Коли прийде Син Людський у славі Своїй і з Ним всі Його ангели, сяде Він на Свій царський престол, і будуть зібрані перед Ним усі народи. Він відокремить їх один від одного, як пастир відокремлює стадо овець від стада козлів. Він поставить овець праворуч, а козлів ліворуч від Себе. І скаже Цар тим, хто стоїть праворуч від Нього:

“Прийдіть усі, кого благословив Отець Мій! Володійте Царством, приготованим для вас від створення світу. Бо Я був голодний – і ви дали мені їсти, був спраглий – і ви дали Мені пити, мандрівником був – і ви прихистили Мене, не мав одягу – і ви одягли Мене, хворий був – і ви попіклувалися про Мене, у в’язниці був – і ви прийшли до Мене”. Тоді праведні скажуть Йому: “Господи, коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? Коли спраглого Тебе напоїли ми? Коли ми бачили Тебе мандрівником і прихистили або нагого одягли Тебе? Коли ми відвідали Тебе хворого чи у в’язницю прийшли до Тебе?” І відповість їм Цар: “Істинно кажу вам: зробивши це одному з братів Моїх менших, ви зробили це Мені”. А тим, хто ліворуч, скаже Він: “Відійдіть геть від Мене. Прокляття лежить на вас. Ідіть у вічний вогонь, приготований дияволові й ангелам його, бо Я був голодний – а ви не дали Мені їсти, був спраглий – а ви не дали Мені пити, мандрівником був – але ви не прихистили Мене, не мав Я одягу – і ви не одягли Мене, був хворий та у в’язниці – ви не відвідали Мене”. А вони скажуть Йому у відповідь: “Господи, коли ж ми бачили Тебе голодним, спраглим, мандрівником, нагим, хворим чи у в’язниці – і не подбали про Тебе?” Тоді Він відповість їм: “Істинно кажу вам: не зробивши цього одному з Моїх менших братів, ви не зробили цього й Мені”. І підуть вони на вічну кару – а праведники у вічне життя» (Лк. 25,31-46).

Переклад Священного Писання Дмитро Лаушкін

Сьогоднішнє Євангеліє малює нам картину Страшного суду, цю картину часто можна побачити в кінці храму на стіні, де знаходяться двері, через які виходять люди з храму на вулицю. Така картина наставляє нас, щоб ми серед буденного життя завжди пам’ятали, за якими критеріями запитає нас Господь на Страшному суді.

Іоан Золотоустий каже: «Якщо ти молишся і величаєш Бога в храмі, то як можеш не побачити Його в образі жебрака, який простягає до тебе свою руку на його паперті»? І сьогодні ми бачимо, що Христос уподібнює себе не просто кожній людині, а каже, що Він Сам є уособлений в особливій мірі саме в кожній потребуючій людині. Відношення до такої потребуючої людини демонструє насправді відношення до невидимого Бога, бо як Ісус Христос явив в Собі Свого Отця, так Він просить нас вбачати в іншій людині Самого Себе, особливо – в потребуючій людині.

Бездіяльність в справах милосердя вже в цьому житті показує, що ми не є наслідниками вічного життя. Марно надіятись людині потрапити в Царство Небесне, коли вона просто не робить нікому нічого поганого. Сьогоднішнє Євангеліє ставить нам питання: «А що ти кому зробив доброго?», і відповідь на це питання Христос дає Сам: «Істинно кажу вам, не зробивши цього одному з Моїх менших братів, ви не зробили цього й Мені».

Часто ми розуміємо так - якщо «я нічого нікому поганого не роблю, вже з того я є хорошою людиною». Навпаки – саме з того, що ми нікому нічого не робимо, можна дійти висновку, що ми люди черстві і ми не є наслідниками вічного життя. Людина, яка переживає за іншого, яка милосердна до іншого - уподібнюється Христу, Який Сам приніс Себе в жертву за нас. Сьогоднішня притча – про життя в Царстві Небесному, яке проявляється через наше відношення до іншої людини.

Як може просте «я нічого поганого не роблю», виявити приховану сутність самої людини:

"Читаю молитвочки - ось так я і живу".

Одного разу до священника на сповідь прийшла жіночка похилого віку, яка постійно розказувала на сповіді, яка вона добра: "читаю молитви, нікому нічого поганого не роблю - ось так я і живу".

Сталося так, що на сповіді була одна дівчина, яка трохи більше звичайного сповідалася. І ось ця жінка з невідомих причин накинулась на цю дівчину, ще коли та сповідалась, махаючи на неї своєю палицею.

автор: священник Олег Горбовський

#недільнірозважання