Мені 37. 1 березня я став військовослужбовцем, щоб в складі Збройних Сил України захищати мою країну і мій народ. Так зробили сотні тисяч моїх співгромадян.

Для мене, як для християнина – це є одним з найбільших проявів любові та виконання заповіді Ісуса Христа: "щоб любили один одного ви, як я вас полюбив! Ніхто більшої любові не має над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх" (Івана 15: 12-13).

Деілька місяців тому мій підрозділ працював на півночі Київщини. Ми були в одному з сіл, яке наші війська деокупували за добу до того.

Ми мали перерву і стояли на центральній вулиці поруйнованого села. До мене підійшла жінка. На вигляд їй було стільки ж років, як моїй мамі. Вона була худа і змарніла, бо 40 днів перебувала в пустелі російської окупації. В її селі росіяни забирали в людей продукти, дрова, а також розстрілювали чоловіків.

Ми зустрілись поглядом і вона запитала: "Чи можу я тебе обійняти?". Я кивнув. Обіймаючи мене кілька довгих секунд, вона промовила: "Я молюся за вас, за всіх наших солдатиків, бо ви вбиваєте росіян, звільняєте наші села і даєте людям можливість вижити. Якщо не буде вас, то росіяни всіх уб’ють. Ви звільнили нас і звільните всіх решту. Я буду молитися щоб ви всі були живі".

Через декілька днів, виконуючи завдання, я був на позиції, яку вислідив російський розвідник. Ми стояли на своїх позиціях, які в нічній темряві підсвітила сигнальна ракета. Через кілька десятків секунд по нас почала працювати російська артилерія. Я сидів в укритті разом з іншими військовослужбовцями і слухав, як снаряди з російських гармат падають поруч з нами. В паузах між вибухами я згадував про те, що десь там в селі за нас молиться ця жінка.

Напередодні Великодня, коли Ватикан оголосив про те, що цього року, під час Хресної Ходи, на одній зі стацій хрест нестимуть українка і росіянка, до мене подзвонив друг. Він знав, що я магістр теології, тому шукав пояснення питаючи:

"Як вони можуть ставити поруч жертву і ката, який навіть не розкаявся? Чи несли разом хрест терористи Аль-Каїди і родичі працівників Всесвітнього Торгового Центру в 2002-му? Чи несли разом хрест євреї та німці в 1944-му? Чому ваш папа дозволяє собі таке робити зараз? Що ти, як християнин католик плануєш робити з цією ганьбою?".

Я відповів: "Знаєш, вся наша Українська Греко-Католицька Церква щоразу під час літургії молиться. Ми молимося за українських воїнів, за український народ. Також ми молимося за папу Франциска. Зараз я не маю змоги бути на літургії, але буду молитися за папу Франциска в своїх приватних молитвах".

В ці дні, коли моя церква святкує День Зіслання Святого Духа, я молюся за папу Франциска в особливому наміренні. Я прошу Духа Святого уділити папі Франциску своїх дарів.

Я молюся, щоб Дух Святий дарував папі Франциску дари мудрості та розуму. Як свого часу Ісус відкрив учням розум по дорозі до Емаусу, щоб вони зрозуміли нарешті Писання, я молюся, щоб мудрість і розум запанувала над папою. Щоб це побачили вірні Католицької Церкви в діях і словах папи. Бо зараз, читаючи твітер папи чи слухаючи його промови, складаються дивні відчуття.

Папа закликає до миру, висловлює скорботу за загиблими, але жодним словом не говорить вголос про те хто ж розв’язав війну, хто вбиває українців, хто ґвалтує українських жінок і скидає бомби на українських дітей.

Влада Росії розв’язала проти України війну, яка триває вже більше 8 років.

Російські солдати за наказом своїх командирів вбивають моїх співгромадян.

Російські пілоти скидають бомби на українських дітей.

Росіяни ґвалтують українських жінок.

Мир настане тоді, коли російський народ перестане проводити геноцид українського народу, коли останній російський солдат зникне з моєї землі.

Я молюся, щоб Дух Святий дарував папі Франциску дар мужності.

В День Зіслання Святого Духа ми згадуємо перші дні Церкви, читаємо, як апостоли отримали не тільки дар говорити різними мовами, але і мужність свідчити. Вони не боялися проповідувати історію Ісуса, який воскрес. І для цієї проповіді вони мали розповідати історію його життя не загальними фразами, а з конкретними фактами.

Апостоли, а з ними сотні та тисячі перших проповідників мали достатньо мужності, щоб говорити вголос про те, що і первосвященики Каяфа і Анна, і цар Ірод, і префект Понтій Пилат були співучасниками катування та вбивства Ісуса Христа. Тому очікую і від сьогоднішнього керівництва Католицької Церкви готовності свідчити правду про те, що керівництво Росії, та, зокрема, президент Путін розпочали геноцид українського народу, військовослужбовці Росії цей геноцид слухняно здійснюють, а російський народ все це підтримує.

Всі бачили страшні картини з Бучі, Ірпеня, Бородянки. Я сам був в цих містечках через кілька днів після деокупації і до кінця життя пам’ятатиму це жахіття. Також і пам’ятатиму те, хто і за чиїм наказом стріляв з танку по будинку на воротах якого було написано "ТУТ ЖИВЕ ІНВАЛІД!"

Я молюся, щоб Дух Святий дарував папі Франциску дар ради. Ісус обіцяв, що цей дар отримають ті, хто вірить в нього "А коли вас водитимуть до синагог, і до урядів, і до влад, не турбуйтеся, як або що відповідати чи що говорити, Дух бо Святий вас навчить тієї години, що потрібно казати!" (Луки 12: 11-12).

Папа часто говорить і пише про те, що конфлікт в Україні стане причиною ще більшого голоду і смертей, адже наша пшениця, соя та соняшник – джерело харчів для десятків мільйонів людей в бідних країнах, зокрема в Африці. Але це не якийсь "конфлікт" стане причиною голоду та смертей.

Росія, влада Росії, російські військові та дипломати стануть причиною смертей по всьому світу.

Саме російські кораблі заблокували наші порти.

Саме російські літаки бомблять наші елеватори.

Саме російські військові крадуть наше зерно, яке своїм потом і кров’ю виростили наші українські фермери.

Тому я молюсь, щоб Дух Святий нарешті допоміг провіднику Католицької Церкви сказати на увесь світ про те хто і як починає чергову хвилю світового голоду.

Я молюся, щоб Дух Святий дарував папі Франциску дар знання. Папа каже, що він з Україною та українським народом в ці тяжкі дні. З українським народом також і військові, які боронять Україну від російських загарбників.

За словами президента України Володимира Зеленського, обороняючи Україну, щоденно гинуть від 60 до 100 наших військових. Це щоденна жертва, яку платить український народ в боротьбі з ворогом, який хоче нас знищити.

Скільки це "від 60 до 100" людей? Щоб це зрозуміти, достатньо просто пройтися кілька хвилин від площі Святого Петра до площі Рісорджіменто. Опинившись там, треба дочекатися, коли на зупинку під’їде переповнений трамвай, а тоді потрібно уявити, як він вибухає з усіма людьми всередині. Так кожен день від російських куль, снарядів, ракет та бомб гинуть українці, які просто хочуть захистити свій народ від геноциду.

Я молюся, щоб Дух Святий дарував папі Франциску дари побожності і страху Божого. Саме ці два дари допомагають людям бути гідними громадянами, а лідерам бути гідними провідниками своїх спільнот.

Вивчаючи історію Церкви в Університеті, я знаю з лекцій та книг про те, як ватиканська дипломатія, шукаючи точок дотику з Росією та Російською Православною Церквою, роками впроваджувала "ostpolitik". Намагання побудувати екуменічне спілкування з Російською Православною Церквою не дозволяло Ватикану публічно і гучно засуджувати злочини, які чинила Російська Федерація протягом десятиліть.

Результати "ostpolitik" дуже промовисті: жодного засудження росіян та Росії за війну в Грузії, тиша під час багаторічного знищення росіянами кримсько-татарського народу в анексованому Криму, закривання очей на те, що саме російські літаки бомбардують цивільні об’єкти в Алеппо, а російські військові вбили екіпаж та кілька сотень пасажирів боїнгу MH17.

Сучасному світу не бракує дипломатів, які працюють в інтересах своїх країн і мислять в категоріях "я тобі, а ти мені". Але Церква має значно важливіше завдання ніж міжнародні відносини і воно полягає в свідченні правди.

Я щодня молюсь за те, щоб керівники Католицької Церкви пізнали правду, яка зробить їх вільними для свідчення правди, чітко і прямо, без дипломатичних замовчувань, які не наближають мир, а лише підгодовують тиранію, яка роками чинить вбивства сусідніх народів.

Світ може допомогти Україні перемогти Росію і Путіна, які знищують мою країну і мій народ щодня.

Ми просимо в світу допомогу, щоб швидше наблизити нашу перемогу над ворогом.

Ватикан не може надіслати нам танки, ракети і гармати. Але Ватикан і папа Франциск можуть використати свою найсильнішу зброю – слово правди.

Андрій Андрушків, молодший сержант Збройних Сил України, магістр теології Українського Католицького Університету, виконавчий директор Центру спільних дій