Ми вже малими кроками йдемо Пилипівкою до свята Різдва. І от на сьомий день цієї подорожі нас зустрічає свято Введення в храм Пресвятої Богородиці. Мені завжди було цікаво, що це свято знаходиться саме в цьому часі підготовки до Різдва. Так сталося, що теми, які зустрічаємо в кондаку цього свята, ідеально підходять для цих приготувань:

Кондак, глас 4: Пречистий храм Спасів,* дорогоцінна світлиця і Діва,* священна скарбниця Божої слави* днесь уводиться в дім Господній,* благодать з собою вводячи,* що в Дусі божественнім,* яку оспівують ангели Божі:* Вона є оселя небесна.

У цій красивій літургійній поезії саму Богородицю називають храмом Спаса і оселею небесною і цим підкреслюють, що вона носитиме у собі Спасителя. Йоаким і Анна приводять до храму маленьку Марію і там вона готується стати храмом для Господа. Вона готує себе прийняти Його, носити в своєму лоні, народити, й слідувати з Ним.

Це порівняння Марії з храмом пригадало мені думку, що ви і я теж є храмом Святого Духа. Цю фразу я, як напевно і ви, чула не раз. Вона підкреслює те, що кожний і кожна з нас є покликані носити в собі Господа. Але це не так просто! На це треба відважитись й відкритись. До цього треба готуватись. Треба готуватись стати храмом Господнім.

От ці роздуми й привели мене до відповіді яку шукала. Святкування Введення в храм Пресвятої Богородиці на початку Різдвяного посту є поштовхом почати готуватися до Різдва Христового в особливий спосіб. Готуватись не тільки фізично, прибираючи хату й готуючи їжу, але готуватись духовно. Так, як це зробила Марія. Так. Буквально піти до храму 😊. І вже будучи там гарною ідеєю є піти до сповіді, щоб підготувати свій храм серця до приходу Спасителя.

Ще одним моментом, який підкреслює нам свято Введення є довіра. Маленька Марія довіряє. Вона довіряє батькам, довіряє Захарії, який її зустрічає, і довіряє Богові. Це дуже важливий момент. Бо прибравши оселю нашого серця треба відкрити його Богові, довіритись Йому і дозволити туди увійти. Саме так робить Марія. У великій довірі вона відкриває своє серце Богові і дозволяє Йому діяти.

Тож йду я готувати оселю свого серця до приходу Спасителя. Ще маю попереду трохи часу цього посту щоб встигнути повчитись в Пресвятої Богородиці довіряти Богові й відкривати Йому своє серце, щоб стати для нього храмом.