На римо-католицькій Літургії можна спостерегти досить симпатичний момент, коли на заклик священика «Подайте собі Знак Миру» люди вітаються потиском руки – зі всіма, хто стоїть поряд. Я бачив, що такий ритуал в різних костелах здійснюють у різні моменти - перед проголошенням молитви «Вірую», або наприкінці Літургії. Це дуже гарно, коли знайомі та не знайомі люди усміхаються і тиснуть одні одним руки, відчуваючи себе братами-християнами. На це потрібно максимум пів-хвилини, але за цей короткий час люди стають собі ближчими, ріднішими, дієво творячи дух християнської спільноти.

Церква Українського Католицького університету, що на вулиці Стрийській, зробила успішну спробу також запровадити цей обряд. Але експеримент не дуже вдався, все виходить якось трохи дивно. Священик нічого не оголошує, а просто під час перших речень молитви «Вірую» люди подають одні одним руки із словами «Христос посеред нас!», а священики вітаються за руку із тими, хто стоїть до них ближче. При цьому люди, котрі хотіли би зосередитися лише на молитві - не можуть молитися, бо змушені тиснути руки, які їм подають з різних боків. Створюється цілком незручна ситуація, коли майже ніхто не може зосереджено промовити перші речення християнського Символу Віри.

Може для священиків це не створює проблеми, адже вони звикли під час молитви «Вірую!» спочатку подавати братські обійми один одному, а потім разом здійснювати ритуали над Святими Дарами. Але простим людям, котрі звикли уважно і зосереджено промовляти «Вірую» від першого до останнього слова, такий відволікаючий ритуал створює певний дискомфорт.

Ця ситуація є дуже подібною до багатьох інших, коли гарні ідеї та напрацювання видозмінюються в гірший бік, потрапляючи на український грунт. Ота наша ментальна «візантійщина» не дозволяє докладно скопіювати і запровадити те, що є добрим. Ми чомусь мусимо додавати ще власної фантазії, що як правило псує початкову ідею. В нашому випадку - створює хаос і нівелює першу, дуже важливу частину молитви.

Не розумію, чому би священику не запросити людей «Подайте собі Знак Миру» і не виділити на цей ритуал 30-секундну паузу перед промовлянням Символу Віри? Впевнений, що тоді такий гарний почин матиме шанс бути офіційно запровадженим на нашій східній Літургії.