Кожний рік ми святкуємо не просто день Митрополита Андрея Шептицького, а відзначаємо день успішної України, коли завдяки науці Церкви, ми створили велику епоху: період національного відродження, віднови народу після колоніального рабства. Коли народ відчув себе сильним, творчим, солідарним. Коли люди, завдяки науці Церкви, завдяки вірі та любові до Бога зуміли реорганізуватися та заявити про себе.

Даний період показує лідера, який зумів спрямувати потенціал народу для реального спасіння від зневіри, пут неосвіченості та хаосу ідеологій. «Пізнай істину, і вона визволить тебе». Злочином проти людства було формування епох, коли людина була в рабстві, кріпацтві, коли була зневажена гідність та її честь. Ці епохи, з одного боку, мали свої закони еволюції, бо переходили відповідно від рівня освіченості та філософії життя. Проте історично людство показувало, що зразки демократії можна було формувати і кілька тисячоліть тому, наприклад, основи демократії були закладені Сократом, Платоном, Арістотелем та іншими мислителями. Проте і тоді були форми популізму, свого роду бажання мас «хліба і видовищ», що руйнували здобутки цивілізацій. Люди зневажали працю і правду, шукали можливостей, щоб підкорити інших та заволодіти їхніми добрами, маєтками та панувати над людьми. Тоді відбувалося узаконення злочину, або, іншими словами, самого гріха. Це руйнувало позитивні здобутки та вело до переслідування та винищення сильних особистостей та цінностей, етики та свободи. І історія постійно повторювалась.

Протягом незалежності України було проведено багато круглих столів, конференцій, доповідей, досліджень та наукових праць на тему життя і діяльності Андрея Шептицького. Українці потребують визнання його святим. Для того, щоб сміло виховувати молодь та нові покоління на позитивних прикладах осіб, які проголошували науку Церкви та показували практичні приклади реалізації ідей християнства. Саме в час кризи є потреба показати велетнів духу, ідеї і дії.

Тому є потреба прозорості. Вірні потребують реформи самого процесу беатифікацій. Закриті процеси – це епоха середньовіччя. Вірні мають знати "хто і за що" відповідає за процес беатифікації, на якому рівні підготовка документів і т д. Було б цікавим для вірних свого роду «свот-аналіз» стану справ про беатифікацію Андрея Шептицького. І кожного року в день народження Митрополита Андрея було б ефективним робити круглий стіл про стан його беатифікації, заслухати відповідальних за даний процес. І кожен би вніс свою «лепту» фінансову, наукову, інформаційну.

Андрей Шептицький був професійним політиком та успішним бізнесменом, культурним діячем та духовним лідером. Він брав участь у Соймі, Віденському парламенті, переговорах з міністерствами, інвестував та отримував прибуток. Проте його ціль була служіння людям та добробут усіх. Він діяв згідно свого покликання отця, священика. Він будував справжню демократію на основі засобів соціального вчення. Ті, що критикують Шептицького за його участь в політиці, то не розуміють реалій того часу. Колоніальні режими того часу повністю знищили середній клас та українську аристократію як організовані верстви населення. Були окремі представники, громади, але не сильна організована верства. Тому "іноземні критики" мали б себе спершу запитати, чому вони через промоцію колоніалізму в Україні повністю винищили український провід? Спершу наші сусіди мали б покаятися за окупацію українських земель, і визнати одне: їхня окупація нічого доброго для українців не принесла...Це так само, як сказати: а чи був Мойсей політиком, коли обіцяв землю обітувану, де ріки наповнені медом і молоком? Бо це теж соціальне питання добробуту, питання свободи, щоб вийти з рабства в Єгипті, і крім того, вони ж там воювали теж, захищаючи свою землю та створення свого "царства"...тому без політики ніяк.... Бо звертати увагу на критику – це як шукати оправдання для єгипетського фараона за його егоїстичні бажання будувати собі піраміди, трактуючи людей як товар, зневажаючи їхні права на гідне життя та свободу. бо політика - це управління, як і релігія чи економіка. Тому заклик Мойсея звільнитися від рабства фараона одночасно означав проголошення свободи і побудова нового ладу: від політики до економіки, культури та етики. Тому Шептицький був геніальним політиком. І нічого поганого в тому немає. Крім того, якщо хочеш мати "поганих політиків та економістів", то достатньо зробити одне: відділити цінності від політики чи економіки… і будемо мати корупцію, визиск, грабунок...

1914 року розпочалась перша світова війна на території України. Загинули мільйони людей по всій Європі. Проте не були зроблені висновки. Тому протягом 50 років людство отримало різного виду тоталітаризми. Андрей Шептицький був арештований, ізольований, переслідуваний. Проте бажали не просто невтралізувати його, а заарештувати саму правду. Він не мовчав на гріхи та злочини, говорив про голодомор, гулаги, розстріли. Тому ще й сьогодні в його намаганні захистити право народу бути вільним, як і інші розвинуті народи, хтось намагається знайти якусь співпрацю з нацистами чи комуністами. Хоча історичне керівництво «тих критиків» укладали домовленості з тоталітарними режимами того часу про співпрацю, і навіть більше, наслідували їхню поведінку щодо підкорених тимчасово народів, які не мали змоги захистити себе і свої права.

2014 року в Україні знову розпочалась війна. І, якщо мовчати, то отримаємо новітні форми нео-тоталітаризму (від руїни родин до нових видів окупацій), яий мало чим буде відрізнятися від тоталітаризмів ХХ століть. Тому що знову буде переслідувана правда, і будуть арештовані і переслідувані ті, хто буде її захищати. Бо без правди немає свободи.

На повній відповідальності української сторони - процес беатифікації Шептицького. Якщо хтось не справляється, то його міняють або змінюють формат… Без успішних прикладів Великих Українців неможливо виховувати молоді покоління, які беруть приклад, як будувати рідну хату: від громади до народу.

Шептицький над усіма викликами в житті знайшов рецепт до перемоги: просто жартував над ним. Він будував, а не руйнував. Він пережив радикальні режими, які приходили на нашу землю, а не творив їх. Він переміг їх, бо в будь-якій ситуації керувався заповідями, а не ідеологіями…

бо хто має справжню віру, то може все...

Тому вірні очікують результативного процесу беатифікації Андрея Шептицького в час нових викликів та криз. Потрібно відкрите обговорення справ беатифікації. Потрібні дії, графік виконання: без Шептицького неможливо вийти з сучасної кризи, яка є зневірою людей до самих себе.

Зіновій Свереда