14 днів війни у найбільшій країні Європи. Офіційно загинуло понад 1000 мирних жителів – більшість із них жінки та діти. Але ми знаємо, що їх набагато більше. Тисячі людей втратили свої домівки. На Захід України та в інші країни ЄС прибули близько мільйона біженців. Про те, скільки загинуло солдат, не говориться.

Жах охоплював нас, коли в уяві поставав образ початку Третьої світової війни, аж ось – вона тут. З усіма її жахіттями, з терором, зі слізьми невинно постраждалих дітей, з облогою Маріуполя, у якому вже щонайменше одна дитина померла від зневоднення. Ми так боялися російської атомної зброї, аж ось сталося щось набагато гірше – нині росіяни контролюють Чорнобильську та Енергодарську АЕС (найбільша АЕС у Європі) і погрожують висадити її в повітря. Це було б катастрофою не лише для України, а й для усієї Європи, а можливо, й для цілого світу.

Після Другої світової війни ми як мантру повторювали гасло «Ніколи знову!». Для нас було немислимим, що в 21 столітті може статися щось подібне, а все ж фашизм у Росії набагато живіший, ніж у Німеччині 1930-1940-х років. І, незважаючи на санкції та бідність у Росії, переважна більшість її мешканців підтримує свого кровожерного диктатора.

Але ця війна триває не лише 14 днів. Вона почалась набагато раніше. З російськими військовими нападами та окупацією в Молдові (1992–1993), Грузії (1992–1993), Чечні (1994–1996, 1999–2009), знову у Грузії (2008), Сирії (2015–2022) та в Україні ( 2014-2022 роки). Вона триває вже 30 років – ця третя світова війна, а ми аж тепер урешті прокидаємося? Чи не тому, що вона надто наблизилась до кордонів ЄС?

Надто довго відвертаючи свій погляд убік, ми створили монстра – країну, найкращою історією якої є Друга світова війна. Країна, яка постійно пишається тим, що перемогла фашизм, відкриває своє справжнє обличчя.

За всі роки свого існування Росія неодноразово доводила свою неадекватність і справжню відданість брехні. Щоразу ці докази підтверджувалися кров'ю невинних людей. Воно завжди так є, що брехня (як основний інструмент діяльності диявола) рано чи пізно вимагатиме платні, і нею завжди буде невинна кров.

Третя світова війна, яку Росія розв'язала на території України, безсумнівно завершиться перемогою істини над брехнею, але ціною цієї перемоги вже є і ще будуть невинні життя та пролита кров.

Україна і світ із Божою допомогою зупинять Росію, але важливим є те, що буде після цього.

Росія мусить пройти обвинувальний процес, подібний до Нюрнберзького, але у Москві. Саме там світ зобов'язаний засудити не лише Путіна, а саме Росію за те, що вона виплекала чергового тирана.

Україна і світ мусять позбавити права Росію тримати і мати можливість використовувати велику армію і, найголовніше, зброю масового знищення. Росія дуже наочно довела, що до такої відповідальності їй бракує не лише культури, а й елементарної людяності.

Росія мусить заплатити за всі скоєні злочини проти людства, які вона вчинила - за створення маріонеткових республік не лише в Україні, а й у Грузії, Молдові та всюди решта, куди вона запхала свої скривавлені руки.

І, звичайно ж, вже не Україною і світом, а християнською та іншими релігійними спільнотами має бути засуджена російська "православна" "церква". Пишу зумисне в лапках, бо мовчати тоді, коли твої "духовні овечки" вовчими іклами роздирають мирне населення іншої країни НЕМОЖЛИВО! Це не те що не по-християнськи, це по-нелюдськи. Ця "церква" мусить бути засуджена на довгий шлях покаяння. Вона не може бути патріархальною, бо наочно довела, що у ній не тільки батьком, а й навіть вітчимом не пахне. Під священними канонами вона розуміє гармати - іскандери, тополя і сатану.