Впевнений, що багато дітей та, сподіваюсь, дорослих, очікують цього свята. Як сильно запалюється вогник в очах, коли лунає піснеспів «Ой хто, хто Миколая любить». Та через різні культурні погляди на це свято ми забуваємо про самого святителя Миколая Мир Лікійського Чудотворця.

Святий Миколай є реальною історичною особою. Він жив у VI столітті, канонізований церквою як святий. До нього ставилися із повагою та благочестям. Та давайте про все за порядком: повернімося назад у часі.

Історія дарування подарунків, яку ми знаємо, розпочалася у середньовічній Німеччині. Напередодні цього свята батьки дарували дітям новий зимовий одяг. Пізніше почали робити це вночі, щоб діти вірили у чудеса святого. Ще пізніше дарували іграшки, солодощі тощо. Хороша традиція поширилася на сусідні країни і так потрапила до нас.

Варто сказати, що у різних країнах святого Миколая називали по-різному, що зумовлено мовними особливостями. Далі у часи масового переселення до Америки його занесли туди голландці, які на своїй батьківщині називали його Сінтер Клас. Згодом назва була спрощена до Санти Клауса і там набула масової традиції дарувати подарунки, відбулась підміна понять та цінностей. А література, вистави і, пізніше, фільми лише додали культовості.

А далі сучасного Санту Клауса зобразила в комерційних цілях саме компанія “Coca Cola” у 1931 році. Червоно-біле вбрання казкового дідуся символізує основні кольори компанії. Санта став комерціоналізованим, а його образ все більше віддалявся від святого Миколая.

Радянська влада з 1930 років зробила Діда Мороза, власного персонажа, не пов’язаного зі святим. У такому медійному просторі виросли цілі покоління.

Хочу закликати і наголосити, що ми маємо пам’ятати істинного святителя Миколая Мир Лікійського Чудотворця. Він був справжнім християнином, ще з дитячих років досягав успіхів у вивченні Божественного Писання. Вдень він не виходив з храму, а вночі молився і читав книги. Відвідав місця, пов’язані із життям Спасителя, і упродовж 3 років мешкав у монастирі. Покровитель моряків, покликаний до служіння у архиєрейському сані єпископом Мир Лікійським, залишався тим же великим подвижником, виявляючи образ лагідності, тепла та любові до людей.

Під час гоніння на християн при імператорі Діоклетіані, ув’язнений в темницю разом з іншими християнами, підтримував їх і наставляв твердо переживати ув’язнення, тортури й муки. Він справді таємно робив подарунки. У 325 році був учасником Першого Вселенського Собору і разом з іншими отцями Собору боровся з єрессю Арія.

Досягнувши старості, святитель Миколай після нетривалої хвороби мирно помер.

Дякуємо за все, що подаєш нам. Дякуємо за можливість самим могти дарувати. Радуйся, Миколаю, великий чудотворче!

Instagram:@yuliantymchuk