«Бути з Христом» і «бути в християнській спільноті» — це не протиставлення. Бути з Христом — причина, оскільки Він — Творець, Першопричина. Бути в християнській спільноті — це наслідок. Причина нового внутрішнього і зовшнішнього життя і джерело нового життя людини — Христос. Християнське ж співтовариство і життя сповідуючого християнина з Христом — наслідок нового життя з Христом. Причина — Христос. Християнська спільнота — наслідок, яка, як частина Божого Царства, покликана одночасно бути і з Богом і з людьми в цьому багатостраждальному світі. Сіяння — причина, жнива — наслідок. «Надалі в усі дні землі, сівба та жнива, і холоднеча та спека, і літо й зима, день і ніч не припиняться». (Буття 8:22)

Закони сіяння і жнив в матеріальному світі:

• людина породжує людину,
• тварина породжує тварину,
• птаха породжує птах,
• рибу породжує риба,
• комаха породжує комаху,
• овоч породжує овоч,
• фрукт породжує фрукт,
• квітка породжує квітку,
• дерево породжує дерево,
• трава породжує траву,
• тощо. Тобто, в Природі тисячоліттями народжується те, що посіяне, а не те, що хотілось би породити, наприклад, яблуня — картоплю, або мураха — слона. В цьому суть закону сіяння і жнив.

Закони сіяння і жнив в духовному світі, якщо ми сіємо гріх у стосунках людини з людиною та з Богом:

• неправда породжує неправду,
• блуд породжує блуд,
• лукавство породжує лукавство,
• користолюбство породжує користолюбство,
• злість породжує злість,
• заздрість породжує заздрість,
• вбивство породжує вбивство,
• чвари породжують чвари,
• лихослів'я породжує лихослів'я,
• наклеп породжує наклеп,
• образа породжує образу,
• самохвальство породжує самохвальство,
• гордість породжує гордість,
• віроломство породжує віроломство,
• нелюбов породжує нелюбов,
• непримиренність породжує непримиренність,
• немилість породжує немилість,
• тощо. Тобто, сіючи гріх у стосунках з людьми і з Богом не варто очікувати, що народиться щось інше, ніж те, що посіяне чи те, що хочеться, наприклад: розповсюджуючи неправду, очікувати, що народиться правда, розповсюджуючи ненависть, очікувати, що народиться любов. В цьому суть закону сіяння і жнив.

Закони сіяння і жнив в житті сповідуючого християнина з Христом:

• довіра породжує довіру,
• чеснота породжує доброчесність,
• розсудливість породжує розсудливість,
• терпіння породжує терпіння,
• благочестя породжує благочестя,
• братолюбство породжує братолюбство,
• любов породжує любов,
• радість породжує радість,
• спокій породжує спокій,
• довготерпіння породжує довготерпіння,
• добро породжує добро,
• милосердя породжує милосердя,
• лагідність породжує лагідність,
• тощо. Тобто, якщо в стосунках людини з людиною і з Богом ми сіємо Боже, плід Духа Святого, то й народжуються відповідні стосунки довіри і любові серед сповідуючих християн, а також між християнином і Христом. В цьому сіянні Божого теж працює той самий Божий закон сіяння і жнив.

Причина і наслідок. Ми, діти Божі, сповідуючі християни, — не Боги, ми не визначаємо сутність добра і зла. Вони вже визначені самим Богом, оскільки Бог — виключно Він, а не ми. Джерело Божого світла — не християнська спільнота, а Сам Сущий. Християнська ж спільнота віддзеркалює Христа через преображення в Його образ і подобу. «Так нехай світить світло ваше перед людьми, щоб вони бачили ваші добрі діла, та прославляли Отця вашого Небесного». «А роблячи добре, не сумуємо. Бо свого часу пожнемо, коли не ослабнемо». Ми — світло в цьому світі, але не в якості джерела, а в якості відображення Його Божественного світла у стосунках один з одним і у відношенні до іншого та ближнього, і навіть до ворога. Що ми хочемо пожинати завтра? І що сіємо сьогодні? Дуже легко сіяти своє, людське, і так складно і часто боляче сіяти Христове в цьому багатостраждальному, зломаному гріхом світі і суспільстві. Проте народжується те, що посіяно, а не те, що нам би хотілось. В цьому суть Божого закону сіяння і жнив. Причина і наслідок. Сівба та жнива. Сіймо Христове кожен день все більше і більше заради Царства Божого і для слави Бога Отця, Сина і Духа. Шануймося ❤
——
(c) Тарас М. Дятлик
31 жовтня 2020
Рівне, Україна