Оскільки зявляються численні спекуляції навколо фігури місцеблюстителя Київського митрополичого престолу митрополита Онуфрія, хочу повторити власну оцінку двурічної давності (вл. Онуфрій - третій варіант).

— Багатьох зараз турбує, якщо Блаженніший Митрополит Володимир відійде від керівництва Церкви, чи зможе митрополит Агафангел отримати владу в УПЦ?

— Це так само можливо як обрання комуніста президентом України. Тобто шанси – мінімальні. Хтось, чиї погляди більш помірковані, очолить в перспективі УПЦ. Тут є кілька варіантів. Людина, світогляд якої співзвучний ідеям Партії регіонів – тобто такий собі поміркований русофіл би підійшов. Але таких немає. Русофіли в УПЦ не схожі на Віктора Януковича, вони подібні до Дмитра Табачника. Сьогодні є таке уявлення в оглядачів процесів в УПЦ: кого б не вибрали б із русофілів – він буде дрейфувати в сторону українського патріотизму. Це уявлення помилкове. Якщо б Президентом України став Табачник, він би ні до якого українського патріотизму не дрейфував. Так і ці люди, які давно русифікувалися, які насміхалися над українською мовою та говорили про її непристосованість до богослужіння, – ніколи не стануть українськими патріотами. Надіятися на їх безпринципність та пристосувальний рефлекс – помилка.

Отже, перша реальна можливість – це обрання когось, подібного за своїм світоглядом до Табачника. І тут виникає кілька моментів. Перше – це загроза розколу, бо навіть у Партії регіонів свій Табачник не подобається багатьом. Ну в УПЦ такі настрої є, і якщо вибрати – вони можуть швидко наростати по екстремі. Пошуки «канонічної альтернативи» при сьогоднішніх напружених відносинах Москви і Константинополя, а ще при нових перспективах в історії УПЦ КП та УАПЦ – все це суттєвий фактор нестабільності для УПЦ.

Звідси – друга можливість, про яку вже давно всі думають. Це вибір такого як митрополит Володимир – тобто поміркованої фігури, без русофільства та українофільства, такого собі «свого для всіх». Цей варіант цікавий не лише заради збереження єдності УПЦ. Майбутній Предстоятель не повинен бути русофілом, а повинен бути поміркованим як Блаженніший, щоб бути привабливим Предстоятелем і для українських автокефалістів. Москва все ще думає про можливість повернення їх до УПЦ на правах, аналогічних до прав РПЦЗ в РПЦ, і тому кадрові рішення мають враховувати і цей фактор. Також такий поміркований Предстоятель був би більш інтелектуальним і симпатичним для ЗМІ, а це важливо в наш час, коли в УПЦ КП маємо талановитих риторів – Патріарха Філарета і митрополита Димитрія, а в УГКЦ двох прекрасних пастирів – Блаженніших Любомира і Святослава.

Але в УПЦ є і третій варіант: вибрати людину, яка взагалі вище всіх політичних моментів – як «екстрем», так і «поміркованостей». Такі люди є, і певна затребуваність на таку кандидатуру є в самій Церкві. Втілення чернечої молитовності на престолі Київських митрополитів – це було б щось нове, і які були б тут перспективи – точно не відомо. Але це було б цікаво. Хоча з точки зору піару може був би програш порівняно із варіантом поміркованого предстоятеля, але такий молитовник все одно краще б виглядав, ніж русофіли."

Сказано тут, на РІСУ:http://risu.org.ua/ua/index/expert_thought/interview/46464/