Звернення Архієрейського Собору Української Автокефальної Православної Церкви до Вселенського Патріарха Варфоломія та Предстоятелів Давніх Східних Патріархатів

Саме тому, ми, архієреї Української Автокефальної Православної Церкви, молимося сьогодні за успішне здійснення нової канонічної ініціативи Вселенського Патріархата, сподіваючись, що вона слугуватиме не лише згуртуванню, але й оздоровленню вселенського Православ’я. Проблеми церковного розділення, що існують сьогодні у Православ’ї, і, зокрема, в Православній Церкві на Україні — не можуть бути уліковані механічно, наприклад, за рахунок адміністративно-політичного тиску.

Ваша Всесвятосте! Від імені мільйонів православних вірних нашої країни, що прагнуть до остаточного створення в Україні єдиної Помісної Церкви виславлюємо підтримку діям Вашої Всесвятості, що скеровані на подолання кризи в православному світі та відновленню традиційних канонічних механізмів його соборності.

Багато проблем сучасного православ’я пов’язані з ідеологією етнофілетизму та етатизму, які спотворюють сьогодні церковну свідомість деяких нових Помісних Церков. Неповага до церковної традиції, проникнення до Церкви секулярної ідеології, боротьба за владу та політичний вплив — ці та інші чинники не лише затьмарюють сьогодні християнський ідеал в житті окремих Помісних Церков, але і створюють передумови до масштабного розділення у православному світі.

Втім, у третьому тисячолітті вселенське Православ’я як ніколи потребує єдності, що плекається через братню співпрацю ієрархів різних юрисдикцій. Саме тому, ми, ієрархи Української Автокефальної Православної Церкви, підносимо сьогодні молитви за успішне здійснення нової канонічної ініціативи Вселенського Патріархату — скликання 1-го вересня цього року спеціального Синоду Предстоятелів Давніх Патріархатів у Константинополі для обговорення положення православних християн у зоні чисельних близькосхідних конфліктів та інших проблем загальноправославного характеру.

Чотири першородних Східних Патріархати — це не лише перші за честю Православні Церкви, на які покладено почесне зобов’язання збереження церковної традиції, але й живе осереддя сучасного церковного життя. Як і тисячоліття тому, на Давніх Патріархатах Сходу лежить тягар відповідальності за еклезіологічну ідентичність православних, їх богословську и церковну вселенcькість, а також за органічну взаємодію з новими помісними православними Церквами.

Православна Церква не може існувати так, нібито в ній не існує особливого канонічного положення та авторитету Вселенського Патріарха та глав давніх Східних Патріархатів Олександрії, Антіохїї та Єрусалиму. Особливої шани вимагає також глава давньої Кипрської Церкви, автокефальний статус якої затверджено авторитетом Вселенських Соборів. Ідея реструктуризації главенства та першості честі, яка використовується сьогодні у протистоянні з Константинополем ієрархами деяких нових Помісних Церков — не лише деструктивна. Вона пов’язана з еклезіологічно хибним розумінням Вселенської Православної Церкви як федерації національних Церков та врешті решт веде до відходу від одного з найдорогоцінніших догматів Православ’я — вчення про Церкву.

Саме тому, ми, архієреї Української Автокефальної Православної Церкви, молимося сьогодні за успішне здійснення нової канонічної ініціативи Вселенського Патріархата, сподіваючись, що вона слугуватиме не лише згуртуванню, але й оздоровленню вселенського Православ’я. Проблеми церковного розділення, що існують сьогодні у Православ’ї, і, зокрема, в Православній Церкві на Україні — не можуть бути уліковані механічно, наприклад, за рахунок адміністративно-політичного тиску. Церковні розділення в Україні засвідчили, що шлях до об’єднання лежить через нове богословське осмислення меж та змісту понять «автокефалія» та «Помісна Церква», створення нових канонічних механізмів соборності, відновлення традиційних структур спілкування та єдності.

Звертаючись сьогодні до Вашої Святості, ми просимо Вас в інтересах розділеного українського православ’я та православного світу в цілому продовжити свої труди з консолідації та духовного оновлення Православної Церкви. Зокрема, розглянути на нинішньому або наступному Синодах Давніх Патріархатів трагічну ситуацію, що склалася в нашій країні, де біля п’яти з половиною тисяч православних громад опинилися у вимушеній ізоляції від вселенського православ’я через проблему канонічного статусу Української Церкви.

Як засвідчив досвід, братній Московський Патріархат впродовж 20 років не зміг запропонувати автокефальному руху в Україні таку модель виходу з кризи, яка би була прийнятна для єпископата, кліра та вірних, що обстоюють ідею помісного статусу Української Церкви. Натомість нам пропонується юрисдикційне та національне «самовбивство» — розчинення у Російській Православній Церкві та «російському світі», який вона активно пропагує останнім часом.

Тому, Архієрейський Собор Української Автокефальної Православної Церкви повністю підтримує ідею, що була висловлена Блаженнішим Патріархом Єрусалимським Феофілом III під час його нещодавнього візиту до Києва — українська церковна проблема має вирішуватися на всеправославному рівні, зокрема, на різних нарадах та соборах всеправославного масштабу, збирати які має привілей Вселенський Патріарх (з інтерв’ю виданню «Коммерсантъ Украина» № 49 від 29.03.2011»).

Православні християни України стомилися від церковного розколу та прагнуть до церковної єдності. Втім, на наше глибоке переконання, ми не спроможні досягнути цієї єдності ізольовано — без святих молитов та братньої помочі ієрархів Вселенського Патріархату та Давніх Патріархатів Сходу. Вітаючи майбутній спеціальний Синод у Константинополі, єпископат Української Автокефальної Православної Церкви просить Вас розглянути на цьому або наступних всеправославних зібраннях проблему розділення Православної Церкви в Україні та соборно окреслити модель та конкретні канонічні механізми відновлення євхаристійної єдності.

Користуючись нагодою, Українська Автокефальна Православна Церква ще раз засвідчує свою пошану до Вашої Святої Церкви та просить святих молитов Вашої Святості про спасіння боголюбивого народу України.

МЕФОДІЙ,
Митрополит Київський і всієї України,
Предстоятель Української Автокефальної Православної Церкви

АНДРІЙ,
Митрополит Галицький,
Керуючий Івано-Франківською Єпархією

ІОАН,
Архієпископ Уманський, вікарій Київської Єпархії

МАКАРІЙ,
Архієпископ Львівський, керуючий Рівненською, Волинською та Таврійською Єпархіями

ІЛАРІОН,
Єпископ Черкаський і Кіровоградський

ВОЛОДИМИР,
Єпископ Житомирський і Поліський

АФАНАСІЙ,
Єпископ Харківський і Полтавський

ГЕРМАН,
Єпископ Чернівецький і Хотинський

ІОАН,
Єпископ Львівський і Самбірський

ВОЛОДИМИР,
Єпископ Вишгородський і Подільський, вікарій Київської Єпархії

МСТИСЛАВ,
Єпископ Тернопільський і Червоногородський, вікарій Тернопільської Єпархії

АДРІАН,
Єпископ Хмельницький і Кам’янець-Подільський