Блог Зиновія Свереди_image

Блог Зиновія Свереди

ЗАСІБ ПРОТИ КОРУПЦІЇ? ЦЕ - СОЦІАЛЬНА ДОКТРИНА ЦЕРКВИ

26.03.2016, 12:49
Як побороти корупцію, що руйнує будову справедливого ладу: тільки завдяки автивному громадянству та науці Церкви.

ЗАСІБ ПРОТИ КОРУПЦІЇ? ЦЕ - СОЦІАЛЬНА ДОКТРИНА ЦЕРКВИ

Два роки після Майдану: фікція реформ, маніпуляції, існування корупційних схем, присутність у владі тих, хто ненавидить цю державу і цей народ. І дивна віра в те, що втратило довіру...

Дивно, що в ХХІ столітті ми віримо в ідеологічні тіні, які бачимо, але не можемо ні впіймати, ні використати, ні пояснити.

Останнім часом все більше ведуть мову про зміну генерального прокурора, який, як Дон Кіхот, має побороти всю корупцію...пересадити всіх і все за всі їхні «злодіяння»... а ми будемо сидіти по домівках і спостерігати про це з телевізійних новин. Нам потрібен незалежний прокурор проти корупції – це нова байка, яка поширюється в суспільстві, щоб відволікти увагу від справді реформи суспільства... Незалежних немає, бо якщо його хтось призначає, то він вже не є «незалежний»...

Прокуратура в боротьбі з корупцією – це є фікція. Не може боротися з корупцією той, хто сам отримав шматок землі в елітному районі поруч з так-званим «корупціонером». Чи «випадково» має кілька мільйонів на рахунку, і під час війни, коли прості люди збирають на кошти пораненим, то відпочиває в готелях на Мальдівах за 1000 євро за ніч... Ми  й так позасновували і національні антикорупційні бюра, і парламентські антикорупційні комісії...і так далі....але чомусь немає результату.

Прості громадяни думають, щоб назбирати принаймні якусь суму пораненим солдатам, бо про дітей убитих героїв України, про їхнє навчання та забезпечення, про біль вдів,  про руйнацію і бідність іхніх родин, часто мова вже не йде.... Лише приватний автопарк працівників будь-якої обласної прокуратури – це ціна декілька воєнних лікарень.

В Україні немає кризи влади: той, хто отримав владу, погано не жиє...

Криза влади полягає в тому, що вони живуть заради самих себе, а не працюють в цілях народу...в його інтересах..тому кризи немає для тих, хто має владу...а є невідповідність владних інституцій до потреб людей, бо грабунок народу - це прибуток для тих, хто ним володарює....тому маємо і діамантових прокурорів, і суддів, що колядують мільйони в кабінетах....який вихід? призначення нових-старих прокурорів - це як змінювати доданки, а сума не змінюється...занадто багато компроматів один на одного мають, щоб працювати на народ...а не на власні інтереси...бо ж реформи не полягають в тому, щоб з одного департаменту зробити кілька, і знову розставити своїх людей...реформи полягають змінити якість самої людини, яка працює в тих департаментах....тому Біблія вчить - не вливайте старе вино в нові міхи, бо вино пропаде, і міхи порвуться...

Що таке корупція?

В Україні має кілька форм:

-               це здача національних інтересів (яничарство), через що розпочалася війна,

-              це мегакрадіжка з держбюджету народних коштів через тендери, завищуючи ціни, і створюючи штучну бідність,

-       це утримання громадянами того ладу, наскільки вони його не контролюють (зловживання службовим становищем).

Тому згідно християнського вчення, це гріх, що кличе про помсту від неба. Бо якщо проста сім’я не має достатньо коштів, щоб вилікувати хвору дитину, і вона помирає, тому що посередники через тендери «завищили ціни»: це є пряме убивство людини. Або виробництво неякісних продуктів, дешевих антибіотиків, що руйнують здоров’я молоді і сприяє хворобам смертельним. Це теж гріх, що кличе про помсту від неба.

Проте вихід зі ситуації є. Найефективніший засіб проти корупції – це Соціальна Доктрина Церкви.

Що таке Соціальна доктрина Церкви (СДЦ)?

Перша проблема, яку зустрічаємо у питаннях соціальної доктрини – це та, що християни переважно нічого не знають про СДЦ. Деякі можуть назвати кілька назв папських енциклік або пастирських послань...

Друга  проблема – це та, що в Україні є лише кілька осіб, що пройшли весь цикл навчання і формації по питаннях соціальної доктрини Церкви. В Україні є лише кілька докторів зі соціальної доктрини. Це все наслідок того, що майже 50 років тому Церква була переслідувана, і її інфраструктура була повністю зруйнована. Покоління професорів, богословів, священиків, монахів, єпископів, які розвивали самобутню богословську традицію були винищені режимами, ГУЛАГами. Але щоб вивчити хоча б одного доктора соціальної доктрини, то потрібно принаймні 15 років.

Соціальне Вчення Церкви – це не лише пастирські послання чи енцикліки, а цілий процес, як преобразити та вилікувати «зруйнований суспільний організм», а іншими словами, як християнізувати суспільний лад.

Соціальне вчення має кілька важливих напрямків:

-          подати об’єктивне вчення Церкви згідно заповідей Божих,

-      сформувати пастирів, мирянських провідників, які мислять категоріями соціального вчення та показують практичний приклад життя згідно даних принципів,

-          сформувати систему виховання молодих поколінь згідно соціального вчення,

-          розвинути «ядро» реалізації принципів СДЦ, а саме парохію,

-      спрямувати принципи СДЦ, її існтитуції та організації на «християнську реформу суспільства».

Дану ситуацію ми вже мали: українське відродження з 1891 по 1939 рр. показало, як можна реалізувати принципи СДЦ, незважаючи на політичний колоніалізм.

Андрей Шептицький, ставши провідником, розпочав внутрішні реформи Церкви, які згодом стали прикладом для зовнішнього реформування усього ладу.

Одним з перших кроків – це реформа богословія. Семінаристів вчили не просто навчатися, а проповідувати, а також ввели курси садівництва, огородництва, мистецтва, бджільництва та кооперації. Крім того, вони вдосконалювали мистецтво проповідувати на соціальну тематику.

Згодом відбулося реформа молитовних рухів та браств: самі парохіальні братства стали в основі зародження християнсько-демократичних рухів. Люди разом молилися, разом визнавали і шукали таких провідників, що в своєму житті визнають такі принципи: а саме, повага до людських прав, справедлива оплата праці, не зловживати людиною як засобом. Крім того, молитовні братства та парохії створили кооперативи, що є прикладом моделювання християнської економіки, де людина є в центрі розвитку, а не прибуток. В сучасній Україні не брак фінансів є проблемою для розвитку...а насправді, замало спільної молитви в громадах (не лише спільних святкувань),  спільного визнання  та прагнення тих християнських ідеалів та спільного прохання в Бога дати сил, терпіння  і натхнення, щоб реалізовувати наші моральні і духовні цінності на практиці: від сім’ї до парламенту.

Парохіальний комітет – це один з прикладів демократії, коли вірні обговорюють спільно справи, здійснюють планування та розвиток. Так люди вивчають один одного, характери, уміння спілкуватися.. Це стає основою для продовження діалогу за межами парохії.

Дискусія, відкритість, діалог та участь громад – це найкращий засіб протилобіювання вузьких інтересів, клановості та корупції. Першим прикладом Митрополит Андрей показав на реформі фінансових інституцій: вірні вкладали свої кошти, входили в управління ревізійних комісій у  громадах, парафіях, а згодом і народно-церковних банках, тобто брали участь в управлінні, плануванні діяльності та використанні прибутку заради спільного добра.

Сьогодні потрібно бойкотувати масово державні інституції, що не працюють для народу. Якщо є спроби створити громадське телебачення, то потрібно формувати і ГРОМАДСЬКУ прокуратуру. Тобто, формувати громадські комітети на місцях, збирати активістів, формувати громадську адвокатуру для захисту прав народу, громад. Для того виробити нову етику, правила, що той, хто не буде притримувати закону і внутрішньої етики,то через ревізійну громадську комісію буде виключений...потрібно формувати громадські місцеві комітети для загального нагляду...і писати заяви, робити протести, бойкот....щоб максимально ті, хто сприймає владу як засіб для наживи....не мав спокою ні в кабінеті, ні навколо своєї хати і в своєму селі чи котеджі...таким чином, правда оздоровить атмосферу, і вичавить раба з середини людини.... дані приклади були в історії...достатньо згадати високе мистецтво "бойкоту" українців перед 1939 - коли за місяць могли прогнати будь-якого чиновника, що працював проти їхніх інтересів...

Тому не витрачаймо свого життя на слухання казок...Берімо його під свій власний контроль... Бо єдиним засобом проти популізму є щоденна молитва, богословія, та повсякдневна наука та бажання Мудрості, яку Бог нам дарує.

Успіх ініціатив Митрополита Андрея лише підтверджує актуальність і важливість його науки для реальної реформи українського народу після Революції Гідності. Саме в спільній молитві та солідарності можна запропонувати справжню реформу людської свідомості, що відроджується у світлі Божої науки.

 

Зиновій Свереда,

Доктор соціальної доктрини Церкви,

Президент Українського Кооперативного Альянсу

Останні новини