Нещодавно папа Венедикт XVI прийняв зречення з єпископського уряду 51-річного ординарія Лієпає (Литва) Вільгельма Лапеліса. Ця подія, яка, можливо, своїм контекстом, є для нас трохи чужа, але водночас цікава особистістю литовського єпископа. Коментар Кшиштофа Блажици на це зречення опублікував сайт католицького часопису «Gosc Niedzielny». Зречення стало несподіванкою не лише для католиків-литовців, а для католиків прибалтійського краю та сусідніх країн.

Лагідний, усміхнений, сердечний – так пише про нього згаданий автор. І подає такий факт, що екс-керівник литовської дієцезії  Вільгельм жив у старому будинку в центрі міста. Від боку вулиці, де проходить трамвайна колія, є двері з титулом: єпископ. Призначення на становище ординарія Лієпає було для нього також несподіванкою. Адже в 2000-ому році він мав лише 39 років.

Автор коментаря задається питанням: що ж стало причиною зречення? Йдеться про звичайне прагнення особи, яка вже давно постановила піти за голосом свого покликання і покірно оцінила свої реальні можливості. Автор публікації наводить слова єпископа Вільгельма: «11 років був єпископом… Ті всі економічні, соціальні справи, школи, ремонти, видання часопису дієцезії. Я вже вичерпався від такого служіння. … краще дати місце особі з новою енергією… Хоча керуюся тим, що послухаю голосу папи». Уродженець східної Литви, єпископ Вільгельм ще за часів колишнього СРСР підпільно прийняв священичі свячення в ордені Домініканців. Саме до них хоче повернутися, бо прагне спільної молитви і звичайного монашого життя.

Литовські медіа, які висвітлюють релігійну тематику, не змогли знайти у події зречення якоїсь сенсації чи скандалу.

Більш детальніше про цю подію можна прочитати ось за цим посиланням: http://gosc.pl/doc/1193794.Paldies-biskaps-Vilhelms