Я вірю в долю українського народу, вірю в перемогу совісті та людяності. Людина, що демонструє на всіх рівнях реальності неймовірно велику творчу силу, не може зазнати поразки на полі історії, дійти до олігархії у сфері честі та совісті, що призведе до катастрофи віри та гуманізму.

Небагато європейських країн отримали від Бога такі хороші чесноти як українці. Духовна єдність людей, щирість, відкритість та гостинність межує майже із чудом. Про розумову працездатність свідчить наша матеріальна та духовна культури. Шкода, що найкращі наші уми реалізовували і продовжують реалізовувати себе за межами своєї країни. Чи можуть наші люди, будучи наділеними такими біологічними та культурним чеснотами, сотнями років боротися зі зброєю в руках, щоб нарешті зникнути, як пацюки, які втікають із затонулого корабля. Охмелілі від алкоголю, порожніх розмов та обіцянок, ослаблі від вбогості та підкошені зрадою.

Хто не сумнівався в праві нашого народу на незалежність, господарювання у своїй власній домівці та країні, той не може сумніватися і в правильності вибору українців, що вийшли на майдани у всіх містах країни.

Я вірю в цю перемогу і, насамперед, у перемогу нашого духу. В кожного він різний: християнський, ісламський, іудейський, буддійський або ж і просто дух гуманізму. Рух, що виникає саме із релігійної духовності – це ментальна революція, у першу чергу спрямована супроти Гріха і Втрати Надії, тому це вже не політичний рух – це рух совісті та честі. Джерело революції – ментальність та духовність. Нам потрібен «Порятунок». Це слово розумілося по-різному в ході історії, але ніколи нація ще не зазнавала саме такого ментального та духовного порятунку, який лежить у наших серцях. Спасіння нами розуміється як революція інтелектуального Духу супроти Гріха і слабкого розуму, прикритого купленою грошима силою.

Сьогодні весь світ живе під знаком революції. Усі народи робили цю революцію проти повалення режиму аферистів та злодіїв, що нищили свідомість і честь простої людини. Рух історії вимагає змін. Всезагальна молитва відчутна в серці кожного, хто має можливість чути і не затуляє очі від світла.

У той час, коли на нас тисне політична машина, зловживаючи грубою силою, ми здійснюємо ментальну та духовну революцію. В той час, коли політичні перевороти мали на меті захоплення влади певним суспільним класом чи однією людиною, наша революція ставить за мету порятунок інтелектуальної людини, що прагне розвитку і примирення з Богом. Нам випало спостерігати не одну революцію, але Ця революція формує людину нового типу, іншого способу життя. Наша перемога зможе відновити не лише честь українців як нації, але й дасть можливість відбутися новому типові людини, що матиме інший, цілісний спосіб життя.

Нова людина ніколи не виникала з-під режиму політиків, вона виникала лише внаслідок ментального, внутрішнього переродження. Так виникала Нова Людина: християнства, ренесансу, ісламу, модерну чи навіть постмодерну. Така Людина виникає від перемоги духовного над мирським, сильного проживання внутрішнього відчуття Свободи. Я вірю у перемогу духу українського народу, оскільки я вірю у свободу, у владу духовного та у владу нашої душі над біологічним та економічним детермінізмом. Той, хто приєднується до подій, що сьогодні охопили Україну, робить це разом із пріоритетом духу над тілом, свободи над політикою. У цьому ми перемагаємо наші природні інстинкти самозбереження, гріхів, пороків та страху. Ми, незважаючи на свій соціальний стан, вступаємо у цю боротьбу. Ми жертвуємо своїми інтересами і становищем в соціумі, свідомо знаємо, що у разі поразки нам може бути складно далі жити, нас можуть заарештувати, побити або навіть умертвити. Але інстинкти переможені, і переможені в жорсткій боротьбі. Ми можемо сміливо сказати, що знаємо, що таке свобода і без перебільшення можемо пишатися своїми вчинками, уже вчиненими і майбутніми.

Ми боремося проти олігархічної диктатури, ми – молоді інтелектуали, які вільно і стихійно приєднуються до цього руху. Ми проти знищення Особистості і підпорядкування злочинній владі, яка дає наказати бити мирних жителів та нахабно ігнорує волевиявлення народу.

Наш страх у тому, що в Україні більше ніколи не зможе народитися вільна Особистість. Ми сміливо можемо запитати, що політики зробили для того, щоб в Україні розвивалася така Особистість? Яку допомогу вони дали для розвитку роботи, таланту та здібностей молодих людей, чому ми отримуємо лише засудження та покарання через нашу ініціативу і прагнення розвитку? Що наші політики зробили для тої інтелектуальної молоді, що вибрала вчитися за кордоном і продовжує там працювати? Чому вони змогли знайти себе там, а не тут? Чи був хоч хтось із них призначений на посаду, що давала б змогу розвивати нашу науку чи економіку? Чому таких справді компетентних спеціалістів не було призначено на посади, які відповідають їх розумовому розвитку та рівню самосвідомості, що дозволило б реалізувати свій талант та спрямувати його на суспільне благо в рідній країні.

Особисто мені відомий лише склад молодих пройдисвітів, «розумних» секретарів та пристосуванців, які «омолоджують» нашу політику. Ці провладні люди, що виправдовуються за побиття людей необхідністю опівночі вкінці осені встановлювати новорічну ялинку настільки смішні, наскільки брехливі.

Я вірю у перемогу українського народу, тому що я вірю в совість, честь і торжество справедливості. Тільки ці чесноти, нівелюючи інстинкти наживи, перетворюють тварину в людину. Я вірю в перемогу історичного руху і любов до істини та справедливості. «Dilige et quod vis fac» - «Люби і роби все, що бажаєш», так говорив святий Августин. Той хто любить істину – вільний. Любов, честь і совість перетворюють людську сутність. Свобода, що перемагає у люблячому індивіді не може утискати інших людей. Всі українці не лише знайомі й товариші – ми брати і сестри одне одному. І хвиля цих чеснот в наших серцях настільки сильна, що ми повинні сподіватися на відродження нашої духовності, на перемогу і становлення нової духовної людини.