Папа з серіалу «Молодий Папа» взяв собі ім'я Пій ХІІІ. Останній Папа Пій був ХІІ, і він помер 1958 року, після нього ніхто з пап не був Пієм. Ну, але відомо, що фільм художній, і персонажі в ньому – вигадані. Проте, ім'я «Пій» у фільмі не випадкове. Всі останні папи Пії, починаючи з Пія ІХ у 19-му столітті, були консервативними та традиціоналістичними, як і герой фільму «Молодий Папа». А потім, як прийшов час всіляких Йоанів, Павлів та Йоанів-Павлів, почався «занепад», «відступ від традицій» і всі біди теперішні і майбутні...

Проте, італієць Паоло Соррентіно, режисер фільму «Молодий Папа», не був першим, хто використав ім'я «Пій ХІІІ». Першим був американець, Ерл Люціян Пульвермахер (1918 -2009), священик-капуцин, який 1998 року став папою Пієм ХІІІ. Вибраним на конклаві, до речі...

Пульвермахер належав до священиків-традиціоналістів, які не сприйняли ІІ Ватиканський Собор. Проте не відразу, лише років через 10 після Собору. Спочатку він був місіонером на деяких тихоокеанських островах, а потім в Австралії, але від середини 70-х років ХХ-го століття покидає Орден Капуцинів і починає контактувати з традиціоналістичними групами, між іншим – з Братством Св. Пія Х-го, тобто з лефебристами. Проте, ці групи не задовольняли його духовних потреб, і він організував свою групу, в якій служив Тридентську Месу латиною в приватних каплицях у США.

Десь в 90-х роках, Пульвермахер проголошує, що Папа Йоан Павло ІІ - масон, а отже його вибори 1978 року – недійсні. Мало того, так як ІІ Ватиканський Собор був єретицьким, всі папи після нього, включно з тим, хто скликав цей Собор, тобто з Йоаном ХХІІІ-м, не були папами. Так, фізично вони займали Апостольський Престол у Римі, але насправді Столиця Апостола Петра весь цей час була вакантна.

Це типова позиція «седевакантизму», тобто погляду, що якийсь папа через свою єресь не є справжнім папою, і тому Церква зараз є без видимого керівника.

Деякі седевакантисти поширюють різні «теорії змов». Наприклад, що після смерті Пія ХІІ (останнього істинного папи), був вибраний папою кардинал Сірі, але його змусили відмовитися, і повторно вибрали вже Йоана ХХІІІ, який і скликав той «злощасний Собор»...

Отже, Пульвермахер, не бажаючи щоб Столиця Петра пустувала, 1998 року вирішив скликати конклав. Який і відбувся 23 жовтня того ж року. Отець Люціян Пульвермахер був єдиним кандидатом і його ж вибрали. Тоді ж він взяв собі ім'я Пій ХІІІ. Так як він не був законним єпископом, але вже папою, то спочатку висвятив єпископом одного жонатого австралійця, Гордона Бейтмана, який потім висвятив на єпископа папу Пія ХІІІ. Від цього часу бере початок історія секти, яка називається «Істинно-Католицька Церква», засновником якої був Пульвермахер, тобто Пій ХІІІ. Бейтман же був поставлений Пієм ХІІІ у кардинали.

Однак, невдовзі дороги папи і кардинала з істинної Церкви розійшлися. Бейтман звинуватив Пія ХІІІ, що той практикує гадання та інші неподобства, розірвав з ним відносини і приєднався до іншого антипапи, Михаїла І.

До речі, у світі ультра-традиціоналістів спокійно існує декілька антипап паралельно. В Іспанії до 2005 року був антипапа Григорій ХVІІ (Климент Домінгес-і-Гомес). Він мав різні видіння, між іншим, що папа Павло VI насправді хороша людина, просто його оточують і одурюють масони. 1 січня 1976 році Климента висвятили, а через 10 днів – поставили в єпископи. Причому, свячення були дійсні, лише негідні, тобто не були санкціоновані Римом. Того ж року, єпископ Климент має видіння, що він – наступний понтифік. Крім того, в часі смерті папи Павла VI, влітку 1978 року, Климент знову має видіння, що Христос в товаристві апостолів Петра і Павла коронує його папською тіарою (папа Павло VI, до речі, був останнім папою, який одягав тіару, і потім її віддав до музею).

15 серпня 1978 року в Іспанії відбувається врочисте возведення на престол нового папи, який бере собі ім'я Григорій ХVІІ. Від цього моменту, за словами нового папи Григорія ХVІІ, Римський Престол Апостола Петра містичним чином переноситься в іспанську місцевість Ел Пальмар де Троя, а також відтепер Істинною Католицькою Церквою належить сповідувати «Єдину, Католицьку, Апостольську, Пальмарську Церкву», а не Римську. Натомість всі римські понтифіки відтепер визнаються єретиками та антипапами.

До 2003 року резиденція антипапи Григорія ХVІІ знаходилася в Севільї, а коли в Ел Пальмар де Троя побудували кафедральний собор, папа Григорій перенісся туди. Проте пробув там лише 2 роки, бо 2005 року помер. Його наступник, папа Петро ІІ (Мануель Аллонсо Коррал, 1934 - 2011), канонізував свого попередника.

Місцевість Ел Пальмар де Троя (El Palmar de Troya) була вибрана не випадково. У цьому андалузькому селі, з 2,5 тисячами мешканців, 1968 року нібито мали місце марійні об'явлення. Католицька Церква їх не затвердила, проте це не перешкодило деяким «вірним синам Церкви» підтримувати і поширювати культ. А вже через 8 років тут повстає своя власна церква – пальмарська. Через 10 років ця церква має папу...

Після Петра ІІ був вибраний один пальмарський кардинал, Серхіо Марія, який стає папою Григорієм ХVІIІ. Проте 2016 року він відмовився від папства, і вибрали Йозефа Одерматта, що взяв собі ім'я Петра ІІІ. Тепер він там, у Ел Пальмар де Троя, і править собі пальмарською церквою.