Коли їм вигідно, вони легко переступають через будь-які канонічні процедури і статути, які для них "не писані". Але коли треба незгодних та опонентів поливати брудом, то тут їхня риторика одразу на озброєння підхоплює весь заготовлений пакет обвинувачень в "неканонічності" і т.п. (саме так в 1930-і рр. Московський Синод митр. Сергія Страгородського обвинувачував у "неканонічності" і позбавляв санів і єпархій Свв. Новомучеників, які відмовлялись поминати на богослужіннях Сергія за його співпрацю з НКВД та дії на підпорядкування Церкви правлячому тоталітарному богоборчому режимові СРСР).

Виходить, для них "канон як дишло, куди подуло, туди і вийшло" (((( Хто б що не робив у цій бездушній системі, які б моральні чи канонічні злочини не чинив, головне щоб зберігав вірність московському "папі" і був лояльний до правлячого режиму у Кремлі. На цьому вся їхня "канонічність" вичерпується ((

І знову жодного слова співчуття українському народові, жодного слова проти цієї жахливої і злочинної війни, розв'язаної РФ проти України. Проте знову з вуст п. Гундяєва лицемірні заклики про "адіннарод" та "єдність", про "тиск української державної влади і екстремістськи налаштованої частини українського суспільства"... Тобто всі ті стандартні шаблонні фрази, ярлики і штампи, які офіційно озвучує кремлівська пропаганда через підконтрольні їм ресурси агітпропу ...

Серед сьогоднішніх рішень Синоду РПЦ МП є фактичне невизнання проголошення Собором УПЦ 27 травня 2022 р. "повної незалежності" УПЦ від МП і внесення відповідних змін до Статуту УПЦ, де Собором були прибрані норми і згадки про залежність та зв'язок УПЦ від МП.

Особливо тут привертає увагу пряма погроза з боку Синоду РПЦ МП щодо "нового розколу" всередині УПЦ, якщо остання не припинить "самочінниє дєйствія". Іншим рішенням Синод РПЦ МП заявив про підтримку тим архієреям і духовенству УПЦ, які попри рішення Собору УПЦ про припинення поминання московського патріарха, продовжують зберігати "поминовения за богослужениями Патриарха Московского и всея Руси".

Крім того, в додаток до цих рішень, Синод запровадив в РПЦ МП посаду "протопресвітера військового і морського духовенства РПЦ", яка існувала в Російській імперії до 1918 року. Цим рішенням Синод підтвердив свою повну інкорпорацію РПЦ МП в військово-політичну систему правлячого режиму РФ і повну підтримку його дій з військової агресії, численних злочинів та окупації на території України.

Щодо останнього рішення Синоду РПЦ МП про єпархії УПЦ в Криму, то цим в чергове вони засвідчили, що вони ніколи не сприймали УПЦ як якусь окрему Церкву, але виключно як внутрішній структурний підрозділ РПЦ МП, в якому вони на власний розсуд можуть змінювати межі і приналежність єпархій і т.п... Наступним кроком буде відторгнення єпархій УПЦ на інших окупованих територіях? Цікаво, якою буде реакція митр. Онуфрія і Синоду УПЦ? Адже проголошення "повної незалежності" УПЦ від МП вимагає не тільки слів, але й дій, зокрема і конкретної реакції на відверто неканонічні та злочинні дії МП по відношенню до УПЦ...

P.S. Це вже друга в історії незаконна анексія Кримської єпархії Московою, перша відбулася в 1779-1788 рр., коли російський синод самочинно і без згоди Константинопольського Патріархату приєднав до себе та ліквідував Готфсько-Кафську митрополію Константинопольського Патріархату, до якого ця Кримська єпархія канонічно належала понад 1200 років.