Процес активізувався: Понад 40 громад із початку квітня залишили УПЦ МП

Фактично з кінця березня він активізувався, а в квітні знову став масовим і заторкнув зокрема центральні храми УПЦ МП в різних регіонах.

Загалом за першу декаду квітня заявили про перехід, провели збори або внесли зміни до статутів 47 громад. Дані можуть оновлюватися після надходження іншої інформації.

Київщина

Ця область є серед лідерів за кількістю переходів.

1 квітня пройшли збори в громаді Архистратига Михаїла села Грузьке Бишівської громади Фастівського району, на яких було вирішено перейти з МП до ПЦУ.

2 квітня релігійна громада села Пугачівка проголосувала за вихід із УПЦ МП та приєдналася до ПЦУ. Після зборів звершили молебень про мир в Україні.

Того самого дня змінила свою юрисдикцію громада Святої Трійці с. Пасічна.

6 квітня зміни в документах були внесені аж у 4 громадах:

• громаді храму на честь Казанської ікони Богородиці с. Володимирівка Вишгородського району;
• громаді храму Різдва Пресвятої Богородиці с. Чубиці Білоцерківського району;
• громаді храму Покрови Матері Божої с. Прибірськ Вишгородського району;
• громаді храму Покрови Матері Божої с. Ратне Вишгородського району.

Того ж дня відбулися збори громади Архистратига Михаїла с. Любарці Білоцерківського району. Як повідомляє видання "Главком", місцевий священник УПЦ МП намагався переконати людей не голосувати за перехід та запевняв, що до Росії церква не має відношення. Утім, громада села прийняла інше рішення. Як з’ясувалося на зборах, у селян накопичилося багато запитань і претензій до священника УПЦ МП. Одна з головних – він відмовлявся відспівувати загиблих на війні українських захисників. Усі присутні на зборах селяни одноголосно проголосували за перехід до ПЦУ.

7 квітня, на Благовіщення, у церкві безсрібників Косми і Даміана в Бабинцях пройшла перша Літургія священиків ПЦУ, – йдеться на фейсбук-сторінці Бучанської міської ради.

Рішення про перехід храму до Православної Церкви України громада Бабинецького старостату прийняла ще в травні 2022 р., а 7 квітня 2023 року відбулася її офіційна передача.

«До попереднього батюшки Богдана Чубайка жодних зауважень не мали. Він служив у нашій церкві понад 20 років, його тут люблять і поважають. Однак після повномасштабного вторгнення росії, громада вирішила, що нам потрібна саме ПЦУ. А отець Богдан перейти до неї відмовився», – розповів голова релігійної громади Бабинців Олександр Шома.

8 квітня у с. Лісники біля Києва відбулися збори громади храму Преображення Господнього, на яких було прийняте рішення про перехід до ПЦУ.

"Дякую всім, хто поводився відповідально, виважено, спокійно та не піддався на провокації, – написала у фб-групі села Мирослава Барчук та опублікувала відео з місця. – До вашої уваги одне з багатьох відео, як поводився сьогодні прихильник російської церкви. Без коментарів".

8 квітня до ПЦУ приєдналася також громада церкви Святої Трійці в с. Бушеве.

Хмельниччина

Не менш активно й з різними скандалами процес відбувається на Хмельниччині.

У Хмельницькому під вечір 2 квітня біля Свято-Покровського собору, що належить до УПЦ МП, зібралися сотні людей. Тут перед тим люди в рясах побили військового, який прийшов запитати, скільки людей ще має загинути, щоб люди перестали ходити в Московський Патріархат. У відповідь небайдужі прийшли під стіни храму, щоб стати на захист військового та почути вибачення за інцидент. А в результаті конфлікт переріс у збори, на яких було прийнято рішення вийти з МП і приєднатися до ПЦУ. Митрополит УПЦ МП Антоній, який передав громаді ключі від храму, наступного дня в терміновому порядку був звільнений Синодом УПЦ МП.

4 квітня до ПЦУ долучилися ще дві громади Кам'янець-Подільського району – Покрови Пресвятої Богородиці с. Руда та святого великомученика Георгія Побідоносця с. Цвіклівці Перші.

Як йдеться на фб-сторінці Хмельницької єпархії ПЦУ, "тверде волевиявлення про вихід із московського духовного ярма засвідчили загальні збори обох громад, які відбулися нещодавно", а 4 квітня у своїй резиденції представників громад прийняв владика Павло.

Слідом за собором у Хмельницькому ще кілька храмів вирішили вийти з УПЦ МП.

4 квітня збори відбулися також біля храму Казанської ікони Божої Матері.

"У Хмельницькому, біля церкви Казанської ікони Божої Матері УПЦ (МП), перед закритими воротами храму звучить перша молитва українською", – передає кореспондентка Суспільного й подає відео події.

Наступного дня, 5 квітня, під час зібрання біля храму Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ МП, що в центрі міста, хмельничани провели збори та більшістю голосів проголосували за перехід з УПЦ (МП) до ПЦУ. Про це повідомляють кореспонденти Суспільного.

У різних містах на Хмельниччині довкола різних храмів розгорілися суперечки: частина місцевої громади хоче перейти до ПЦУ, інша частина – проти. Зокрема, така ситуація сталася в м. Деражня довкола храму Архистратига Михаїла.

Як передає "Obozrevatel", 8 квітня в містах Шепетівка та Старокостянтинів люди зібралися під храмами УПЦ МП, вимагаючи, щоб вони перейшли до Православної Церкви України. У результаті у Свято-Михайлівський собор у Шепетівці зайшло духовенство ПЦУ.

"Молитва тепер українською", – написав про події в місті блогер Андрій Смолій. Зазначимо, що громада вирішила перейти до Української Церкви ще 7 травня 2022 року, але релігійні діячі з Московського патріархату не передали ключі від храму.

У Старокостянтинові люди зібралися під церквою та скандували "Геть московського попа!". На відео з місця подій видно, що мешканці прийшли з прапорами України, там були присутні військові та поліцейські. За рішенням 1100 осіб храм Різдва Богородиці також перейшов до ПЦУ.

Ще гостріша ситуація склалася біля собору Олександра Невського в Кам'янці-Подільському, символу "руского міра" в місті.

8 квітня тут відбулися збори під стінами храму, але захисники МП стали кільцем навколо собору, аби не пустити нікого всередину. Близько 18:00 протистояння переросло в сутички між активістами та вірянами. Їх намагалася розборонити поліція.

Раніше, 4 квітня, відбулася сесія міськради, на якій було ухвалено три звернення, зокрема щодо заборони МП на території України, виходу Кам'янець-Подільської єпархії УПЦ МП зі складу Російської Православної Церкви, припинення договорів оренди чи користування УПЦ МП церковними спорудами, що перебувають у державній власності. Депутати також проголосували за 19 проектів про припинення користування земельними ділянками УПЦ МП.

9 квітня у Нетішині Хмельницької області два храми УПЦ МП перейшли до ПЦУ. Про це повідомляє у Facebook виконавчий комітет Нетішинської міської ради. “Нетішинці проголосували за перехід собору “Неопалима купина” та церкви Святої Параскеви до Православної Церкви України”, – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що сотні жителів міста зібралися та одностайно проголосували за перехід двох храмів УПЦ МП до ПЦУ: собору Ікони Божої Матері "Неопалима купина " та церкви Святої Параскеви. На зборах також затвердили статути двох релігійних громад у новій редакції та обрали голів і членів парафіяльних рад та ревізійні комісії. Загалом участь у голосуванні взяли 2 436 нетішинців.

10 квітня ще біля одного храму в Хмельницькому зібралися збори громади. "Георгієвська церква (за залізничним переїздом вище парку Франка) – це один із найлютіших оплотів москви в Хмельницькому! І сьогодні ця фортеця стане українською! Приходьте всі, у кого світла душа і біль за Україну!" – анонсував подію місцевий активіст Андрій Попик.

У результаті відбулися збори, на яких прийнято рішення, що храм переходить до ПЦУ, тут відбувся молебень за Україну.

10 квітня на площі перед адміністративним приміщенням Летичівської селищної ради відбулися збори жителів громади з приводу переходу Свято-Успенського храму УПЦ МП до помісної Православної Церкви України. Цьому масовому зібранню передувало рішення депутатів Летичівської селищної ради про заборону діяльності УПЦ МП на території Летичівської громади та заборону на постійне користування земельними ділянками під релігійними спорудами, прийняте 6 квітня на пленарному засіданні чергової 36 сесії Летичівської селищної радиVIII скликання.

Волевиявлення жителів Летичева одностайне: 2138 голосами підтримано перехід Свято-Успенського храму до помісної ПЦУ.

У понеділок, 10 квітня, у Шепетівській територіальній громаді жителі села Пліщина провели збори з приводу переходу тамтешньої парафії св. Івана Богослова до ПЦУ. Пліщинці зібралися у Будинку культури, щоб провести голосування. За інформацією отця Василя Павлюка, присутні на зборах одноголосно підтримали рішення приєднатися до Православної Церкви України.

В Красилові понад 1500 вірян – членів релігійної громади проголосували за перехід Свято-Воскресенського храму УПЦ МП до ПЦУ. Про це міській раді повідомила новообрана голова парафіяльної ради храму - сестра загиблого Героя України Вадима Зеленюка - Юлія Бабійчук.

За її словами, збори жителів Красилівської громади відбулися 10 квітня на площі перед приміщенням храму. Під час зборів прийняли Статут у новій редакції під назвою "Релігійна громада Свято-Воскресенського храму м. Красилів Хмельницького району Хмельницької області ПЦУ", обрали парафіяльну раду релігійної організації та членів ревізійної комісії.

На територію храму учасників зборів не пустили прихожани Свято-Воскресенського храму УПЦ МП. Тому, питання щодо фактичної передачі членам релігійної громади в користування приміщення храму буде вирішуватись згідно із вимогами чинного законодавства.

Вінничина

Тут процес переходів також активізувався. В останні дні березня до ПЦУ приєдналися 4 громади в області.

6 квітня релігійна громада св. Іоана Богослова с. Кулига на зборах вирішила перейти до ПЦУ.

Цього ж дня у Покровському храмі с. Саїнка Могилів-Подільського району вперше після того, як місцева релігійна громада вийшла з Московського патріархату, відбулося урочисте богослужіння. "Храм був переповнений вірянами, які вперше молилися у своїй церкві рідною мовою", – повідомляють у Вінницько-Барській єпархії ПЦУ.

За рішенням загальних зборів 8 квітня громада с. Нападівка, що налічує 74 вірян, Свято-Покровського храму перейшла до Православної Церкви України. Цього ж дня відбулося перше богослужіння українською мовою, яке провели благочинний о. Петро Ковальчук, о. Ігор Вікнянський, о. Степан Шевчук. Молилися за Україну та її захисників.

На Вербну неділю, 9 квітня, ще три громади на Вінниччині, які нещодавно провели збори, здійснили перші богослужіння у своїх храмах, повідомили у Вінницько-Барській єпархії ПЦУ. Йдеться про храми святої праведної Анни с. Пляхова Хмільницького району, святителя Миколая с. Ільківка Вінницького району та Хрестовоздвиженський храм с. Козинці Вінницького району.

Ще про чотири переходи громад повідомили на сайті Опендатабот:

• 6 квітня – громада храму Покрови с. Бабчинці Могилів-Подільського району;
• 6 квітня – громада храму Чуда Архистратига Михаїла с. Лисянка Вінницького району;
• 6 квітня – громада храму Казанської ікони Божої Матері с. Переорки Вінницького району;
• 6 квітня – громада храму Різдва Богородиці смт. Вороновиця Вінницького району.

Житомирщина

Житомирщина також твердо зберігає статус регіона, де кількість переходів громад є однією з найвищих.

2 квітня у смт Іршанськ Хорошівського району відбулися чисельні загальні збори релігійної громади Свято-Покровського храму УПЦ МП, які вирішили перейти до ПЦУ.

Як повідомили в Житомирсько-Овруцькій єпархії ПЦУ, також відбулися збори й 4 квітня приєдналася громада Свято-Михайлівському храму с. Вчорайше Ружинського району.

У м. Баранівці 5 квітня понад 1200 членів релігійної громади УПЦ МП Різдва Богородиці проголосували за перехід під юрисдикцію Православної Церкви України. Як повідомляють у фб-групі міста, настоятель храму протоєрей Роман Клим у телефонній розмові з міським головою Олександром Мігеєм повідомив, що наразі він "не на місці", а ключі від церкви знаходяться в Житомирській єпархії УПЦ. Після чого релігійна громада прийняла рішення опечатати храм.

10 квітня до ПЦУ на Житомирщині приєдналася ще одна релігійна громади МП – Свято-Покровська с. Дриглів Житомирського району. Владика Паїсій прийняв в управлінні єпархії представників релігійної громади, які після богослужіння на Вербну неділю, 9 квітня, у храмі провели загальні збори й одноголосно прийняли рішення послідувати Томосу про автокефалію та увійти до Помісної Православної Церкви України. Був також запрошений настоятель, який відмовився підтримувати своїх парафіян у виборі та залишився і надалі в російській церкві, але без парафії.

Львівщина

Усе менше громад УПЦ МП залишається на Львівщині.

5 квітня відбулися збори в соборному храмі св. Георгія у Львові, на яких було прийнято рішення змінити юрисдикцію та перейти до ПЦУ. Уже в обід цього ж дня розпорядженням голови ОВА були внесені зміни до статуту громади.

Митрополит Львівський УПЦ МП Філарет (Кучеров) повідомив, що релігійна громада рішень про перехід до ПЦУ не приймала.

Того ж дня Львівська підприємиця Інга Дунаєва розірвала договір оренди зі Свято-Троїцькою парафією УПЦ МП. Приміщення під храм на вул. Антоновича, 100 громада орендувала близько 20 років.

Третій храм УПЦ МП у Львові на Сихові 6 квітня демонтували через незаконність його будівництва. Натомість цю ділянку депутати ЛМР передали ПЦУ для будівництва кафедрального собору.

Громада храму Святої Трійці УПЦ МП в Раві-Руській 6 квітня проголосувала за перехід до Православної Церкви України. «Історичний день. За рішенням загальних зборів громади, храм Святої Трійці в Раві-Руській переходить до Православної Церкви України», – повідомив Іван Івануса, міський голова Рави-Руської.

9 квітня громада церкви святого Іллі УПЦ МП у Трускавці провела збори та вирішила перейти до ПЦУ. Вони звернулися до митрополита Львівського ПЦУ Макарія (Малетича) з проханням прийняти їх до його єпархії. Окреме звернення до владики з цього ж приводу подав настоятель парафії отець Олег Федак.

На Львівщині не всі священнослужителі Московського Патріархату перейдуть до ПЦУ, деякі підуть у підпілля. Таку думку озвучив начальник відділу релігій та національностей Львівської обласної державної військової адміністрації Василь Дорош.

"Священники діляться на кілька категорій: одні переходять разом зі своєю громадою, деякі залишаються у своїй юрисдикції, є й такі, які переходять у підпільне служіння. Думаю, що зберігатимуться представники кожної з цих категорій. Я б не став стверджувати, що всі громади перейдуть до Православної Церкви України, бо якби вони хотіли це зробити, то вже б це зробили, зважаючи на події, що зараз відбуваються. Що ще має спонукати людей припинити відстоювати інтереси держави-агресора, мені вже не відомо", – зазначив він.

8 квітня під храмом Покрови Пресвятої Богородиці УПЦ МП у Бориславі зібралися місцеві мешканці та вкотре звернулися до духовенства та парафіян із пропозицією перейти до Православної Церкви України. Однак частина прихожан відмовилася. На засіданні позачергової сесії міської ради вирішили тимчасово опечатати храм. Парафіяни можуть почергово відправляти Богослужіння на подвір'ї перед храмом. До слова, функціонування церков УПЦ МП на території громади заборонили рішенням сесії Бориславської міської ради в травні минулого року.

В інших областях також відбуваються поодинокі переходи.

У м. Вараш на Рівненщині 5 квітня відбулися збори парафії Спасо-Преображенського собору стосовно переходу до складу ПЦУ. На віче прийшло понад тисячу мешканців міста. Як зазначається, під час зборів майже одноголосно було прийнято рішення про зміну підлеглості церкви. Участь у загальних зборах релігійної громади взяли 1015 її членів, з них 1012 – проголосували "за" зміну підлеглості.

8 квітня в Малій Севастянівці на Черкащині на зборах прихожани храму Покрови Пресвятої Богородиці проголосували за перехід храму до Православної Церкви України.

На Кіровоградщині у селі Розумівка релігійна громада Хрестовоздвиженського храму вирішила перейти до ПЦУ. 7 квітня там відбулося урочисте Богослужіння з нагоди Благовіщення, повідомляє видання "Точка доступу". Божественну Літургію з нагоди свята звершив архиєпископ Кропивницький і Голованівський ПЦУ Марк.

Хрестовоздвиженський храм є філією обласного краєзнавчого музею та пам'яткою архітектури, збудований орієнтовно у 1833-1855 роках. Директорка департаменту культури та туризму Кіровоградської ОВА Уляна Соколенко зазначила, що на сьогодні в храмі немає жодної юридичної громади, яка могла б служити служби й збирати вірян із Розумівки та сусідніх сіл. Усі попередні договори завершилися.

"Юридично оренда з УПЦ існувала до 2018 року, але певний час тут продовжувалися служби. Це було незаконно. Ми це припинили і сподіваємося, що буде створена нова релігійна громада ПЦУ і ця споруда служитиме далі, як релігійна установа", – зазначила Уляна Соколенко.

Після служби пройшли збори щодо діяльності релігійної громади в Розумівці. Архиєпископ Кропивницький і Голованівський Марк сказав жителям: щоб богослужіння проводили священнослужителі ПЦУ, потрібно створити та зареєструвати релігійну громаду. Церква надасть юридичний супровід. Громада має обрати керівника, затвердити статут і подати документи до обласної адміністрації, адже храм – обласна власність. Потім буде заключено договір на певний термін оренди.

* * *

Процес переходів триває. За даними Вікіпедії, майже 1300 громад уже перейшли або заявили про намір вийти з УПЦ МП і перейти до ПЦУ.

Дані про перехід громад у 2022 році є в спеціальній таблиці РІСУ.

Редакція РІСУ також веде облік переходів у 2023 році (таблиця на стадії оновлення).