Це шлях через душу і серце, без всяких винятків до кожного ближнього, якого зустрічаємо на своїй життєвій дорозі. Про це свідчить, потверджує і до цього закликає наука Святого Письма, а особливо Новий Завіт. Вся наука Христа зводиться до заклику: жити в любові до Бога і до ближнього. І ці найвищі чесноти, які обіймають в собі всі інші чесноти, нероздільні між собою. На цьому наголошує у своєму листі св. ап. Іван Богослов.
Отже, дорога любові до Бога пролягає через любов до ближнього і іншої спасенної дороги не існує.
Такі роздуми мені приходять в ці Різдвяні свята, а особливо в переддень свята Обрізання Господнього і вшанування пам’яті св. Василія Великого.
Ісус Христос прийшов з неба на землю щоби нас спасти. Для Себе Він не мав абсолютно ні в чому ніякої потреби. Все, що зробив, чого навчав і до чого закликав, було тільки виявом його безмежної любові до людей. І Обрізання Його на 8-й день після Різдва свідчать про це ж найкраще почуття до Бога, яке мали свята Марія і праведний Йосиф і задля чого принесли Ісуса в храм для звершення згідно приписів Закону Мойсея цього священнодійства.
В темах наук про духовне життя найбільше уваги приділяємо молитві. Необхідність і важливість її для спасіння не переоцінити. Та важливо і необхідно ніколи не забувати про найважливіші умови правильної молитви, щоб була вона дієвою, прийнятною Господом і сповненою. Як вчить св. ап. Яків: «Молитва праведника має велику силу». А праведність і святість – це життя в любові. Осягнути його можливо тільки на дорозі покаяння, яким очищується серце. І тоді в ньому через молитву переживається істинна присутність Господа і звершується зустріч з Ним.
На жаль, не раз приходилося чути, як священики, якби відмовкою закликали вірних до молитви. Замість того, щоби як добрі духовні батьки, уважно вислухати проблеми, увійти в становище страждальців, запропонувати разом помолитися «настановляють»: «Моліться!». Знаю випадок, коли одна молода пані, маючи велику проблему не лише з фізичним здоров’ям, а й з душевним станом, з надією кілька разів приходила до відомого в місті в головній катедрі священика за підтримкою, порадою, настановою і молитвою. А він кожного разу, якби відмахуючись рукою, «повчав»: «Моліться!». І це все на що спромігся так званий авторитетний пастир.
В скорому часі ця пані зустрілися дійсно з добрими наставниками і мудрими вчителями духовного життя, які щиро, безкорисливо і з любов’ю допомогли їй.
… Зараз вона добре відома в нашому краю людина і належить до іншої конфесії.
Великий авва Доротей (VI ст.) на прикладі круга і радіусів, які з його країв йдуть до центру, образно змалював спасенний шлях людини до Бога. Кожен радіус – це якби шлях до центру (тобто до Бога – о.М.М.) кожної людини. Чим ближче радіус до центру, тим ближче до іншого радіусу. А в самому центрі радіуси сходяться в одній точці. Тобто чим ближче людина до Бога, тим ближче вона до іншої людини.
Великою мірою в той час для монахів, самітників і пустинників це було вірно, бо довгий час, роками, а іноді і десятиліттями вони не бачилися не лише з мирянами, а й навіть між собою, зі своїми братами-аскетами.
Я ж грішний та негідний, стверджую, що спасенний шлях в любові до Бога починається з першого свідомого кроку в сім’ї у взаємовідносинах між рідними. А далі, кожен наступний крок – через серце кожного ближнього. І це, образно кажучи, пряма лінія, а не зиґзаґ, щоби обминути ближнього, чи радіус в крузі, щоби в любові поєднатися з ним значно пізніше в точці центру кругу.
Бог – центр нашого життя. Він є в кожній людині. Отже, і ближній – є центр мого життя. Якби в усіх нас християн було таке розуміння, а тим більше відношення до ближніх в любові, як до Бога, то Він давно через нас спас би усе людство…
Всі святі своїми духовними подвигами якнайбільшою мірою свідчили про життя в любові. А вшановуючи пам'ять св. Василія Великого вистачає згадати хоча б одну з багатьох подібних історій, які засвідчують про його спасенну ходу до Бога через любов до ближніх.
Одного разу він сам прийшов у дім до хворого прикутого до ліжка і цілу ніч молився, аж поки страждалець вранці встав цілком здоровим. Ось і приклад нам для наслідування, спасенна наука і дороговказ на шлях до Бога.