Священство пресвітера і священство мами! Що вище? Що краще? Чи можна порівнювати? Життя є ціллю одного і другого священства! Священство має божественне начало і напрямлене на вічність! В Святому Письмі нарисований прямий зв’язок між народжуванням і священством, між батьківським і материнським началом Бога, чоловічими і жіночими складовими Адама.

В книзі Буття 5 – описана книга родоводу Адама. «Коли Бог сотворив людину, він створив її на подобу Божу. Сотворив він їх – чоловіка й жінку, і благословив їх, і дав їм ім’я “людина” тоді, коли сотворив їх. Як прожив Адам 130 років, то народився в нього син на його подобу й на його образ, і дав він йому ім’я Сет.» В Сета «народився» Енос, в Еноса «народився» Кинан, а Кинан «породив» Магалалієла, Магалалієл «породив», Яред  «породив», Енох «породив», Матусаїл «породив», Ламех «породив» Ноя. В книзі Буття 10 – описана книга родоводу Ноєвих синів, де теж уживається термінологію: «Ось потомки синів Ноя […] в яких породилися сини по потопі». В Посланні до Євреїв 1:5 знаходимо відомість, що Бог Отець породив Сина. Вона формульована таким запитання: «Кому бо з ангелів він [Отець] коли мовив: “Син мій єси, я сьогодні породив тебе?” І ще: “Я буду йому за Отця, а він буде мені за Сина?”». Сотворена Богом людина на образ і подобу Божу поєднувала в собі чоловіче і жіноче начало. Найкращий приклад цього, що з первісного Адама була виокремлена Єва. Теж можна собі пригадати молитву Мойсея в книзі Чисел 11: 11-12, де він каже до Господа: «Чому вчинив ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що ти мені кажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку ти клявся їхнім батькам?»

Із того, що щойно сказано, можна зрозуміти, що народжування матерями є таким самим священством як це, що в Святому Письмі приписується начальникам роду – чоловікам. Матір приносить життя від Бога і за це є священиком, так само як і рукоположений мужчина, який окремим помазанням покликаний давати Боже життя. Для того в Східних Церквах, де є одружені пресвітери, вони добре розуміють центральну роль дружини в своєму священстві, де однаково важливе є священство матері в родині і чоловіка в храмі – бо одні і другі є виміром Церкви Христової.

Бог є представлений в Святому Письмі не тільки як чоловік, а як жінка. В СЗ і НЗ ми знаходимо образ Бога як матір в таких книгах, як Буття 1: 27, Ісаї 49: 14-15; 66: 12-13; Oсії 11: 3-4. 8б-9; І Петра 2: 2-3. Мало відомий папа Іван-Павло І теж говорив про Бога як про Матір. Його слова повторив папа Венедикт XVI 28 вересня 2008: «Не встидаюся відчувати себе як дитина перед мамою: віриться мамі, я вірю в Господа, в те що Він мені об’явив». Кожне материнство і батьківство мають свій початок в Бозі Отці і Бозі Матері. Ми покликані давати материнство і батьківство, а саме любов.