Путін, не можучи прорвати українську військову оборону на Донбасі, кидає усі сили на пропагандистський фронт, прямо закликаючи українців не йти захищати свою Батьківщину, бо «ето нє ваша война». Але чому тоді Москва не відмовляє своїх громадян, а навпаки – заохочує їх йти воювати за «новороссію», даючи амуніцію і сучасну зброю, платячи шалені гроші. Чому Путіну потрібен наш Донбас і вся Україна, а нам вони не потрібні?!

ТЕРОР І СТРАХ –

ЗБРОЯ САТАНИ

З початком нового 2015 року північний агресор активізував бойові дії не лише на фронтах Донбасу, але водночас розпочав справжній - брудний та підступний -пропагандистський штурм України. І наша країна особливо на цьому фронті вже вкотре виявилась зовсім беззахисною…

Розстріл з «граду» автобуса під Волновахою, вибух міни біля тролейбуса в Донецьку, артилерійський обстріл реактивними залпами житлових кварталів Маріуполя і десятки менших за масштабом терористичних атак супроти цивільного населення Донбасу, жертвами яких впала щонайменше сотня беззахисних громадян та кількасот поранених, мають конкретну садистичну мету – посіяти жах і страх, безнадію і паніку серед українців.

Паралельно з цією кривавою масакрою російських терористів північна імперія через свої численні і всюдисущі ЗМІ почала масований психологічний штурм України. Кремлівський диктатор Путін та його невгамовно-облудні речники прямо закликають українців не ставати на захист своєї Батьківщини, цинічно і принизливо пропонуючи перечекати воєнні часи на заробітках в Росії чи деінде закордоном. Московські телеканали, як з конвейєра, штампують примітивні відеоролики із закликами нібито українських військовополонених до своїх побратимів не йти воювати, бо це «не наша війна», бо «Донбас вже ніколи не повернеться в лоно України», бо населення «юго-востока» тільки і мріє та все робить для того, щоб через створення «новоросії» назавжди приєднатися до «матушкі Рассії»…

Ми, українці, завжди були фатально наївні. Майже сто років, коли на уламках царської Росії почали створюватись національні держави, уряд УНР, втративши дорогоцінний час, аж IV-м Універсалом проголосив незалежність України, але було вже пізно: большевики за кілька місяців окупували і знищили молоду державу, яка бездарно розтринькала свою військову потугу і виявилась беззахисною ідеологічно. Уряд УНР складався з соціалістів, а отже твердив: як можна воювати проти російських соціалістів? Для чого УНР потужна армія і зброя, якщо наш трудящий люд мріє жити у мирі й злагоді зі старшим північним братом-пролєтаріятом?

Чи не подібні гасла й настрої панують і сьогодні в Україні?! Особливо болісно їх чути і спостерігати в Галичині, на Поділлі і Волині, адже на західних землях власне і сформувалася національна ідея Самостійної, Соборної Української Держави. Ця ідея і лягла в основу побудови незалежної України у 1991 році. І ця, власне, ідея на повну силу розквітла на барикадах Майдану Гідності та поширилася по всій нашій країні. Хто би міг собі уявити, що гасло вояків ОУН-УПА «Слава Україні! – Героям Слава!» стане рідним і дорогим навіть для російськомовних українців? А це свідчить про те, що національно-визвольний дух України живе і перемагає. І ця реальність надзвичайно стривожила Кремль.

На перший погляд, смішно було чути з вуст В. Путіна у його останньому виступі перед «фєдєральним собранієм» раз-по-раз імена Степана Бандери і Романа Шухевича, як найбільшу загрозу для Росії. Чому такі страшні і досі для Російської імперії - великої ядерної держави,- ці Герої України, адже вони не володіли жодними статками, були переслідувані, гнані і врешті знищені, як і тисячі їх побратимів, органами НКВД-МГБ-КГБ? Для кремлівських правителів страшний їх невмирущий дух до волі, до побудови національної держави, шанованої і рівноправної у колі вільних народів світу.

І тому Путін, не можучи прорвати українську військову оборону на Донбасі, кидає усі сили на пропагандистський фронт, прямо закликаючи українців не йти захищати свою Батьківщину, бо «ето нє ваша война». Так, це жорстока війна, але чому тоді Москва не відмовляє своїх громадян, а навпаки – заохочує їх йти воювати за «новороссію», даючи амуніцію і сучасну зброю, платячи шалені гроші. Чому Путіну потрібен наш Донбас і вся Україна, а нам вони не потрібні?!

Мета Кремля – захопити всю Україну і нарешті знищити її волелюбний дух. Тому нема жодного сумніву, що коли ми не дамо агресорові рішучої відсічі, то він зупиниться аж на західних кордонах України. І що тоді скажуть своїм дітям і дружинам, своїм матерям і сестрам, які залишаться віч-на-віч з диким і жорстоким агресором в Галичині і на Поділлі, на Волині, Буковині і Закарпатті, наші поважні газди-чоловіки, котрі тисячами повиїжджали в Росію, Польщу, Румунію, Угорщину, тікаючи від мобілізації?! Як зможуть пояснити своїм нащадкам, що під час загарбання і руйнування України, вони подалися в Московщину, і своїм принизливим трудом фактично допомагали ворогові вбивати рідних братів-українців і нищити рідний край?! Це – дуже болючі питання, але кожен з нас повинен знайти на них відповідь у своєму серці…

Проте з очевидністю можемо ствердити вже: терор і страх, які на нашу землю і в наші душі принесли мовсковські окупанти – це зловісна і підступна зброя сатани. Протистояти і перемогти її зможемо лише завдяки нашій згуртованості, взаємодопомозі й солідарності, завдяки нашій глибокій вірі і надії на Божу поміч у національно-визвольній боротьбі з північним агресором і в побудові справді Незалежної і Соборної Української Держави.