Дідух, або коляда - традиційна українська різдвяна прикраса, виготовлена з колосків першого врожаю пшениці, жита чи вівса. Дідух є символом роду, єдності з предками, які у Бога всі живі. Як колоски зв'язуються в букети, а букети у сніп - так родини об'єднані у великий український народ. А запорука міцності та довговічності такої єдності - це коли ми зв'язані Істинною Православною вірою. Різдво Христове припадає на час, коли день починає ставати довшим, а ніч коротшою, що знаменує початок нового річного циклу. Дідух на Різдво символізує надію на відродження нового життя, що завершиться у зборі майбутнього урожаю.

Чи був дідух ідолом у язичників? Можливо. А можливо і ні, адже не збереглося жодних достовірних даних про це, а релігієзнавці схильні вважати ідолами все підряд, а також накладати шаблони греко-римського пантеону на слов'янські вірування. У будь-якому разі, ми не язичники, а християни, тому нас мало обходять неіснуючі боги. Першопричиною створення дідуха нашими предками були не фантастичні боги, а природній урожайний цикл, що накладав відбиток на побут, свята та асоціації слов'ян.

До хати дідуха вносить господар перед святковою вечерею. Точні слова, які він при цьому промовляє, відрізняються від регіону, але це привітання зі святом та побажання усіх благ. Потім дідух ставить господар чи наймолодший член родини на покуть біля ікон.

Надіємось, в усіх українців буде цей символ українського Різдва. Ялинка теж прекрасна річ, але в українському народі вона увійшла у загальний "вжиток" у 20-х роках минулого століття із започаткуванням нового свята - Нового Року за григоріанським календарем. Це не означає, що ялинка не потрібна. Але наявність ялинки не повинна витісняти суто наші символи та традиції.

Дідух в хату - біда з хати!