З молитвою – на вибори

27.10.2012, 23:41
Завершується період передвиборної кампанії і наближається день виборів до Верховної Ради України. Це в житті Української держави буде дуже важливою, доленосною подією з серйозними наслідками на найближчих декілька років.

Завершується період передвиборної кампанії і наближається день виборів до Верховної Ради України. Це в житті Української держави буде дуже важливою, доленосною подією з серйозними наслідками на найближчих декілька років.

Віруючі громадяни, заохочені Церквами чи релігійними організаціями, до яких належать, супроводжували підготовку до виборів молитвою. Хоча до офіційних книг кожної церковної спільноти включені молитви за народ, державу та її провід і віряни відмовляють їх щодня не залежно від обставин, однак така важлива подія, як вибори спонукає людей молитися частіше та сердечніше.

Практика більш інтенсивного моління в час потреби відома в усіх релігіях. Багато прикладів цього маємо також у книгах Старого та Нового Завітів. Тому не дивно, що наші Церкви в Україні закликають до особливих молитов у цей напружений час.

Яка мета такого моління? Для багатьох людей - це прохання, звернене до Володаря Всесвіту, щоб Він прийняв їхні плани для їх майбутнього.

Змістом прохань часто стають дуже конкретні питання: який політичний сценарій повинен відбутися, котра партія має отримати більшість, котрий кандидат має бути обраний. Але хіба це можна назвати гідним звернення до Бога-Вседержителя?

Така молитва є, радше, ще одним засобом осягнути бажану мету. Для людей, які в такий спосіб моляться, "нездійснення" їхніх планів прирівнюється до "невислухання" їхніх молитов, наслідком чого є безконечні нарікання на Господа Бога.

У чому має полягати наша молитва?

Наше звернення до Бога не повинно бути ані вимогою до Всевишнього, ані порадою, як Він має поводитися. Воно має бути актом довір’я, заявою, що ми справді віруємо, що Він все знає, все може і зробить те, що є найкращим для нас, нашого народу і нашої держави.

Ми не сміємо диктувати Богові, що має статися, ані нарікати на Нього, коли події розвиваються не за нашими планами.

Якщо ми справді щиро молимося, то радо приймаємо те, що Він нам посилає, і постараємося якнайдосконаліше використати Його плани. Бо ми свідомі, що Бог бажає нам тільки добра.

Вибори – це слушний час зрозуміти роль Бога в нашому суспільному та державному житті. Хоча вибори – це тільки мить, але наше правильне ставлення до нашого Творця та Небесного Отця – це стан душі, який ми повинні зберігати постійно.

У передвиборчий час було проведено багато соціологічних опитувань про різні аспекти політичного життя, але ніхто не спромігся запитати виборців, чи вони молилися, чи поручали Богові самих себе, свій народ і свою державу.

А було б дуже цікаво мати таку статистику. Бо якщо б велике число виборців зверталися до Бога, шукаючи не здійснення своїх планів чи уподобань, а Його святої волі, то майбутнє нашої держави та загальне благо всіх громадян були б запевненими.

Архиєпископ ЛЮБОМИР (Гузар)

Колонки "Українська правда", 26 жовтня 2012