Весна. Літо. Осінь. Зима...

… весна. Інколи люди дуже нагадують птахів – тільки-тільки в повітрі віє холодом, як вони пакують валізи й подаються світ за очі, у вирій, у, так би мовити, тепліші краї. Нас тут немає – то й хай хоч сонце не сходить. А повернемося, хіба якщо раптом все знову стане добре…

А в кожних стосунках, як у природі, проходить повний цикл сезонів: літо змінює весну, осінь – літо, а осінь – зима. Принаймні, саме це стверджує відомий сімейний консультант і письменник Ґері Чемпен.

«Весна в шлюбі – це період нового початку, нового стилю життя, час навчатися по-новому слухати й по-новому любити.

Літо – час взаєморозуміння, гармонії, впевненості одне в одному.

Осінь – час різких контрастів і щемливої самотності.

Зима – період труднощів, відчуження, гіркоти й жорсткості».

У книзі «Коли в серце приходить весна» («Когда в сердце приходит весна»  Гэри Чепмен, Кэтрин Палмер, рос. мов., видавництво «Брайт Стар Паблішинг», 2011) оживає маленький приозерний світ: мешканці будиночків, що розташовані над озером Озарк, вирішують свої щоденні проблеми, розбираються зі звичними клопотами, радіють гарним новинам. Та раптом спокійне життя в тихій бухті починає бурлити новими й не дуже приємними подіями: до Хансенів прибився якийсь бездомний, біля салону краси й одразу перед зупинкою шкільного автобуса ось-ось відкриється порнографічний магазин, а в подружжі, яке все містечко знає, поважає й любить, назрівають серйозні проблеми…

Бренді здається, що Бог її перестав помічати. Просто взяв і пішов у відпустку з її життя. Діти роз’їхалися.  Чоловік завів собі «коханку» - свою роботу, і при цьому свято переконаний, що дає своїй дружині все, що від нього вимагається: хороший дім, ресурси для втілення її мрій і можливість не працювати, гарну освіту дітям. Щовечора вони засинають разом, і щоранку разом прокидаються – але між ними вже, здається, немає нічого. І, мабуть, нічого й не буде…

А тут ще й інший чоловік захоплюється її талантами, бачить у ній жінку, проводить з нею час… Бренда стоїть на роздоріжжі.

«Якби ти був зі мною, - каже вона чоловікові, - не шкодував на мене часу, приділяв увагу і, можливо, хоч трішки захоплювався мною, моє серце не було би розкрите навстіж перед першим прохожим!»

Але непоправної шкоди вже завдано. Чи є у подружжя шанс на примирення, на повернення кохання? Принаймні на те, щоби залишитися разом?

Вчення про чотири сезони шлюбу Ґері Чепмена чудово втілила в художній повісті Кетрін Палмер – відома американська письменниця-романістка.

Легкий гумор, романтична атмосфера провінційного містечка, що дуже нагадує ту, яка завжди панувала в творах Луїзи Мей Олкот, живі, «об’ємні» герої та героїні, драматизм ситуацій, які переживають усі пари в той чи інший період – усе це переплетене з простими, але дієвими істинами, на яких засновується сімейне щастя.

«Нагодувати тебе може будь-хто, але тільки християнин дасть тобі ще й шоколадного торта,» - говорить бездомний Коді. Місцеві жителі постійно стоять перед питанням: як має поступити християнин? А отримавши відповідь, залишаються перед вибором – поступити правильно чи так, як їм хочеться.