Нещодавно ЗМІ стало відомо про послання Константинопольського Патріарха Варфоломія, зверненого до глав древніх православних Патріархатів з закликом зібратися на спеціальний Синод для обговорення проблем, пов'язаний з нестабільною політичною ситуацією на Близькому Сході.

На Синоді також планується також обговорити «ряд проблем загальноправославного характеру і питання, пов'язані з майбутнім Всеправославною Собором». Окрім чотирьох предстоятелів найдавніших патріархатів, запрошення отримав і глава Кіпрської Православної Церкви. Таким чином, Вселенський Патріарх ініціює відновлення інституту, що належить до древньої Церкви, коли діяла так звана "Пентархія" – Собор п’яти найдавніших Апостольських кафедр. Тепер на Синод скликають глав перших п’яти історичних православних церков світу.

У тексті запрошення відзначається, що існує давня традиція - скликати в особливих випадках предстоятелів древніх Патріархатів, а також голову Кіпрської Православної Церкви, автокефалія якої була затверджена Вселенськими Соборами, для обговорення проблем, що стосуються всієї повноти Православ'я. Однак, видається на те, що найбільш гострими на майбутньому Синоді будуть питання, пов'язані із Російською та Румунської православної Церквами.

Так, оглядачі грецького порталу amen.gr опублікували слова неназваного джерела, близького до патріарха Варфоломія. Анонімне джерело заявило, що «Російська і Румунська Церкви переслідують свої національні та політичні інтереси всупереч прагненню до єдиного свідченням православ'я у світі, діючи окремо, а не як частини єдиної святої і неподільної Православної Церкви».

Представників Вселенського православ’я не може не занепокоїти, що Російська і Румунська Церкви все більше перестають звертати увагу на канонічну організацію Православ'я, що розуміється як визнання всіма Помісними Церквами провідної ролі Вселенського Патріархату, і «прагнуть спиратися тільки на силу і зовнішні можливості, зокрема у своєму прагненні будь-що-будь стало знищити першість і особливі права Константинопольського Патріарха» - пишуть грецькі ЗМІ.

Таким чином, мета Російської та Румунської Церков (для позначення яких придуманий термін «нові церкви») - відтіснивши на другий план «традиційне керівництво Православними церквами», влаштувати своєрідний переділ влади всередині православної повноти.

Слід підкреслити, що основні звинувачення в імперіалістичних і гегемоністичних устремліннях пред'являються Російської Церкви, місце якої в сформованій на даний час ієрархічній системі Помісних Церков оскаржується, незважаючи на рішення Константинопольського Собору 1590 року, що закріпила за Московським Патріархатом п'яте місце в диптихах Православних Церков.

Нагадаємо, що Московський патріархат оспорює право Вселенського патріарха на те, що територія поза межами канонічних кордонів кожної з помісних церков, є підпорядкована Константинополю. Ще в 1970-х роках РПЦ надала «автокефалію» Американській православній церкві, яка складається з російських емігрантів. Цю «автокефалію» визнали лише Москва, та її сателіти по колишньому соціалістичному табору.

Також Вселенський патріархат не раз наголошував, що НЕ вважає Україну -  «канонічною територією» Російської церкви. Це аргументується тим, що приєднання Київської митрополії (до складу якої входили землі сучасної України та Білорусі) до Москви 1685 року було здійснено з порушенням церковних канонів.

Існує конфлікт й між Румунської церквою й грецькими патріархатами. Останнім його проявом стала ситуація довкола Святої Землі. Влада Румунської Церкви почали будівництво православного храму в Єрихоні без узгодження з Єрусалимської Патріархією. Відразу ж слідом за цим Патріарх Єрусалимський Феофіл направив послання Румунського Патріарха Данила з рішучим протестом проти розпочатого будівництва. У листі наголошується, що якщо всі помісні церкви почнуть свавільно будувати свої подвір'я на території Святої Землі, то це стане виразним прикладом розбіжностей у православному середовищі.

Єдине, що недає Румунській та Російській церкві більш рішучо й дієво протистояти історичним патріархатам, це конфлікт між обома церквами. Й румунська, й російська церква опираючись на владні та політичні кола своїх держав, проповідують побудову «Великої Румунії» та «Русского мира». Ці дві імперські теорії стикаються на теренах Молдови та України (Бессарабія та Буковина). Таке протистояння поки стримує дві найбільші (за чисельністю вірних) церкви від об’єднання зусиль в справі переділу православного світу за власними  (як відзначила грецька преса) імперіалістичними й гегемоністичними бажаннями.

В статті використані матеріали сайту "Релігія в Україні"