Блог о. Михайла Мельника_image

Блог о. Михайла Мельника

Реальна і спасенна зустріч з живим Христом

14.02.2015, 21:53

Щораз більше і більше людей хотіли побачити Його, бо неймовірно дивні історії про Нього швидко ширилися по всій Палестині. За святе життя, неземну науку, пророцтво і чуда, які Він звершував, Його називали Месією, Господом, Сином Божим, Небесним Вчителем, Пророком. Одні хотіли просто подивитися на Ісуса з Назарету: хто Він такий? Інші – послухати Його науку, а ще інші надіялися звільнитися від недуг, від злих духів і зцілитися від невиліковних хвороб. Були й такі, що постійно ходили за Ним, з наміром впіймати Його на слові, викрити і засудити. Та все це було тоді, коли Ісус від села до села, від міста до міста, ходив по всій Палестині і закликав усіх до покаяння, щоб спастися і наслідувати Царство Небесне.

А перед тим, 30 років тому ще з маленьким 40-дневним від народження немовлятком Спасителем світу біля Єрусалимського храму, так бажаної і довгоочікуваної зустрічі сподобилися праведні Симеон та пророчиця Анна.

Сотні поколінь за Його прихід молилися Небесному Отцеві, Його чекали, на Нього надіялися.

О, які були б вони щасливі побачити Його…?! Та найважливіше – це від Нього отримати спасіння. А воно звершилося Ним на Голгофі і засвідчилося у Його воскресінні.

«… Я з вами по всі дні аж до кінця віку», – запевнив Своїх апостолів, а значить і всіх християн, у Своїй невидимій, але реальній і дієвій присутності Господь наш Ісус Христос. Цю віру вже з перших часів християнства вірні засвідчували словами, які стали вітанням, коли при зустрічі одні говорили: «Христос посеред нас!», – а інші ствердно відповідали: «І є, і буде!». В наш час їх можна почути тільки з уст священнослужителів у храмі під час богослужіння. А шкода, що тільки у святині, бо в них вкладений важливий глибокий і високий зміст і дух. Вони викликають відчуття щемного благоговіння і побожного страху через свою гріховність, нагадуючи Христову обіцянку Його постійної присутності з вірними, побільшують віру, скріплюють надію на сповнення всіх слів Спасителя і спонукають до праведного і святого життя. Очевидно, таке розуміння і переживання було в перших християн, тому вищенаведеними словами вітали одне одного повсюдно.

Напевно в той же час появився і такий вислів: «Христос з тобою!». Цими словами в суперечці чи під час творення будь-якого явного зла висловлювали побажання і заклик опам’ятатися, відвернутися від зла і тоді до винуватця повернеться Господь. Так вершиться торжество правди і справедливості.

Кожна на землі людина – це образ Божий, хоч і спотворений її гріхами. Тому без жодного винятку до всіх потрібно ставитися доброзичливо і зі співчуттям, милосердям і любов’ю. (Христос же прийшов спасти грішників!). Він говорив, що все, що ми робимо ближнім – робимо Йому. Тож необхідно намагатися в кожному ближньому бачити Ісуса, не дивлячись на його расову, національну, релігійну, конфесійну чи будь-яку іншу приналежність.

Ісуса ми зустрічаємо в храмі на богослужіннях, вдома на молитві, в читанні духовної літератури, в духовних розважаннях. Та ні вони, ні всі святі тайни, ні навіть Святе Причастя (Тіло і Кров Христові) не оправдають і не спасуть нікого, якщо не буде діл любові. Як «віра без діл мертва», – як об’являє нам про це св. ап. Яків, так і молитва, і піст, і любов без діл – мертві. А найважливіше діло – це творити ближньому добро. Це і є найкращим свідченням правдивості нашої віри і найреальнішої, за весь видимий світ, спасенної зустрічі з Живим Христом в особі нашого ближнього, за якого Він віддав Своє життя.

Останні новини

Вчора