Українська держава ЧЕРЕЗ ЦІЛИЙ РІК ВІЙНИ вимушена застосувати до Вас Закон та привести до відповідальності за свої дії та злочинну бездіяльність на рівні зі всіма іншими членами суспільства. НЕ БІЛЬШЕ ТОГО!

А Ви вважаєте себе мучениками і навіть не засумнівалися в собі, що, можливо, не достойні понести мученицький хрест?
***
Ви говорите, що з Вами чинять не демократично. А Ви гадаєте, що в демократичних країнах світу під час воєнних дій суспільство так само терпіло би церковні зв'язки Вашої Церкви з країною-агресором? А якби росія, крий Боже пішла би далі, то вона би усі інші церкви, крім вашої, швидко заборонила. Ви це добре знаєте і тому їх чекаєте? А як ще розуміти Ваше мовчання щодо війни і вперту вірність рпц? І найогидніше, що Ви її приховуєте за спинами вбитих росіянами Ваших парафіян-патріотів.

Монополія на владу та релігію в Україні для Вас важливіша ніж життя людей? Бо ціна торжества російського православ'я в Україні - то кров українців. До яких належать також і Ваші парафіяни!
***
Ви живете у "триєдиній русі - росії, Україні, Білорусі". Для Вас між нашими народами кордонів немає. Тому на переконання більшості з Вас російські війська не порушували державний кордон. Адже, тридцять років Вас вчили, що ми "один православний народ".

Усі ці роки Вас переконували в храмах, брошурках, на проповідях, що Ви громадяни святої русі, що всі інші церкви крім рпц відпали від істини.

Послухайте що говорять Ваші віряни в Києві, відстоюючи Лавру, з якої насправді Ви вже давно повтікали! Хіба про Христа? Вони стоять не за святу Церкву - а за святу русь!

Саме це гасло підняла російська пропаганда у своїй "священній війні" проти України. Бо все життя Вас вчили, що Україна - то жидо-масонський проєкт, створений для того, щоб розвалити "триєдину русь".

Як сучасні українці, не святі люди, мають реагувати на такі речі? Та треба бути безпристрасним святим, щоб стримати свій гнів. Ви вимагаєте від інших людей святості? А самі?
***
Ваша Церква не засуджує вбивство людей росіянами і люди сприймають це як співпрацю з росією, тому й на Вас гніваються.

Не ПЦУ відтискає у Вас храми, а розгнівані люди! У ПЦУ немає стільки священників, щоб заповнити усі парафії,які люди віддають у її юрисдикцію. ПЦУ на місцях почувається розгубленою. Через нестачу кадрів місцеві архієреї ПЦУ були б навіть раді, щоб Ви й надалі служили разом зі своєю паствою, але в мирі і в повазі одне до одного. Безперечно і в ПЦУ є старі кадри, які "злорадствують" Вашими втратам, але то радше виключення ніж правило.

Ви вперто не хочете сприймати існування іншої конфесії вселенської православної Церкви в Україні. Ви називаєте її "організацією". Хоча належете до тої ж Церкви, що й ПЦУ. Адже Ви співаєте у Символі Віри на кожній літургії: "Вірую в Єдину, Соборну, Апостольську Церкву".

Центр вселенської соборної Церкви - у Христі. Христос одну Чашу підносить для усієї Церкви на землі. Окремої - для рпц - в Нього немає.

Подобається Вам це чи ні, але Ви причащаєтесь з однієї Чаші разом із вірянами ПЦУ. Ті, хто намагається відштовхнути від Чаші Христової інших людей, сам відпадає від церкви, тому що нехтує любов'ю Христовою, яка для всіх однакова.
***
Ви шантажуєте суспільство тим, що мовляв піднімете народ на боротьбу за церкву! На боротьбу з ким? Зі своїм народом! З людьми, які абсолютно Вас не розуміють, бо Ваша Церква нічого їм не пояснює і взагалі вважає "безбожниками".

Адже так Ви вчили своїх парафіян - весь світ у злі лежить. Спасеться навіть не кожен православний, а тільки той, хто належить до Вашої юрисдикції.

Ще б можна було повірити у щирість Ваших протестів проти дій української влади, якби перед тим Ви із таким самим завзяттям, як кошмарите свою державу релігійними конфліктами, засудили росію за вбивство українців. На ділі покажіть правдивість Вашого патріотизму і відкрито та соборно засудіть пропаганду "руського міра", яку Ви провадили усі ці роки в Україні. Визнайте свої помилки, хоча б перед Богом, тоді вимагайте справедливості до себе.

Ви перебільшуєте, коли думаєте, що на Вас хтось звертає особливу увагу. УПЦ вже не має такої ваги в суспільстві, як Вам це може здаватися.

Ваше "стояння за віру" біля стін Лаври та біля інших храмів схоже на комашину метушню в банці. Своєю ревністю не за розумом Ви лиш створюєте картинку для російської пропаганди.

Але ніякої шкоди для об'єднаного українського суспільства тепер Ви вже зробити не зможете. Тільки шкодите своїй церкві. Тільки закриваєте дорогу до храму молодому поколінню українців, які не підуть у таку "склочну церкву мракобісів".

За словом Євангелія, Ви падаєте в ту саму яму, яку усі ці роки самі собі копали. Ви не страждаєте за віру, а просто пожинаєте плоди своїх діянь.
***
Вас усі ці роки звозили автобусами зі всієї України на різні хресні ходи, щоб показати, що Ви - сила, яка здатна впливати на політичну ситуацію в Україні! Може Ви у тих ходах молилися за свою державу? Ні! Ви несли "ікони" Миколи ІІ. І що тепер? Де тепер Ваші мільйони парафіян, які готові вийти на захист "православ'я"?

Напевно більшість Ваших парафіян просто бояться носа з дому висунути, бо десь в душі чудово розуміють, що правда не на їхній стороні! Але щось змінити в житті дуже важко, а визнати свої помилки соромно, тому й одне залишається - мовчки ходити до храму з надією, що якось воно розрішиться само собою.

А маргінальна меншість, яка галасує біля Лаври просто ганьбить своєю поведінкою Церкву Христову. І створює гарну сценку "страждання за віру" для росіян. Ви користуєтеся довірою звичайних людей до Церкви задля банального чорного піару? Бо кому ж ще вигідний такий розбрат у церковному житті в Україні, як не росіянам?
***
У Вас нажаль жорстко забирають храми. Це не правильно. Але це стихія народного гніву. Вважаю, що ПЦУ мало би це засудити. Але чи не Ваше злочинне мовчання, колаборантсво Ваших священників та єпикопів, небажання зректися російської церкви та чітко засудити гріх призвели до цього?

Хіба може ПЦУ впливати на суспільну думку про Вас? А може, щоб про Вас краще думали варто зробити крок на зустріч суспільству? Від Вас залежить, як до Вас ставляться люди.

Для чого звинувачувати ПЦУ у тому, що Ви самі натворили. За цілий рік війни варто було би вже визначитися з ким Ви. Ви визначилися. І це, нажаль, не Україна. Йдеться не про окремих вірян та священників УПЦ, а про церкву в цілому.
***
Війна об'єднала українське суспільство і весь світ навколо України. Тому, що світ відчув ціну людського життя! А от УПЦ стало в опозицію українському суспільству і "безбожному світу, який котиться в пекло". Чому? Бо цінності інші. Храми для Вас - найбільші святині, а не людина. За них не гріх і людей побити, як того солдата в Хмельницьку.

Зайшла людина в храм. Можливо провокувала своєю поведінкою, можливо, згаряча перекинула Євангеліє. Але хіба не безпідставно? Хіба не можна було проявити трішки терпіння до озлобленої війною людини?

Я не раз бачив, як у суспільних закладах розбивали посуд і принижували офіціантів - безпідставно. Але в далеких від церкви офіціантах вистачало стриманості, щоб вислухати розгніваного клієнта і дочекатися поліції. А Ви, вірте в Бога-Любов і відразу почали БИТИ ЛЮДИНУ! Та Богу не потрібна така віра!

Щоб так жорстко гамселити людину в храмі, потрібно було добряче накачати себе пропагандою. Це говорить про те, що ця агресія нагніталася здавна, а тепер виходить на зовні. Все таємне завжди стає явним, зокрема Ваше справжнє ставлення до людей іншої конфесії.

Ваші пастирі благословляють на неависть в ім'я віри. Йдіть, мовляв, захищайте святині, а ми за Вашими спинами подивимося, що з того вийде.

І ще й приводять у приклад історичний фейк - ніби святий Миколай Арію пащеку набив, мовляв беріть приклад, браття і сестри! І чим це закінчилося? В Хмельницьку міська громада забрала Ваш храм. А потім в Шепетівці, а потім УПЦ почало сипатися по всій Україні, як дім побудований на піску.

Не ПЦУ Вас вигнало з храму у Хмельницьку де так ганебно побили і принизили ЛЮДИНУ! Не ПЦУ накручує проти Вас людей. Звичайні люди Вас виганяють з храмів і не потрібно шукати крайніх в інших конфесіях, в бісах, в тому, що світ котиться у пекло. Може у цій ситуації Бог Вас спонукає подумати, чому Ви так погано налаштували проти себе ЛЮДЕЙ!

А Ви не задумувалися, що то без Бога нічого в цьому світі не буває. І якщо Ви терпите скорботи, то не варто шукати крайніх, а подумати, а що саме Бог в мені викриває? Може ось цю зневагу до людей?
***
Вас просять уже цілий рік поспіль просто вийти і по-людськи з людьми поговорити, а Ви зачиняється в храмах.

Люди просили Вас пояснити чому Ви стоїте біля стін Лаври, а Ви ховаючись за жовто-блакитними прапорами оскаженіло читаєте дев'яностий псалом в обличчя суспільству, так, ніби всі кругом Вас біснуваті, а Ви одні святі на землі. Ваше стояння за віру радше схоже на радянські демонстрації трудящих за свої права.

Чому Ви не станете на справжній подвиг віри і не засудите соборно і відкрито путіна, росію, рпц? Тому що боїтеся своїх владик, яким це просто не вигідно, більше ніж Господа Бога? І заради вірності своїм кумирам жертвуєте Церквою Христовою?

Ваше духовенство бореться за свої інтереси. Бо все життя їм допомагала Росія і проросійські сили в Україні. Воно не може піти проти своїх спонсорів. Тому накручує парафіян проти власних ворогів та невигідної для них влади, переконуючи, що Україна веде "війну проти православ'я"!

Ви вимагаєте від людей святості, щоб ото терпіти таку неприховану агресію, а самі як ставитеся до людей? Ви самі накручуєте поти себе всіх людей "не Вашого патріархату", а потім звинувачуєте їх в "гоніннях".
***
Ви намагаєтеся переконати весь світ ніби для УПЦ існує загроза фізичного знищення. Ви звинувачуєте в цьому Україну, а не російську армію, яка реально знищує Ваші храми!

Але храми ще можна відбудувати. А от владу змінити важче, тому Ви й не засудили росію за жоден знищений росіянами Ваш храм, тому що насправді - вони для Вас справжня влада. Ви судите ті непошкоджені храми, які втікають від Вашої влади. Чи не так?

Зрозуміло, що заявами про гоніння можно розпалювати пристрасті російського населення, впевненого що в Україні терор безбожної бандерівської влади. Але навряд чи це переконає Вселенську Церкву в неможливості самостійного існування УПЦ без опіки москви.

Тому що пряма залежність УПЦ від москви як раз і приводе до конфліктів між УПЦ та українським суспільством. Обрубай адміністративно-канонічну підплрядкованість москві – переведи УПЦ в іншу канонічну юрисдикцію або пусти в самостійне автокефальне плавання – і сам предмет конфлікту щезне.

Скажіть чесно, якби УПЦ не підпорядковувалася рпц, то були би ці конфлікти?

Якби Ви сказали чесно своїм парафіянам в храмах, що ПЦУ - то така ж церква як і УПЦ, що не гріх і туди і сюди ходити, що нам тре мирно одне з одним жити, бо так вчить Євангеліє... Якби Ви говорили людям правду, то було би релігійне протистояння в Україні?

Скажіть, якби Ваша ієрархія відкрито і чітко засудила кирила, то люди в Україні ставилися би так негативно до УПЦ? Якби Ви самі винесли б пропагандиську літературу, якою роками задурювади голови людям і спалили перед усіма, то СБУ, було би що у Вас знаходити? Гадаю, що ні!

Але самостійне життя УПЦ - це не в планах ні російської ієрархії, ні вихованих в московських духовних школах архієреїв УПЦ. А тому їм доводиться проводити незграбні паралелі сучасної ситуації в УПЦ із радянським богоборчим часом.

Ось тільки дуже не вистачає для повноти картинки хоча б одного архієрея, якого без суду і слідства вбивали совіти прямо на вулицях міста, як це було в ті самі радянські часи, по слову Євангелія «вразиться Пастир – разбіжаться вівці».

І як тепер, після Ваших звинувачень України в "гоніннях", Ви подивитеся у віччі людям, у яких росія вбила, близьких, рідних, дітей? Адже, порівнюючи сьогоднішню релігійну ситуацію в Україні з радянськими гоніннями, Ви чорне називаєте білим, а наш споконвіку богобійний народ - називаєте гонителем Церкви Христової! Кому це на руку сьогодні?
***
Говорячи про гоніння на Вас, вкажіть на факти такого соціального явища в Україні, на закони, такі як, наприклад, декрет Леніна «О тотальной борьбе с реакционным духовенством», які б узаконювали переслідування та вбивство священників. Зрештою, вкажіть на факти такого ставлення до Церкви хоча б однієї сотої українського суспільства. Адже в срср, насправді, не влада вбивала християн, а звичайні люди, натовп, який до того розіп'яв Христа. Влада лише виконувала соціальне замовлення. А Вас не вбивають, а поосять виконати заповідь Божу і засудити гріх!

Аби Ви могли усвідомити, який то великий самообман, рахувати себе мучениками, приведу уривок із книги "Большевизм и Церковь"
протопресвітера армії і флоту Російської імперії Шавельского:

"Немає таких знущань і звірств, які б не соромилися застосовувати до релігії та духовенства в Радянській республіці.
В м. Юрьєві, червоні палачі сокирами зарубали 17 священників і епископів. Більшовики кидали священників у смітники, відрізали їм носи і вуха, одягали в жіночий одяг і заставляли танцювати, розпорювали священникам животи и сажали туди живих свиней (таким чином зображаючи Непорочне Зачаття), одягали коней в церковні ризи, так, що хрест потрапляв на конячий зад, вставляли папіроси в рот ікон, влаштовували на погребіннях замість паніхид бісівський шабаш...".

Це був лиш 1918 рік. До 1937 року із більше ніж триста тисяч мирян і духовенства православної церкви в срср живими і на волі залишилося лиш 4 архієрея та з десяток священників у столиці, яких виставляли на показ іноземним організаціям.

Вам у подробицях розповідали напівміфічні історії про життя древніх мучеників, а про свої батьків Ви майже нічого не знаєте. Бо така була політика рпц за останніх тридцять років - приховати реальних вбивць за загальною масою "мучеников ХХ столетия от безбожной власти пострадавших".

Але ж безбожна влада в росії залишилася та ж сама. Тільки сховалася у православних храмах і сьогодні керує рпц. А "мощі" леніна у православному серці росії - Кремлі, й досі в пошані на рівні з Володимирською іконою Богородиці.

Може варто було давно вже задуматися, хто такі насправді Ваші "вчителі віри", і яку віру Вам усі ці роки проповідували? Може Бог цією війною викриває брехливу російську пропаганду, яку розпрвсюджує рпц під виглядом "православної віри"?

А Ви коли небудь задумувалися, що то воно таке та віра? Чи віра то вже щось інше ніж Христос? Чи варто за таку віру страждати, чи може потрібно здійснити справжній мученицький подвиг і зректися тих переконань, які спонукають страждати Церкву та суспільство від Вас?
***
Ви ображаєтеся, що українські журналісти роблять скандальні репортажі про церковне начальство, де нетверезі представники духовенства УПЦ розїзджають по вулицям на джипах, де показують багатоповерхові палаци вищих духовних чинів? Більше того, Ви називаєте їх "мучениками".

Але хіба ці репортажі - неправда? Ніхто з Вас не наважився чесно сказати: ось це моя свята Церква, а ось це - моє грішне життя. Ні! Ви не визнаєте тих очевидних для неба і людей гріхів котрі вже Сам Господь викриває через журналістів, ви тягнете всіх за собою - і по пастирям роблять висновки про всю Христову Церкву.

Але головне навіть не в тому, тому що не має людини без гріха. коробить непорушна впевненість: ми православні, значить ми сто процентів праві і нам все Богом проститься, і митрополит Онуфрій у нас безгрішний, тому що це МИ. Він поминає кирила, значить так треба. Не наше діло думати і не ваше нас критикувати!

Але, чи відповідає Ваше життя тій істині, яку довірив Вам Господь? Якби Ви це розуміли і не задирали нос аж до неба, ніхто б Вас, можливо, і не намагався вмочити його в той бруд, в якому стоять Ваші ноги.
***
Ви спитаєте, а яке право мала українська влада вмішуватися в духовні справи? Можна задати зустрічне запитання: чому Ваші ієрархи в супроводі представників московскої патріархії вісім років війни в Україні розїзджали по Європі, по світовим судам, в ООН, ОБСЕ, а не зверталися до ієрархів Вселенскої Церкви з духовними питаннями? Чому ігнорували Вселенський Собор у 2016 році, де можна було соборно вирішити церковний конфлікт в Україні?

Дозволю собі також нагадати "аполітичній" УПЦ, що митрополит Павло (Лебідь) був народним депутатом від партії Регіонів. І не тільки він. Знаю багатьох священників та єпископів УПЦ із схожим "минулим". І вони не соромилися користуватися мандатом для своїх потреб. Вчора ці люди робили те ж саме, в чому сьогодні звинувачують інших?
***
Сьогоднішні "мученики" беруть участь у публічных міроприємствах, в телепередачах, демонструють у Тік Тоці свої гипси і подряпини, які отримали у вуличних потасовках біля храмів. Цікаво, як би виглядав, наприклад, мученик Пантелеймон, которий би із нанням справи, (адже був лікарем) розпрвідав на форумі в Римі про порізи та язви на своєму тілі?

Існує така темна релігійність в людях, яка вважає себе вищою за культуру і мораль. Втрачаючи Бога в серці та душі, вона служить Йому справно молебни, свідомо переступає через сумління і зневажає навіть вихованістю в суспільстві. Чому вона існує в Церкві? Та тому, що цього вимагають вигідне місце, особистий бізнес, політичні інтереси христиан православних. І вони йдуть на все, щоб досягнути свого і особливо люблять маніпулювати жалощами до себе, зображуючи із себе мучеників.

Небезпечно лицемірити з Богом, переступати покладену Богом в людському серці заповідь правди. Цей камінь якщо на когось впаде, то роздушить, а хто на Нього впаде, звісно, розіб'ється. Ось це й нині відбувається з Церквою в Україні.
***
Мученик в перекладі з грецького “мартіріос”, означає свідок, а не страждалець. Не кількість крові і величину людських страждань підкреслює церковна культура шануванням мучеників, а свідоцтво присутності любові Божої в людині. Вони помирали благословляючи своїх мучителів. Вони жили, творили добро, падали і піднімались, согрішали і каялись як це належить усім людям на землі, і їхня смерть була живим свідченням постійної присутності Христа не тільки в їхньому житті, а й в усьому світі. “Я перебуватиму з вами повсякденно аж до кінця віку! ” (Мф 28,20), тобто не тільки з тими, хто страждав, але й з тими, хто розпинав.

Саме тому вважається, що кров мучеників – це сім'я християнства. Перед цією красою, що в образі святих мучеників явлена людям, схилив голову язичницький жорстокий і безкомпромісний в своїх вироках світ. Правда, явлена в їхньому практичному житті - то істина,з якою неможливо було посперечатися і тому їх вбивали.

"Блаженні, коли будуть переслідувати, і зводити на вас усякі наклепи та лихословити вас через Мне…» (Мф 5,11).

Ви, не страждаючи сором’язливістю, просто впевнені, що ці слова точно про Вас, парафіян УПЦ, мучеників істинної Церкви сказані. Хочу наперед повідомити, що це не так.

Чи достойні Ви мученицького вінця, не маючи любові до людей? Мені шкода дивитися як Ви розбазарили великий авторитет який здавна мала УПЦ в Україні. Не знаю чи ПЦУ зможе його відновити. Сподіваюсь вона буде Церквою людей, а не політичних еліт.

Україну після війни очікує світле майбутнє. А майбутнє українських церков в руках самих українців. Сподіваюсь воно буде світлим!