Блог Володимира Мельника_image

Блог Володимира Мельника

МОЯ УКРАЇНА: ДАВИД ПРОТИ ГОЛІАФА

27 лютого, 11:45

Справжнім чудом цих днів є неймовірна згуртованість та єдність українців, незалежно від мови та релігії, етнічної приналежності, політичних поглядів, походження та регіону проживання. Українці борються проти окупанта, проти російського монстра; кожне село та місто, армія та звичайні мешканці – кожен робить все, щоби земля палала під ногами проклятих загарбників. Майже 50 тис добровольців поповнили лави тероборони лише за останні пару днів, і кожного дня їх все більше. Єдиним поривом є підтримка армії – кожним ота звідусіль. Ніхто не міг очікувати такого(!) духа, єдності та сили українців. Кожен з них – справжній герой, захисник України, цінностей свободи та майбутнього. Я ПИШАЮСЯ СВОЄЮ КРАЇНОЮ І МОЇМИ СПІВВІТЧИЗНИКІВ. ВИ НЕЙМОВІРНІ!

Кожен українець, що протистоъть російським загарбникам, зараз є Давидом, що б’є Голіафа. Але Давид, який має друзів, що підтримують його: країни та люди з усього світу. КОЖЕН ДЕНЬ РОБИТЬ НАС СИЛЬНІШИМ І ПРИНОСИТЬ ПЕРЕМОГУ! КОЖЕН ДЕНЬ ПОСЛАБЛЮЄ МОНСТРА!

Неминучий кінець Гітлера і будь-якого тирана відомий. Нехай же жахливий кінець нового Гітлера прийде якомога скоріше з найменшкою шкодою для Україні та її героїв. Нехай Бог захищає Україну та наших героїв і дає кожному невичерпну силу та мудрість в кожному рішенні і русі. Боже великий єдиний, нам Україну Храни! І нехай російський монстр якомога швидше згине у пеклі, звідки він вийшов, будучи проклятий в історії навічно.

Давід та Голіаф, літографія Осмара Шиндлера (1888) - фото 88031
Давід та Голіаф, літографія Осмара Шиндлера (1888)

 

«Голіаф підходив усе ближче до Давида, і щитоносець попереду нього. І подивився Голіаф, та й побачив Давида, і злегковажив його, бо той був ще хлопець, рум'яний юнак стрункої постави і гарними очима. І сказав чужинець Голіаф до Давида: «Чи я є наче пес, що ти ідеш проти мене з палкою і камінням?». І сказав Давид: «НІ, АЛЕ ГІРШЕ ПСА». І сказав Голіаф до Давида: «Ходи ж до мене, і я віддам твоє тіло небесним птахам і звірам землі. І сказав Давид до чужинця: «Ти йдеш на мене з мечем і списом та ратищем, а я йду на тебе в Ім'я Господа Саваота, Бога військ Ізраїлевих, які ти зневажив. СЬОГОДНІ ВІДДАСТЬ ТЕБЕ ГОСПОДЬ У МОЮ РУКУ, І Я ПОБ'Ю ТЕБЕ, І ВІДІТНУ ГОЛОВУ ТВОЮ, і дня цього я віддам тіло твоє та тіла табору твого небесним птахам і звірам землі, і вся земля пізнає, що є Бог Ізраїлів. І пізнає ввесь світ, що не в мечі і списі спасає Господь, бо це війна Господа, і видасть вас Господь в руки наші.

Коли Голіаф піднявся і став наближатися до Давида, то Давид поспішив і побіг до лави навпроти Голіафа. Давид простягнув свою руку до торби і взяв звідти камінь, та й кинув з пращі і вдарив Голіафа в чоло його. І пройшов камінь через шолом Голіафа в його чоло, і він впав на землю на своє лице. І побіг Давид і став над ним і взяв його меч і забив його і зняв його голову. І чужинці побачили, що їхний силач помер, і втекли. А ЛЮДИ ІЗРАЇЛЕВІ ТА ЮДИНІ СХОПИЛИСЯ, І ЗНЯЛИ КРИК, ТА Й ПОГНАЛИ ФИЛИСТИМЛЯН АЖ ДО ВХОДУ ДО ҐЕТА і аж до брами Аскалона, і ранені чужинці впали в дорозі до брам і до Ґета і до Аккарона» (1Сам.17:41-52)