Але не менше зачепила «за живе» публікація «Бог з нею» авторства Наталії Лебідь, поміщена 2 серпня у популярній київській газеті «Україна молода». І хоч стаття побачила світ вже після факту мученичої смерті о. Амеля, авторитетний україномовний часопис все ж її надрукував, немовби кидаючи зухвалий виклик всьому нашому суспільству, а особливо – християнству.

Добродійка Лебідь, спираючись на поважні закордонні дослідження, зокрема – американського соціолога Грегорі Пола, вперто і наполегливо намагається переконати читачів, що чим вища релігійність суспільства, тим нижчий матеріальний добробут його членів. Підсумувавши аналіз рівня побожності в 17-ти розвинутих країнах США і Європи, науковець Г. Пол, а за ним – і Н. Лебідь – стверджують, що чим вищий у конкретній країні рівень життя, тим нижча або майже відсутня релігійність. І далі авторка газети «Україна молода» легенько натякає, що пора нарешті українцям позбуватися  релігійних забобонів і тоді ми швидше станемо успішними і заможними. Як усе просто і легко!

Однак, це глибокий, фатальний обман. І ланцюговий тероризм, який нині охопив Європу й світ – грізне цьому підтвердження і застереження. США і європейські країни мають найпотужнішу в світі армію НАТО, надсучасні спецслужби, унікальні засоби розвідки і стеження, але не можуть застерегти і передбачити десятки й десятки терактів, акі забирають життя сотень і тисяч невинних людей. І цей тотальний тероризм лавиноподібно наростає. Чому? Бо ці успішні країни, а рівно ж і їх громадяни, через відсутність і заперечення віри в Бога, не мають жодного духовного імунітету, їхні душі нагі і беззахисні перед навалою ісламізму, який динамічно і чіпко проникає в усі сфери життя.

Які висновки зробили французи, Європа і світ після звір’ячого вбивства о. Амеля чи руйнування трохи пізніше тією ж французькою поліцією католицького храму під час Служби Божої? Майже жодних. Тож, ісламізм і не менш загрозливі лібералізм, толерантність та іх породження – секуляризм - всеохопно наступають. В тому числі – і на Україну.

Гендеризм та практичний атеїзм активно проникають нині в усі сфери нашого суспільного життя, намагаючись закріпитись на занодавчому рівні. Українські Церкви на загрозу тоталітаризму гріха майже не реагують, заграючи на різні лади з «власть імущими». Тому й не дивно, що зависла реальна загроза над предметом християнської етики в школах, просуваються дискримінаційні норми в законодавство у справах релігії, проводяться зухвалі гей-паради як виклик нашому змордованому війною і злиднями суспільству.

Тому, якщо Церкви будуть і надалі сором’язливо мовчати на очевидні гріхи, які переростають у пандемічні, всеохопні  явища, то наші корумповані  владоможці у поборюванні Бога та його Закону скоро перевершать своїх європейських й американських колег. І тоді наші Церкви остаточно перетворяться у чисто ритуальні установи чи бізнес-проекти, які не матимуть нічого спільного з духом Христового Євангелія. Тож, вставаймо всі за захист Божої правди і людської гідності поки не пізно, бо тоталітаризм гріха невблаганно наступає!