Блог о. Михайла Мельника_image

Блог о. Михайла Мельника

ВІЙНА – РОЗПЛАТА

06.05.2016, 16:25

Кожен гріх і всяке зло рано чи пізно мусять і обов’язково будуть покарані. Це незаперечна істина Божих законів духовного життя, які ще ніхто і ніколи не переступив без покарання. Бо й в серці відчуваємо, що всяка несправедливість вимагає розплати, яка не забариться і неодмінно без найменших запізнень прийде в свій час. А коли вона приходить, кидаємось в усі сторони, шукаємо причини, винуватців і, як завжди було в нашій історії, дуже швидко, легко і просто, знаходимо їх на стороні… А ми? Звичайно, - ми жертви і ні в чому не винні… Та чи так все насправді? Нехай же слово самого Творця, мовлене через пророка Осію (8 ст. до Р.Х.), яке актуальне сьогодні і для України, відкриє очі багатьом із нас і допоможе побачити причину нашого горя в нас самих.

Ось воно, це Боже Слово: «Послухайте слова Господнього, Ізраїлеві сини, бо Господь має прю із мешканцями земними, бо нема на землі ані правди, ні милости, ані богопізнання. Клянуть та неправду говорять, і вбивають та крадуть, і чинять перелюб, поставали насильниками, а кров доторкається крови. Тому-то в жалобу земля упаде, і стане нещасним усякий мешканець…» (Книга пророка Осії 4,1-4).

Воістину жахливим є це Боже свідчення. Та в скільки разів більш жахливе воно в нас, коли відкрито поглянемо, правдиво і об’єктивно оцінимо воістину критичний і катастрофічний стан нашого духовно-морального життя в Україні?

Почнемо ж з найгіршого.

За багатьма соціологічними дослідженнями і за офіційною статистикою, яка, як правило у нас, коли щось добре, то обов’язково перебільшує її дані, а коли погано – то, відповідно, значно применшує, за всі роки незалежності в наших абортаріях було знищено біля 40 мільйонів людей. Але ж це катастрофічно жахливий показник великого народу! Так, пишу людей, бо ті маленькі, безгрішні і ні в чому не винні діти могли, власне, бути великими людьми… Чи може появиться хоч в кого-небудь інакша думка, як в мене? Моя така: «О, Господи! Незбагненна Твоя милість і милосердя до нас грішних! Чому ж Ти за такі тяжкі гріхи і зневаги Твого Маєстату ще не покарав нас і то якнайважче?...». А може ми вже 25 років караємося, та й чи буде кінець цій розплаті?

Господь ніколи нікого не карав і не карає. Кожен і всі грішники самі себе карають своїми гріхами. То ж ніколи ні в яких бідах не звинувачуймо нашого Творця.

А що скажемо про наші подружжя як основу, ґрунт і фундамент, опору, міцність і надійність нашої держави? І тут, на жаль, катастрофа. А хіба, ні?

Хтось подумає, якби катастрофа, то давно вже били б усі на сполох, скажімо, хоча б наші Церкви. То що, виходить, що її немає?! А 60 % офіційно розлучених в рік (без сумніву, применшене число, до того ж кількома роками тому було й за 75%) – це не катастрофа? І в нас в Україні, і в тому числі в найпобожнішій її частині – Західній. Чиє тут недопрацювання? (На жаль, є непоодинокі розлучення і серед священиків). А є вже в нас і немале число таких, які без церковних шлюбів і цивільних реєстрацій «успішно» сходяться і так само «успішно» розлучаються. Та хто до них може мати хоч якісь претензії? Вони у своєму виборі вільні люди… А дошлюбна чистота сьогодні вже осміюється, критикується і зневажається серед молоді. Про це і священнослужителі вже мало говорять. А чого дивуватися, коли і їхні діти так живуть. І подружня вірність сьогодні є рідкісним явищем. Багато молодих, середніх і навіть старших подружніх пар захоплюються історіями подружніх зрад, ніби висококультурних романтичних подій зі сцен низькопробних західних фільмів і наслідують їх. А що вже виносить наша молодь з Інтернету, з тих віртуальних сексуальних збочень? Це не лише гидота і гріх перед Богом, це просто губить їхні душі… А скільки тієї ж молоді навіть зі шкільної парти стають узалежненими алкоголіками і наркоманами. Тішмося, бо завдяки цьому досягненню ми на першому місці в Європі і світі. Та ця традиція переходить на середнє і старше покоління. А там – жахливе число загиблих у ДТП (80%) – з вини п’яних водіїв, розлучення, народження дітей-калік, біднота, хвороби, самогубства (число молодих яких також зростає) і т.д. До того ж критикувати все це неможливо, бо реалізація горілчаних виробів приносить надвеликі прибутки нашим олігархам.

Та ось ще одна найбільша наша біда, про яку сьогодні багато говорять. Так, це корупція. Вона рясно засіялася вже з перших років нашої Незалежності, а сьогодні рясно плодоносить. Вона вразила всі сфери життя і діяльності людини. Тому багато хто з мудрих наших інтелектуалів називає її першим найлютішим ворогом нашої Незалежності і держави… Ось побороти б її якнайшвидше, було б твердою певністю утвердження нашої Незалежності і швидкого піднесення рівня життя, чого найбільше чекає, сподівається, хоче і прагне увесь наш бідний, змордований і знедолений народ.

Та є ще три (хоч насправді їх багато більше) жахливі картини бід нашого суспільного життя. Це всяке фальшування і обман, які також стали нормою поведінки і взаємовідношень. Обдурити, окрутити, обманути, наговорити, очорнити, оббрехати і т.д. І це вважається великою хитрістю, кмітливістю, проворністю, та й навіть «мудрістю»! Хоч обманюють своїх рідних братів і сестер-українців, а після – цим піднесено на людях ще й вихваляються. Так поступають у нас всюди: в сім’ях, в родинах, в навчальних закладах, на підприємствах, у владних кабінетах і навіть в Церквах, та особливо в аптеках, магазинах і на базарах. Тут повна катастрофа і здається, що гіршої ніколи ніде не було за всю історію людства. На потвердження всього кілька історій, які можна було б доповнити десятками трагічних випадків навіть кримінальної хроніки. Не раз особисто чув нарікання від хворих, що купували дуже дорогі ліки в аптеках, які нічого не допомагали, бо насправді були просто підробками. А продукти в магазинах і особливо на базарах – це катастрофа-катастроф. Тут змінені дати термінів придатності, недостача у вазі, а про якість говорити не приходиться.

А взаємовідносини між нами, українцями, будь де, як правило, голосно супроводжуються непристойною іншомовною лексикою. І дивно, що майже ніхто вже цим не обурюється. Тож сміливо, відважно і голосно на вулицях, в транспорті, на площах і т.д. однаково матюкаються дорослі і діти. А що ж дивуватися, коли особисто знаю (не раз чув своїми вухами), як найгірші лайливі слова навіть в Божому храмі озвучували священики… Не припустимо і дуже жаль, бо ж за кожним злим словом стоїть нечистий демон. Очевидно не знають вони строге попередження св. ап. Павла, який застерігав, що за кожне слово дамо відповідь перед Богом!

І на кінець, найжахливіша біда і катастрофа у нас від сміття. Від неї, якщо вона ще не почалася, то обов’язково і якнайшвидше почнеться, і заразом почнуться незворотні процеси вимирання всього живого (і людства також!) на нашій планеті. Бо дійсно, а де має подітися, куди зникнути і в що перетворитися все те сміття, яким ми забруднили окраїни лісів, сіл, водойм, ярів, потічків, річок і т.д. Токсини і різні хімічні сполуки від реакцій поміж цими відходами наповнюють газовими виділеннями повітря, яким дихаємо ми, річки, ставки, потічки і підземні водні артерії, які наповнюють наші криниці, з яких споживаємо воду.

Чи не з цих причин бува у нас так багато хвороб і хворих? А хто і як це все зло може направити, щоб на добро змінити? Чи є ще в людей така змога і сила? Беззаперечно, є! Та тільки винятково в Бога. І це може здійснитися винятково в одному випадку, коли ввесь народ визнає щиро свою провину, щиро розкається в своїх гріхах, і докладе всіх своїх зусиль, щоб перед Богом виправити всю кривду, заподіяну Йому.

А якщо ні? Тоді, очевидно, станеться те, від чого застерігав п.. п.. Петро у своєму Другому листі: «День же Господній прийде, як злодій; і тоді небо з шумом прийде, первні, розпалені, розтопляться, і земля з ділами, що на ній, розпадеться…».

Тож якщо ми (людство) не спалимо у вогні покаяння всяке зло і гріх, то обов’язково це звершить сам Творець, Якому за все слава, честь і поклоніння. Амінь!  

Останні новини

Вчора