Блог Сергія Шумила_image

Блог Сергія Шумила

Кандидат історичних наук, доктор теології (ThDr), директор  Міжнародного інституту афонської спадщини, науковий співробітник Інституту історії України НАН України, доцент кафедри гуманітарних дисциплін Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Міністерства культури України, заслужений працівник культури України

ПАМ'ЯТІ О. ГЛІБА ЯКУНІНА

26.12.2023, 18:00
о. Гліб Якунін з С. Шумилом у Києві, 2014 р. - фото 1
о. Гліб Якунін з С. Шумилом у Києві, 2014 р.
Чекістська мафія, що залишилася при владі в Росії і в РПЦ, не пробачила о. Глібу розсекречування агентурних кличок такої величезної кількості впливових агентів КДБ. Його спробували буквально розчавити та знищити

На Різдво за н.ст. сповнюється дев'ять років як не стало о. Гліба Якуніна (1934 – 25.12.2014). В останній раз ми бачились із ним весною 2014. Це було у Києві під час Майдану-2014. У свої 80 років отець Гліб помітно вже здавав, але як завжди був емоційним, запальним, веселим, нестандартним у судженнях )) Він спеціально тоді приїхав до Києва, щоб висловити свою підтримку та солідарність українським громадянам на Майдані. Він не приховував неймовірного захоплення та наснаги від героїзму та самопожертви українців у боротьбі за свободу та європейський вибір. Пам'ятаю, як він казав, що український Майдан — це «велика духовна революція», що Україна для всього світу і, насамперед, для Росії є прикладом та орієнтиром боротьби за свободу та духовне очищення, проти тоталітаризму та системи зла. І він дуже шкодував, що такий Майдан поки що неможливий у Росії...

Ми разом з ним ходили київським Майданом, там він молився за героїв Небесної сотні в наметовій каплиці і спілкувався з людьми... Він називав Майдан "святим місцем", де, за його словами, відчувається особлива благодать, як у храмі, освяченому подвигом і кров'ю мучеників Небесної сотні.

Потім ми зайшли в невеликий ресторанчик, де пообідали і навіть випили по чарчині )) Під час обіду багато розмовляли і навіть сперечалися, багато в чому, як завжди, я не погоджувався з о. Глібом. У моїй пам'яті він назавжди залишиться суперечливим, яким він і був насправді. Але спілкування з ним завжди було дуже цікавим, приємним та нестандартним))

Більшості, мабуть, не потрібно розповідати біографію цієї легендарної особистості.

У роки комуністичного тоталітаризму він був одним із небагатьох, хто не побоявся відкрито виступити проти злочинної політики совєтського режиму, на захист прав та свобод громадян, зокрема віруючих. Ризикуючи життям, він збирав і публікував у самвидаві та нелегально передавав за кордон сотні матеріалів і документів, що свідчили про грубі порушення прав віруючих у СРСР.

До християнства він прийшов у кінці 1950-х під впливом о. Олександра Меня, а вже в серпні 1962 року став православним священиком. Займаючись правозахисною діяльністю, він відкрито критикував не лише протиправні дії комуністичного режиму, а й церковне керівництво Московської патріархії через те, що воно порушує принципи соборності і цілком зрослося з репресивною системою КДБ.

1976 року він виступив одним із співзасновників громадського «Християнського комітету захисту прав віруючих в СРСР». А вже в листопаді 1979 його було заарештовано КДБ і поміщено в Лефортівську в'язницю КДБ. 20 серпня 1980 р. Московським міським судом засуджений на п'ять років тюремного ув'язнення за звинуваченням в "антирадянській агітації".

Покарання відбував в одній із найжорстокіших совєтських в'язниць "Пермь-36" - виправно-трудової колонії суворого режиму для засуджених за «особливо небезпечні державні злочини». Тут сиділи українські дисиденти Василь Стус, Валерій Марченко, Олекса Тихий та Юрій Литвин (загинули в ув'язненні), Левко Лук'яненко, Євген Сверстюк, Семен Глузман, Василь Овсієнко, Олесь Шевченко, Микола Горбаль, Володимир Буковський, Олександр Огородніков, Володимир Русак та багато інших .

Після відбуття п'ятирічного ув'язнення він був засланий ще на два з половиною роки до Якутії. Тюрми і заслання дуже сильно підірвали його здоров'я.

Вийшов на волю за амністією вже під час перебудови наприкінці 1980-х. У 1990 році як кандидат від демократичних сил був обраний народним депутатом Верховного Совєта РРФСР і заступником голови парламентського Комітету зі свободи совісті.

У 1991-1992 рр. отець Гліб був одним із ініціаторів створення та членом парламентської Комісії з розслідування причин та обставин ГКЧП. Крім того, він був активним членом Комісії з організації передачі-прийому архівів КПСС та КДБ СРСР на державне зберігання та їх використання.

З його особистої ініціативи Комісія розсекретила та опублікувала засекречені архівні документи КДБ про співпрацю відомих ієрархів Московської патріархії з КДБ. Завдяки о. Глібу всьому світу стало відомо, що під рясами маститих ієрархів РПЦ МП ховаються погони співробітників КДБ. Він опублікував не лише документи, а й розкрив секретні агентурні прізвиська у КДБ багатьох із них, справедливо вважаючи, що всі вони мали піти у відставку.

На жаль, пострадянське суспільство не поставилося з належною увагою до цих важливих викриттів. Очищення Церкви не відбулося. Подальше перебування всіх цих чекістів у рясах у керівництві РПЦ МП призвело до її остаточної деградації та зрощування з чекістськими режимом в РФ, що ми спостерігаємо нині.

Звісно, чекістська мафія, що залишилася при владі в Росії і в РПЦ, не пробачила о. Глібу розсекречування агентурних кличок такої величезної кількості впливових агентів КДБ. Його спробували буквально розчавити та знищити. Колишні комуністи його позбавили депутатського мандата, а Синод РПЦ МП 8 жовтня 1993 року "позбавив" священицького сану за цілком надуманим і безглуздим звинуваченням - «за відмову підкоритися вимогам про неучасть православних кліриків у парламентських виборах». 19 лютого 1997 р. на Архієрейському Соборі РПЦ МП він був відданий "анафемі". Помста чекістів у рясах була підлою та підступною. Але нічого іншого від них очікувати було неможливо. Вони і зараз діють такими ж методами стосовно тих, хто намагається їх критикувати та говорити правду про їхні беззаконня.

Отець Гліб неодноразово намагався опротестовувати незаконно накладені на нього "відлучення" і "анафеми", він подавав прохання про відновлення його в сані священика, оскільки він насамперед захищав інтереси віруючих і рядового духовенства, які були жертвами широкомасштабного шпигунства в РПЦ, але Московська патріархія відхилила всі його прохання.

Його неодноразово принижували та ображали. Так лідер Національно-республіканської партії Росії (НРПР) депутат М. Лисенко, обґрунтовуючи, що згідно з рішенням МП о. Гліб не має права носити рясу та хрест, у будівлі Держдуми РФ на очах у всіх депутатів став бити шестидесятирічного та хворого о. Гліба, зірвавши з його грудей священицький хрест. При цьому лідер ЛДПР депутат В. Жиріновській тут же, підбадьорюючи Лисенка, кричав з маніакальним запалом: „Коля, бєй єго, души, рві рясу!"

Як і за радянських часів, о. Гліб і далі до останніх днів життя продовжував активно займатися правозахисною діяльністю, виступаючи проти переслідувань у РФ громадян з політичних мотивів, проти розв'язаного путінським режимом «шпигунства» і переслідування ФСБ опозиційних діячів і вчених, проти порушення в РФ свободи совісті.

Отець Гліб був щирим другом України та прихильником її повної незалежності, категорично засудивши анексію Криму та розв'язання чекістським режимом РФ війни на Донбасі. Він був переконаний, що спроби відновити Російську імперію призведуть до її остаточного краху і розпаду. І що саме з України розпочнеться цей розпад та звільнення. Безперечно, він і зараз у війні путінського режиму РФ проти України однозначно зайняв би бік України.

Незважаючи на якісь свої помилки, яких у нього було чимало, отець Гліб завжди був щирим шукачем правди. Він був Правдолюб. Чекістська система все життя намагалася його зламати, але так і не змогла.

Додаю тут неповний список розсекречених о. Глібом секретних агентурних прізвиськ у КДБ багатьох із відомих ієрархів РПЦ МП, за який він був підданий в Росії "прєщеніям" та "анафемі":

агент "Дроздов" - б. московский патриарх Алексий (Ридигер); агент "Михайлов" - нынешний московский патриарх Кирилл (Гундяев); агент "Святослав" - митрополит б. Ленинградский Никодим (Ротов); агент "Островский" - митрополит б. Минский Филарет (Вахромеев); агент "Аббат" - митрополит б. Волоколамский Питирим (Нечаев); агент "Адамант" - митрополит б. Крутицкий и Коломенский Ювеналий (Поярков); агент "Антонов" - митрополит б. Киевский Филарет (Денисенко); агент "Топаз" - ныне митрополит Калужский Климент (Капалин); агент "Читатель" - ныне митрополит Рижский и всея Латвии Александр (Кудряшов); агент "Павел" - ныне митрополит Пермский Мефодий (Немцов); агент "Петров" - ныне митрополит Днепропетровский УПЦ Ириней (Середний); агент "Васильев" - ныне митрополит Тульский Алексий (Кутепов); агент "Владимир" - ныне митрополит Новгородский Лев (Церпицкий); агент "Григорий" - ныне митрополит Владимирский и Суздальский Тихон (Емельянов); агент "Ремарк" - ныне архиепископ Клинский Лонгин (Талыпин); агент «Зеленогорский» - митрополит б. Санкт-Петербургский Владимир (Котляров); агент "Икар" - митрополит б. Венский и Австрийский Ириней (Зуземиль); агент "Реставратор" – митрополит б. Вильнюсский Хризостом (Мартишкин); агент "Магистр" - митрополит б. Ленинградский Антоний (Мельников); агент "Симонов" – архиепископ б. Берлинский Киприан (Зернов); агент "Спокойный" - митрополит б. Одесский Борис (Вик); агент "Усов" - архиепископ б. Сумской Иларион (Прохоров); агент "Павловский" - митрополит б. Тамбовский Антоний (Кротевич); агент "Цветков" - митрополит б. Псковский Евсевий (Саввин); агент "Петров" - архиепископ б. Одесский Никон (Петин); агент "Твердый" - архиепископ б. Минский Варлаам (Борисевич); агент "Кольцов" - епископ б. Архангельский Феодосий (Ковернинский); агент «Сергей» - епископ б. Серпуховско́й Илиан (Востряков); агент "Никольский" - архиепископ б. Брянский Мелхиседек (Лебедев); агент "Нестерович" - б. зам. председателя ОВЦС МП, и.о. представителя МП при Всемирном совете церквей протопресвитер Виталий Боровой; агент «Михаил» - б. секретарь патриархов Пимена и Алексия II, зампредседателя хоз.управления МП протопресвитер Матфей Стаднюк; агент "Петров" – б. экзарх патриарха Московского при патриархе Александрийском протоиерей Петр Раина; агент "Кузнецов" - б. секретарь ОВЦС МП, член редколлегии "Журнала Московской патриархии" А. С. Буевский; агент "Т.В." - заведующая английской редакцией «Журнала Московской Патриархии» Т. Волгина.

P.S. Публікую тут одну з останніх прижиттєвих фотографій о. Гліба ЯКУНІНА за 2014, на якій ми разом з ним у Києві на виході з кафе, де разом обідали

о. Гліб Якунін з С. Шумилом у Києві, 2014 р. - фото 127246
о. Гліб Якунін з С. Шумилом у Києві, 2014 р.

Теги: #Блоги

Останні новини

Вчора