Блог Миколи Хмільовського_image

Блог Миколи Хмільовського

Європейське Різдво VS Новогодняя Елка

10.01.2014, 23:27
Щороку в січні на форумах розгортається дискусія про потребу календарної реформи в Українських церквах. 2012 року обговорення було настільки запальним, що висловилися патріархи Філарет та Святослав. З їх слів випливає, що не наше – царське – це діло. Це не предмет віри, тож єрархія вмиває руки. Як вирішить народ, як скаже Божий люд, так і буде. В підтексті – це зав’язано на Москві, тому можуть бути розділення, інші біди. Народ же – хто з диспензою, більшість же без – буйно гуляє Новий рік, плавно переходить в гульбі через Свят-вечір, Різдво до Старого Нового року, Василя, а там вже Водохреща, Івана, та й по-всьому – український рамадан закінчився, пора братися до праці.

Європейське Різдво VS Новогодняя Елка

(післяслово після ТАКОЇ – на Майдані – зустрічі Нового року)

Щороку  в січні на форумах розгортається дискусія про потребу календарної реформи в Українських церквах. 2012 року обговорення було настільки запальним, що висловилися патріархи Філарет (http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/46244 ) та Святослав (http://risu.org.ua/ua/index/all_news/catholics/ugcc/53579/ ). З їх слів випливає, що не наше – царське – це діло. Це не предмет віри, тож єрархія вмиває руки. Як вирішить народ, як скаже Божий люд, так і буде. В підтексті – це зав’язано на Москві, тому можуть бути розділення, інші біди. Народ же – хто з диспензою, більшість же без – буйно гуляє Новий рік, плавно переходить в гульбі через Свят-вечір, Різдво до Старого Нового року, Василя, а там вже Водохреща, Івана, та й по-всьому – український рамадан закінчився, пора братися до праці.

Цього року все перемінилося. На Майдані замість польського, католицького Різдва з’явилося Європейське (http://risu.org.ua/ua/index/all_news/culture/religious_holidays/54749/ ). За ним веселий, карнавальний, грандіозний Новий рік! То ж пора братися до роботи, скільки можна стояти без діла, марнувати час… А тут Коляда, Маланка, ще й Йордан добігає, яка в біса революція…

Думається, що й цього року керівники українських церков та релігійних організацій поїдуть до Брюсселя. І там виховані, толерантні, але й в’їдливі європейські церковні люди, як не скажуть, то подумають: «Так гарно, щиро, ще й так багато слів про європейські інтенції Українського народу, українських церков, а діл – катма: хоч би одна парохія, громада за цей рік перейшла на європейський календар».

У відповідь почують: «Та ми розуміємо, що це дурня, повна й абсолютна, але наш народ дуже богомільний й трошки дивакуватий. Понад усе він плекає Традицію. Й свій питомий прабатьківський календар він не проміняє ні на що. Він готовий в XXII ст. святкувати Різдво 8 січня, в XXIII ст. – 9 січня, в XXIV ст. – 10 січня, а в XXVIII ст. св. Миколай прийде до дітей разом із Санта-Клаусом – 25 грудня. Колись, з Божою поміччю, Різдво Христове відзначатимемо на Йвана Купала, а Різдво Івана Хрестителя буде взимку... Дався вам цей календар! Ми ж європейці - разом били турків під Віднем! Щоб це все направити, ми дуже багато втратимо, нам це дуже дорого обійдеться». Уважний читач скаже, щось подібне ми вже чули від Віктора Яновича – і не помилиться!

А європейці гнуть своє: «В основі європейської цивілізації лежать права людини, найвагоміші з них – право на життя, на свободу, на власність. Вони взаємопов’язані, взаємодоповнюють одне одного, бо ж в тюрмі не живуть, а голодний не є вільним. Онтологічно гідність людини закорінена в подобі Божій, а реалізується в правах людини. Історично права людини ведуть свій початок від боротьби за свободу совісті, сумління, віри в Європі в ХVІ-ХVІІ ст. Складовою боротьби за свободу сумління було право на науковий пошук, на наукову істину. Звідси розмежування Божого й людського. Так, Творцем і Володарем часу є Бог, але пізнає й впорядковує час людина, вона була, є й буде творцем календарів».

Перше і друге не сумістити. Такі дилеми зживаються. В Україні є й до скону перебуватимуть в «календарному стоянні» окремі парафії. Питання в іншому, коли в церквах Володимирового Хрещення з’являться парохії, які розмежують Боже й людське в календарному питанні. Інакше, коли вони перейдуть на європейський календар, відтак, поведуть за собою єрархію, отже і загал. Тож питання питань, яку роль відіграє Українська церква в становленні європейської України і чи буде ця Україна християнською.

Останні новини