Блоґ Павла Береста. Про духовне й гріховне_image

Блоґ Павла Береста. Про духовне й гріховне

Віртуальність, яка прагне стати реальністю.

24.07.2010, 18:51
РПЦ увірувала, що є єдиним можливим спадкоємцем всіх можливих церков на теренах Російської імперії, й через Інтернет закріплює за собою право на всю «Русь».

Напередодні чергового візиту Московського Кирила в Україну пройшла цікава новина «РПЦ запускає україномовну сторінку свого офіційного сайту».

Під появу «пастыря Русского мира» в Україні ця сама версія й була запущена : http://www.patriarchia.ru/ua/index.html  

Що ж, як і будь-який українець, я початку дуже зрадів такій оптимістичній новині. РПЦ запускає україномовний сайт, піклуючись про потреби українців… Далі – цілком логічно очікувати появу «канонічної» україномовної Біблії, далі запровадження служби Божою українською мовою в столиці Україні Києві (зокрема в Києво-Печерській Лаврі), в інших найбільших містах України: Одесі, Дніпропетровську, Запоріжжі, Харкові….

Та чи мало добрих й гарних речей може зробити для українців РПЦ, якщо визнає українську мову, й українську націю…

Але – зайшовши на цю саму сторінку, стає зрозуміло: не для цього перекладали офіційну сторінку РПЦ на українську.

А для того, щоб утвердити й затвердити: Руська православна церква, це не Київська (Галицька, Литовсько-Руська) митрополія в єдності з Вселенським патріархатом.

Це – єдина й правильна Русская православная церковь, як «канонічна» в усьому «Руському мире».

Кирило, разом з Кремлем, повертається до ідеї Москви, як «собирательници» земель Руських.

Ще починаючи з Івана Грозного, коли Московія перестала себе сприймати як частина, послідовниця й спадкоємець Золотої Орди, й почала дивитися на Захід – виник міф, про Московію, як собірательніцю й нащадка Київської Русі.

Тоді правда московські князі ще не наважувались себе називати «Русю». Бо було Велике князівство Руське (на теренах України), в Києві сидів канонічний митрополит з титулом «Київський, Галицький та всієї Руси». Титул цей до речі був затверджений Константинопольським патріархом, й визнавався всім православним світом. А митрополити «Московські і всія Русі» більше ста років жили, як тепер кажуть «неканонічною церквою»….

Тай й Московське царство в усіх іноземних офіційних джерелах того часу інакше як «Московія» не називали.

Й лише Петро І перейменувавши Московське царство в Россійську імперію, забрав в України її історичну назву «Русь».

Так і Кирило зараз намагається зі всих сил довести, що Русь – це общєє, це одіноє, це московськоє…..

Цю думку підтверджує й ще один «офіційний» сайт від РПЦ - http://www.patriarch.ua/ з промовистою назвою «Патріарх всія Русі».

Нема тут слова «Московський», зате є фото Києво-Печерської Лаври, яку хочуть зробити чи то Русским Ватиканом, чи то резиденцією Патріарха Києво-Московського, який звісно вирішить раз й назавжди питання «раскольніков» та «самостійників».

Отже в віртуальному просторі в РПЦ все ясно: «Руська» - це єдина й недєліма під проводом Москви. Українська мова – лише для того, щоб пояснити, що «руський» це не український, а общій. Патріарх – буде Всією Русі, хоча й в Києво-Печерській Лаврі, але з чіткими вказівками з «центру Русского мира», щоб вибити нарешті з українців цей дух мазепинства (петлюрівська, бандерівства)….

В общем – віртуальність дуже хоче стати власною реальністю, відділеною від історичних фактів, канонічних приписів, й взагалі від бажання народів, держав й звісно віруючих….