, із великою надією, що Господь дарує нам перемогу і справедливий мир», і уділив благословення.
Блаженніший Святослав також закликав вірних Церкви супроводити працю групи своїми молитвами.
Як зазначають члени координаційної групи, в Україні, як і за її межами, протягом століть видавалися різні переклади Святого Письма українською мовою, деякі були часткові, а інші повні. В УГКЦ найбільш відомими є переклад о. Івана Хоменка (1963 році, з поправками в 1983 та 2004 роках), який вважається офіційним. Також у 2020 та 2023 роках були представлені переклади о. Рафаїла Турконяка, видані Українським Біблійним Товариством.
Для нового перекладу кожної біблійної книги буде призначено одного перекладача бібліста, а в окремих випадках висококваліфікованого філолога зі семітських мов, одного рецензента бібліста та одного рецензента філолога з біблійних мов. Кінцевий текст буде перевірений двома фахівцями української мови.
«Спочатку плануємо перекласти П’ятикнижжя та історичні книги, Пророчі книги, Іванівський корпус та католицькі послання. Згодом плануємо розпочати наступну частину: Псалми та мудрісні книги, Синоптичні Євангелія, Діяння Апостолів та Павлівський корпус. Вважаємо доцільним видавати окремими томами біблійні книги, що відкриє можливість до ширшого обговорення перекладу та критики, а вже згодом повний офіційний переклад Святого Письма. Також розглядаємо можливість видати переклад біблійних книг з поясненнями», — зазначають члени координаційної групи Василь Бабота, Олег Правець та о. Роман Островський.
