«Бог є світло, і немає в Нім жодної темряви» (Ін. 1.5) – проста євангельська істина, відома майже з дитинства. Світлоносний Творець не має потреби у світильнику. Однак, не дивлячись на це, Свій творчий акт Він почав саме із творення світла: «І сказав Бог: Хай станеться світло!.. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший» (Бут. 1.3-5).

Нащо знадобилося Богові творити «додаткове» світло? Навіщо потрібен світові «ліхтарик», якщо незабаром з'являться небесні світила?

Бог не хотів, щоб історія світу почалася із темряви, тому подальший процес творіння продовжувався відбуватися при сяйві створеного світильника, природа котрої нам залишилася невідомою. Із появленням світла відкрився відлік часу.

Шестиднів увінчався творінням людини, яку Бог створив за образом Своїм і подобою. За вченням святителя Григорія Палами, людину, на відміну від іншим істот, Господь наділив нетварним (тобто нествореним, Божественної природи) світлом, коли вдихнув у лице її «дихання життя» (Бут. 2.7). За думкою святого Григорія це є те світло, яким Господь наш Ісус Христос сяяв у час Свого Преображення на Фаворі-горі. Образ Божий у людині криється в промінні цього світла.

Однак людина досить часто це чудове Боже надання не реалізує на благо собі, більш того – сквернить його, забруднює і затемнює. Але світло Боже не можна знищити, він присутній кожній людині, незалежно від її морального стану: «Світло у темряві світить, і темрява не обгорнула його» (Ін. 1.5). 

* * *

Друга неділя Великого посту пов’язана із іменем згадуваного святителя XIV століття і його вченням про Божественне світло. Святий Григорій Палама нагадує слова апостола Петра про наше призначення стати причетниками Божого єства (2 Петр. 1.4).

Вчення про Фаворське світло має ще свої відголоски у отцях більш стародавньої доби. Вже наприкінці ХІІІ ст. святий Григорій Кіпрський, патріарх Константинопольський вчив про те, що це світло існує завжди, що воно існувало ще до створення світу, спираючись на апостольський вислів про Царя царів, що «живе в недосяжному світлі» (1 Тим. 6.16).

Святий Григорій Палама називає нетварне світло утворювальною енергією Божою (термін «енергія» святитель запозичив у Аристотеля), а Царство Боже - нетварним промінням сущності Божої, славою Божою.

Бачення Фаворського світла доступне одиницям і залишається сподіванням християн у світі вічності. Шлях до цього проходить через тривалий труд самоочищення, приборкання пристрастей і прагнення всього чистого і святого.

Людині самій не під силу з цим справитися, проте «неможливе для людей - можливе для Бога» (Лк. 18.27), тому лише за молитовної підтримки досягається обожнення при сумісній дії (синергії) людини і Бога. Такий шлях породжує внутрішні переміни, оновлюючи людську душу. Але змінюється не лише душа – процес зміни проходить через усю людину («Я всю людину зцілив», Ін. 7.23), тому й тіло її теж оновлюється, стаючи світлоносним.

Вчення святителя Григорія стало відповіддю на вчення італійського грека Варлаама та послідуючими за ними богословами Григорія Акиндіна і Никифора Григора, які піддали сумніву досвід ісихазму, ототожнюючи його з філософським екстазом Плотіна. Противники паламитського вчення намагалися переконати своїх богословських опонентів у неможливості для людини реального з'єднання з Богом в силу принципової метафізичної позамежності та інакоприродності людини порівняно з Божеством.

Святителя Григорія Паламу було канонізовано через 11 років після його кончини. Східна Церква засудила противників його вчення та офіційно визнала його істинність у XIV ст. як друге Торжество Православ’я, тому пам'ять святого урочисто святкується у другу неділю Великого посту.

 Не варто сприймати догматичні істини як відірвано-абстрактні ідеї, що не мають безпосереднього відношення до реального життя. Інакше світло Христове залишиться непобаченим і невідчутним у духовній темряві людської свідомості. 

Нехай же не стає цього. Нехай Господь за молитвами святителя Григорія напоумляє нас до прагнення усього Божого, світлого і світлоносного.

Святителю отче Григоріє, моли Бога за нас!