Напевно немає на світі людини, яка не хотіла б мати для себе, для своїх рідних, друзів і приятелів  захисника від усіх  нещасть і хвороб, від ворогів, видимих і невидимих. Для багатьох християн такими є святі. Серед них найбільшою є Матір Сина Всевишнього – Ісуса Христа – Пресвята Богородиця, Покрову Котрої вшановуємо 14 жовтня. Тисячі чудесних об’явлень і Її заступництва по всьому світу за всю історію Церкви Христової засвідчують цю незаперечну істину.

В молитвах до Цариці Небесної віруємо і визнаємо, що вона молиться за всіх. Але ж не всі отримують Її чудесну опіку в бідах. Чому?

Матір Спасителя світу ніколи і нікому не допоможе на своє особисте бачення, розуміння і відношення. Вона діє згідно зі святими Божої правди і волі, і спасенної Євангельської науки. Її ніколи й нікому не вблагати найщирішими, найдовготривалішими слізними молитвами, якщо життя молільників-страждальців буде гріховне і противне спасенній науці Христа, якщо не буде щирого розкаяння в гріховному минулому, правдивого навернення до Бога, переродження, преображення і нового життя в Бозі, в Ісусі, в Святому Дусі. Цю істину потверджують чуда Її заступництва і порятунку багатьох страждальців. Цю істину  засвідчує Сам Господь у відомій притчі про фарисея і митаря. Її можна інтерпретувати та осучаснити до нас, що живемо у ХХІ ст., не змінюючи глибинної і спасенної суті.

 Наші молитви зазвичай зводяться до благань про здоров’я, про  особисте, рідне… А це – знак самолюбства. Але так часто поміж нами є заздрість, захланність, зарозумілість, зловтіха, злопам’ятство, користолюбство, лукавство, лицемірство, гнів, гординя, тобто  дбання про якнайкраще своє влаштування на цій землі.

І як у такому жахливому душевному стані, в такій сердечній нечистоті ми виглядаємо в очах Божих і Пресвятої Богородиці, до Якої так часто молимося?! Хіба чесно було би, щоби Вони нас вислухали і сповнили наші прохання?!  Та що вже говорити про простих вірян, коли поміж нами, священнослужителями, навіть найвищих чинів, так багато нечесності, несправедливості та інших пристрастей і пороків. Заради кар’єри, тобто вищих  посади, стану чи чину, заради великих статків і комфортів зневажаємо все праведне і святе: обманюємо, фальшуємо, підкуповуємо … А найгірше, що нерідко зухвало, зверхньо, помпезно і гордовито приступаємо до Святого Престолу до відправи. Хіба це не блюзнірство,  не відкрита зневага Самого Творця?! До цього ще й закликаємо вірних любити Матір Божу і молитися до Неї.

«Не кожний, хто промовляє до Мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця Мого, що на небі,» - сказав Христос. А воля Його свята і вирішальна для спасіння всіх. Сповнити її під силу кожному, хто буде під всесильним і всепереможним покровом Матінки Божої, якого всім  щиро бажаю.

Пресвята Богородице, покрий нас чесним Твоїм омофором і спаси нас. Амінь!