Перед виборами, як кажуть, методами боротьби не перебирають. Якщо сьогодні пішла хвиля з чимсь боротися, то чому на цьому не заробити трошки політичних дивідентів. В одному з виборчих округів на території Львова кандидат від однієї з розрекламованих партій очолив громадську ініціативу під громовитою назвою «Геть “Догналів”».

Перед виборами, як кажуть, методами боротьби не перебирають. Якщо сьогодні пішла хвиля з чимсь боротися, то чому на цьому не заробити трошки політичних дивідентів. В одному з виборчих округів на території Львова кандидат від однієї з розрекламованих партій очолив громадську ініціативу під громовитою назвою «Геть “Догналів”».

Однодумці кандидата вже протягом тижня роздають на території округу листки з його портретом і «страшною історією» про «секту Догнала». Можна припустити, що ця історія була написана на основі нещодавніх газетних публікацій, без заглиблення в суть справи. Чого вартує лише речення: «Сектанти практикують також криваві жертвоприношення, в тому числі самогубства і принесення в жертву близьких людей». А далі розповідається про реальний випадок, якраз описаний в одному з львівських видань. Ніколи не любив примітивних і необґрунтованих «лякалок», бо від них користі мало, а шкоди часто набагато більше.

Не менш цікавою є інформація, що «сьогодні члени секти діють у ... та ... районах Львова» (назви районів спеціально не називаю). Напевно голова громадської ініціативи не знає, що догналіти чи догналівці (а не догнали, бо Догнал – це одна людина) діють вже давно у всіх західноукраїнських областях, а свої акції проводять по майже всій території України. Але цей пан чудово знає, де межі його округу, а поза тим його нічого більше не цікавить.

Я прихильно ставлюся до громадських ініціатив, але далеко не всім громадським активістам вірю. Особливо перед виборами, особливо, коли вони щось намагають приховати. Тому я не підписався у списку вищеназваної ініціативи. Хоча вважаю, що громадська активність є одним із шляхів мінімізації поширення догналізму аж до його ліквідації.

На цій акції вирішили попіаритися також і самі догналіти. Вони організовують акції поруч з наметами згаданої ініціативи. І їх організація є значно кращою, я б сказав відпрацьованою. Декілька дівчат-жіночок роздають контрагітацію (рівень також доволі примітивний), за цим наглядають кілька чоловіків в темному одязі, які втручаються в розмову в тих випадках, коли люди чимсь обурюються або ставлять якісь запитання. За цим всім слідкує обов’язково молодий чоловік з відеокамерою. Власне ці аматори відео є обов’язковим «атрибутом» всіх заходів догналітів. Вони люблять бувати також на інших заходах, навіть якщо там про догналітів не йдеться. Загалом, ця секта має відпрацьовану мережу відеошпигунів.

Мені сьогодні «випала нагода» побувати на одному з таких «спілкувань» з громадскістю. Молодики з агітками проти догналітів поводилися цілком спокійно. Мешканці мікрорайону вже звикли до роздачі різного типу рекламок перед входом до супермаркета. Але поведінка догналітів була вже не такою адекватною. Всім людям, які отримали агітки проти Догнала, дівчата-догналітки вручали свою агітацію. А тих, хто захотів підписатися під ініціативою проти їх гуру, молодик з камерою знімав просто в лице, на малій відстані. І ось саме цей молодик з відеокамерою викликав найбільше обурення звичайних людей. Хтось криком, а хтось і рукою намагався йому у цьому перешкодити. На захист ставали одразу решта догналітів і виходило шумне та неприємне видовище. Догналіти обзивали всіх, хто намагався їм дорікнути, слугами диявола або просто «сатаною». А оскільки поруч з цим місцем є зупинка міського транспорту, ведеться активна торгівля з лотків, кіосків, то до цього дійства була прикута увага сотень людей.

Спокійна хвилин в агітаторів з обох сторін

За словами очевидців, догналіти поводяться дуже провокативно, жіночки відверто закликають «бийте нас» — образ мучеників за віру для них дуже важливий.

На моє запитання, чи вони мають право проводити цей захід, догналіти відреагували швидко, показуючи лист від їх громадської організації (яка хоч і носить релігійну назву, але зареєстрована як громадська) до мера Львова з повідомленням про проведення мирних (?!) заходів. А посвідчення працівника РІСУ (редакція була проклята Догналом і Ко ще 2008 року) в них викликало ще більшу «радість». На закид, що відеозйомками вони порушують право на приватність особи, вони відреагували, що Конституція їм дозволяє знімати все і всіх. Звичайно, переконувати, що Конституція також захищає моє право на приватність було марною справою. Тим більше, що поруч десятки людей бажали відстояти своє право на приватність більш агресивними методами.

Не дивно, що на все це навідалися працівники міліції і почали з’ясовувати права однієї і другої сторін. Відразу активність догналітів зменшилася, і люди вже без бар’єрів з агітаторів і відеоаматорів могли потрапити до супермаркету. До речі, дивно, що охорона цього закладу торгівлі ніяк не реагувала на те, що невідомі особи фактично перешкоджають покупцям потрапляти до їх закладу.

Одним словом, цей цирк ще продовжувався, але вже став не таким «цікавим».

Я ж для себе зробив висновок, що нажаль парафіяни різних церков ще замало знають про догналітів (а звідки їм знати, якщо священики практично не зачитують по своїх парафіях послання єпископату  про небезпеки цієї секти). А тому це роблять або газетярі (по-своєму і не без користі для себе), або т.зв. громадські ініціатори, які роблять собі на цьому «піар».