- UK
Сьогодні затверджено Папою Римським Бенедиктом 16 нового Голову УГКЦ. Хотілось би з цого приводу згадати митрополита Андрія Шептицького. Бо він для «пропольського крила» УГКЦ був «українським націоналістом», а для «проукраїнського крила» УГКЦ був «поляком» та латиником. Про нього дуже добре викладено у «архіваріуса християнства» о.Якова Кротова [4]. Раджу зайти на http://krotov.info/history/20/1920/199902prim.html
Він, о.Яків, відомий ще за часів 90х, як автор-ведучий передачи «З християнсько точки зору» на радіо «Свобода». Зараз священик московського приходу УАПЦ (відгалуження еп. Ігора Ісиченка)
Не зотілось би починати з поганого під час посту, який в цьому році збігся у багатьох конфесій. Але почну… По-перше стаття про польських націоналістів: http://www.istpravda.com.ua/digest/2011/03/22/32710/
http://www.youtube.com/watch?v=Vg81RwK2Ar0&NRЦе дійсно цікава справа. Використовуються католики східного обряду Вірм.ГКЦ, але на користь тих, хто досі живе уявленнями Ржечі Посполитої Піл судського.
Яких використовував рік тому один з провокаторів Партії Регіонів Вадим Колісниченко. Ще тоді на зібранні присвяченому волинській різанині (в Українському Домі м.Киева) покликали російських шовіністів та оповістили чильників ВО «Свобода». Ви мабуть пам’ятаєте до якого прогнозованого ефекту це привело. Але для мене не ця стаття вразила. В Україні не меньш націоналістичних уродів: Фаріон зі Львова, Кауров та Марков з Одеси, орли з Севастополю.
Головне, що був закид від них, а особисто від о.Тадеуша Ісаковича-Залеського до бл.А.Шептицького та його брата Кл.Шептицькрго. Якраз про їх родичів під час посту хотів би згадати… Хоча автор досліджень о.Яків заперечуе участь священиків УГКЦ в украінско-польському протистоянні 20-30рр., скоріше було навпаки[4].
Рід Шептицьких — це найстаріша боярська родина, грамоту на право земельного володіння якій у 1284 році дав галицько-волинський князь Лев Данилович. То були непевні часи для князівства, що змушене було з усіх боків оборонятися від зовнішніх ворогів. Маємо відомості, що один із бояр Шептиць, очоливши галицьку шляхту під Перемишлем, розгромив загін монголо-татар і здобув у такий спосіб прихильність могутнього українського князя. Відтоді рід Шептицьких розростається і стає відомим по всій Галичині. Після захоплення в 1340 році українських земель польським королем Казимиром ІІІ у Галичині починається посилене насадження римо-католицизму, й рід Шептицьких одчайдушно чинить опір ополяченню та латинізації. [1]
Починаючи з кінця XVII й упродовж майже всього XVIII ст. рід Шептицьких висунув цілу плеяду найвищих церковних ієрархів української греко-католицької та римо-католицької Церков. [1]
Про священнослужителів Шептицьких:
1. Варлаам Шептицький (Василь) (*1647 — †1715) — церковний діяч, епископ (з 1710) родом з с. Вощанців біля Самбора.
2. Митрополит Атана?сій Шепти?цький — (світське ім'я — Антоній; н. 1686 на Самбірщині — †12 грудня 1746 у Львові) — український церковний діяч 18 ст., митрополит Київський, Галицький та всієї Руси греко-католицької церкви.
3. Митрополит Лев Шепти?цький (*1717 — †1779) — церковний діяч, митрополит Київський, Галицький та всієї Руси УГКЦ.
4. Ієронім-Антін Шепти?цький (???) був латинським єпископом у Кам’янці, у Плоцьку. Спочатку греко-католик, пізніше він перейшов у римо-католицизм, а король Авґуст іменував його сенатором. То був перший сенатор із роду Шептицьких.
5. Станіслав Шептицький (18 грудня 1871 р. - 19 березня 1912 р.) - який з 1899 р., з 28-літнього віку, 14 років працював у фастівській парафії (близько 2 000 вірних). Костел у Фастові був - старий і дерев'яний з 1791 р. Саме ксьондз Шептицький був ініціатором будівництва у місті Фастові костелу. Заради цього він навіть їздив до Америки - просити в співвітчизників-емігрантів кошти на будову. Наріжний камінь нової святині було освячено 8 травня 1903 року. Ось що пише в Інтернеті фастівчанин: «Да, на процентов 30 костел уже не тот, нету второго шпиля ... коммунисты погрызли все что можно было, саркофаг с телом Шептицкого выбросили, построеный рядом дом ксендза уничтожили. Фашисты сохранили костел, во времена ВОВ на главном шпиле советские бойцы оборудовали ДОТ…» [2,3] Про цього священика є багато посилань, але дуже мало інформації в Інтернеті.
Про інших священиків та епіскопів Шептицьких дуже мало написано не тільки в Інтернеті, але взагалі.
Хотілось би звернутись до істориків Церкви, щоб вони написали детальну історію роду Шептицьких: князів, бояр, графів, воєначальників, священиків та владик. Бо цей рід більше пов’язаний з нашою історією, ніж з історією братнього сусіднього народу.
P.S. Наприкінці раджу прочитати статтю о.Якова Кротова «Украина и Россия» [5]
Використана Література
