Людство завжди прагнуло шукати захист: від хворіб, різних стихій природи, ворогів і т.д. Від хворіб винайшли ліки, від стихій - міцні, надійні будівлі, від ворогів - зброю (армію). А нам, християнам, від чого і в кого треба шукати захист? Від гріха і ворога людських душ - диявола. А надійний захист і покров ми можемо знайти в Пресвятої Богородиці.

Покров, покрівля, покривало... Коли холодно, коли падає дощ, коли нестерпно пече сонце, ми спішимо накритися, захиститися від негоди чи від біди.

Покров – захист від усіляких душевних і тілесних бід – маємо під Покровом Пресвятої Богородиці. Тисячі і тисячі об'явлень Божої Матері переконливо свідчать і потверджують істину нашої віри – Пресвята Богородиця – це наша заступниця у всіх бідах перед Її Сином і нашим Спасителем Ісусом Христом. Вона завжди попереджувала, застерігала, пророкувала, молилася. Всі Її слова завжди здійснювалися. Константинополь (Візантія) і Афон (Греція), Казань і Почаїв, Люрд (Франція) і Фатіма (Португалія), Жировиці (Білорусь) і Ченстохов (Польща), Смоленськ (Росія) і ПАР (Південно-Африканська Республіка), Гваделупа (Мексика) і Корея, а також Зарваниця, Гошів і т. д, – являють нам, сущим, це заступництво.

А який історик має іншу версію навернення Мексики до Христа, окрім історії, пов'язаної з об'явленням там Божої Матері 9 грудня 1531 року? Ікону Свого об'явлення Вона сама назвала «Свята Марія з Гваделупи». Через це чудо від темряви до світла, від поганства до християнства навернувся цілий народ. А перед цим – неймовірно жахлива картина масових ритуальних убивств і канібалізм. Наприклад, 1487 р. в столиці ацтеків вбили і з'їли на ритуальних трапезах кілька десятків тисяч полонених. З індійських хронік можна дізнатися, що наприкінці 1400 р. під час відкриття нового поганського храму було принесено в жертву понад 20 тисяч молодих людей. Після об'явлення Божої Матері все це страхіття припинилося.

А хто може вичислити, скільки по всьому світу сталось миттєвих особистісних об'явлень Божої Матері і святим, і грішним?! Неймовірна історія чудесного зцілення сталася 2003 р. у с. Красилівці Тисменицького району.

2 грудня 2002 року із заробітків з Москви повертався сільський житель Михайло Богак зі своїм сином. Повечерявши в поїзді, лягли спати. На російському прикордонному контролі Михайла не могли розбудити. Оскільки з ним був син, їм дозволили їхати далі, На українській стороні викликали «швидку допомогу», і в Конотопі зупинили потяг. Михайла забрали до лікарні. Тільки через два дні лікарям вдалося його розбудити. Потім із сином потягом їх відправили додому. В дорозі все було добре, а вдома стан його знову погіршився. Півроку він лікувався в різних лікарнях та, на жаль, покращення не було. Організм зовсім не сприймав їжі. Його підтримували тільки крапельницями з глюкозою. Тоді лікарі вирішили робити операцію. Але дружина попросила направлення до Інституту неврології в Києві. Там порадили операції не робити, а продовжити неоперативне лікування.

Та ліки не допомагали, а здоров'я погіршувалося. Михайло перестав рухати ногами і руками. Не маючи більше грошей на оплату за лікування і надії на видужання хворого, який втратив половину своєї ваги, перевезли його додому. Залишилося лише сподіватись на Божу ласку і молитись. Дружина годинами в молитві просила Господнього заступництва і покрову Божої Матері. І коли надіятися вже не було на кого, тільки на Бога, над Михайлом сім священиків звершили чин єлеопомазання. Йому трохи полегшало. Саме в цей час через Красилівку переносили святу чудотворну ікону Погінської Божої Матері. Хворого піднесли до святої ікони, і він поцілував її. Настоятель Погінського монастиря о. Никодим (Гуралюк) ЧСВВ помолився над ним, і хворого понесли додому. І з цього дня стан Михайла став покращуватися. У скорому часі без жодного ліку, піґулки, уколу Михайло став здоровим. Він і родина, свідомі того, що це Господь зцілив його за молитвами і заступництвом Пресвятої Богородиці, Якій вони безмежно вдячні. Сьогодні Михайло життєрадісний, він працює на своєму господарстві. Та найважніша дорога до кінця його життя – дорога до Божого храму, до Матінки Божої.

Нехай ця дорога буде і нашою, бо тільки йдучи цією дорогою під Покровом і заступництвом Пресвятої Богородиці дійдемо до Царства Небесного й осягнемо щасливе і вічне життя.

Пресвята Богородице, спаси і покрий нас від усякого зла чесним, чистим Твоїм омофором!