«Не бійся Захаріє, бо твоя молитва вислухана; жінка твоя Єлисавета народить тобі сина і ти даси йому ім’я Іван», - промовив до священика Захарії Божий посланець архангел Гавриїл.

Народження людини – це Промисел Творця. А батьки – це лише посередники, співпрацівники Божого задуму (плану). Вони, свобідно і по власній волі тільки сповнюють Закон, вкладений Творцем в їхню природу. Майстер, ще до виготовлення будь-якої речі, вже має її в своїй уяві, у своєму задумі, з її різними характеристиками: функціями, зовнішнім виглядом і т.д. І подружжя також можуть мати бажання, задум і уяву про своїх майбутніх дітей, але, на жаль, абсолютно не можуть знати чи будуть вони в них взагалі, не кажучи вже хто в них народиться (син чи дочка).

Добре знаю чимало випадків, коли лікарі дійсно безпомилково на підставі відповідних аналізів і досліджень стверджували, що за станом здоров’я двох членів подружжя в них обов’язково народяться діти. Та на їхній превеликий жаль і біль діти в них не появлялися. Не допомагали їм ні найдорожчі ліки, ні важкі і складні операції, які коштували їм і забирали в них чи не всі їхні статки і майно.

Натомість, так само добре знаю випадки, коли згідно з тими ж відповідними даними лікарі констатували неможливість дітонародження через відповідну хворобу одного або двох членів подружжя, а вони – появлялися. І лікарі змушені були визнати це явним чудом Творця. А ставалося це тоді, коли після невтішних висновків медиків, подружжя не впадало у відчай, а, в щирих молитвах, в строгому пості, частому відвідуванні храмових Богослужінь, в глибокому розкаянні за минуле грішне життя, його виправленні, у великому милосерді до ближніх і любові до Бога, смиренно всю надію покладали на святу волю Творця і Господь за це благословляв їх найбільшим дарунком – стати батьком і матір’ю.

Звісно, на сьогодні медицина, як в цілому вся наука, у своєму розвитку сягнула небувалих висот. Проте, як і в найдавніші часи свого зародження, вона відкриває тільки те, що закрито. А хто закрив? Творець! І коли дізнаємося про «творення» вченими чогось нового, досі небувалого, неіснуючого, то необхідно визнати, що в своїх наукових дослідженнях вони лише послуговуються готовим матеріалом. Правда, вивчаючи і аналізуючи всі його властивості, наскільки це можливо і доступно людському розумові, науковці експериментують в надії на конкретний результат. Але яким він буде, це від них не залежить, а від законів, вкладених тим же Творцем у піддослідний матеріал. Наприклад, якщо закони певних сполук дозволяють взаємодіяти між собою на появу чогось «нового», то воно і появиться, а якщо ні – то ні.

Неймовірно складний мікросвіт. І в ньому не видно межі пізнанню. Вона ніби обрій, який відступає все далі і далі, в міру відносного наближення до нього дослідників. Та немає і не може бути найменшої уяви, губиться здатність думати аж до запаморочення в голові, коли читаєш, як в 2003 році мікробіолог Лед Адлеман в Лос-Анджелесі (США) підрахував, що 1 грам молекули ДНК може містити кількість інформації як в 1 трильйоні компакт-дисків (СD). Про що тут можемо говорити? Хіба тільки про нашу ницість, мізерність, жалюгідність перед Всесвітом, і про велич його і нашого Творця.

А біолог професор Гене Майєр, який також брав участь в Проекті Генома Людини, був неймовірно вражений впорядкованістю складної архітектури і структури клітини. Ніякі закони матерії, енергії і природи не можуть пояснити факт закодованої генетичної інформації в мікроскопічній молекулі ДНК.

Здоровий глузд не залишає нічого іншого, як визнати існування надприродного творчого Інтелекту, тобто – Бога.

Власне ці факти спонукали найвідомішого запеклого войовничого атеїста світу англійського вченого Ентоні Флю визнати існування Творця. Десятки років він з лекціями їздив по багатьох країнах Америки та Європи і «переконував» в неможливості існування Бога. Та 2004 року на 81-му році свого життя враз відкрито визнав свої погляди помилковими і щиро просив вибачення у всіх, кого його лекції могли захитати у вірі в Господа…

Так, генна інженерія щодо фізіології людини в зародковому стані досягла великих успіхів. Але питання щодо душі, тієї невидимої дієвої енергії і сили, і сьогодні залишається незбагненною тайною, яку як переконані чимало відомих і глибоко віруючих вчених, ніколи нікому не відкрити і не пояснити. Творіння не може вповні пізнати Творця (хіба лише в міру, в яку Він сам себе відкриває), як мізерна частина не може обійняти безмежне ціле. І тільки Боже Слово, як абсолютна істина, привідкриває цю тайну, як предмет віри в акті творення першої людини. «Тоді Господь Бог утворив чоловіка з земного пороху та вдихнув йому в ніздрі віддих життя, і чоловік став живою істотою», – сказано в книзі Буття. Очевидно, цей акт повторюється кожного разу в кожній людині, яка приходить на цей світ.

Приймаючи цю істину нашої віри, найперше і найбільше необхідно покладатися на Творця. Власне так, не знаючи ніяких наук з медицини, в похилому віці і поступали праведні Захарія і Єлисавета, і їхні молитви та сподівання не були даремними. Згідно з об’явленою їм ангелом волею Творця в них народився син, який був великим в очах Господніх, і сповнений Духом Святим вже в лоні своєї матері, багато синів Ізраїля навернув до Господа, навернув серця батьків до дітей і неслухняних до мудрості праведних. Цим він і сповнив святу волю Небесного Отця, приготувавши дорогу для Спасителя світу і прославив Його.